Основою для роботи командира по організації РХБ захисту є бойовий наказ, розпорядження вищого штабу по забезпеченню РХБ захисту. У процесі організації бойових дій командир аналізує всі можливості для забезпечення надійного захисту військ та реалізує їх у своєму рішенні.
Організовуючи РХБ захист командир підрозділу визначає:
- порядок проведення радіаційної, хімічної і специфічної біологічної розвідки;
- порядок і термін проведення радіаційного і хімічного контролю;
- місце, час і порядок проведення спеціальної обробки;
- порядок і термін маскування димами і аерозолями підрозділів в бою, сили і засоби, які використовуються для цього;
- порядок використання приданих вогнеметних підрозділів
- час і чергу отримання засобів захисту, перевірки протигазів.
Організовуючи РХБ захист командир підрозділу зобов’язаний:
- поставити задачу хімічному спостерігачу щодо проведення РХНБР;
- слідкувати за наявністю і справністю засобів індивідуального і колективного захисту, засобів спеціальної обробки, приладів РХР, димових засобів;
- створити запас в підрозділі засобів індивідуального захисту (10% протигазів, 10% ЗЗК);
- організувати контроль опромінення особового складу і зараження озброєння і техніки, вести індивідуальний облік доз опромінення особового складу і щодобово доповідати старшому командиру (начальнику) дози опромінення за кожний взвод і за кожного офіцера. Якщо доза перевищує 100 рад-1грей, а також при враженні особового складу отруйними речовинами і біологічними засобами доповідати негайно;
- після виходу із осередків радіоактивного, хімічного і біологічного зараження організувати проведення часткової спеціальної обробки.
Крім спостережних постів(спостерігачів)командир підрозділу виділяє розвідувальні дозори. В склад розвідувальних дозорів роти (батальйону) призначається підготовлений екіпаж, який діє на бронетранспортері, бойовій машині піхоти (як виняток на УАЗ-469) і забезпечується приладами радіаційної і хімічної розвідки, засобами зв’язку, знаками огородження.
Крім задач, які виконують спостерігачі і спостережні пости, хімічний розвідувальний дозор встановлює і позначає межі районів радіоактивного і хімічного зараження, відшукує шляхи їх обходу, виявляє напрямки (маршрути) і ділянки з найменшими потужностями доз випромінення.
Виявлення у зовнішньому середовищі застосування противником біологічних засобів і визначення їх виду дуже складні і вимагають тривалого часу для проявлення лабораторного аналізу. (в СЕО). Тому виявлення застосування противником біологічних засобів здійснюється за зовнішніми ознаками і взяттям проб для майбутнього лабораторного аналізу.
Зовнішніми ознаками застосування противником біологічних засобів є:
- відсутність отруйних речовин (під час перевірки ВПХР) в місцях розриву бомб, снарядів, касетних елементів;
- наявність в місцях розриву боєзапасів крапель рідини або порошкових речовин на ґрунті і рослинах, а також великих осколків і окремих частин боєзапасів;
- наявність касетних елементів, які ударяючись до землі, не підриваються, а видають шиплячий звук, викидаючи розміщену в них рецептуру за допомогою стисненого повітря (газу);
- касетні елементи під час розкриття касети (головної частини ракети) в повітрі падають не прямо вниз, а планерують під деяким кутом до поверхні землі;
- з’явлення за літаком противника смуг, які поступово розсіюються і осідають на землю у вигляді мілких крапель (іноді осідання виявляється зором), і прилад хімічної розвідки показує відсутність отруйних речовин;
- скидання з літаків контейнерів і різних предметів с комахами, кліщами, гризунами;
- наявність великої кількості незвичайних для цієї місцевості комах, кліщів, гризунів;
- захворювання і загибель тварин.
В усіх випадках розриву боєприпасів з характерним звуком або підозрі про зараженість місцевості біологічними засобами спочатку здійснюється визначення наявності отруйних речовин за допомогою приладів хімічної розвідки, і якщо отруйні речовини відсутні, слід припустити, що були застосовані біологічні засоби.
В підрозділах силами постів РХБ спостереження, може бути визначено наявність отруйних речовин на обмундируванні, спорядженні, озброєнні, особовому складі і бойовій техніці після виходу із осередку зараження з метою вирішення питання про подання команди для зняття засобів індивідуального захисту. Ця задача вирішується за допомогою ВПХР.
Підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження організується та здійснюється з метою максимального зменшення їх втрат під час дій на зараженій місцевості (повітрі) і включає:
- оповіщення про РХБ обстановку;
- застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
- виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території.
Використання засобів індивідуального та колективного захисту організується та здійснюється з метою збереження боєздатності підрозділу і надання можливості діяти в умовах РХБ зараження
