Пророблення проходів у загородженнях, руйнуваннях і влаштування переходів через перешкоди.

Пророблення проходів у загородженнях, руйнуваннях та обладнання переходів через перешкоди здійснюються силами батальйону (роти), доданими підрозділами інженерних військ з використанням навісного (вбудованого) обладнання бойової та інженерної техніки, підривних зарядів і місцевих матеріалів.

Дистанційно встановлені мінні поля обходяться по розвіданих напрямках, а в разі неможливості долаються з використанням мінних тралів, по проходах, які проробляються групами розгородження (розмінування) батальйонів (рот).

Група розгородження в батальйоні створюється з доданих підрозділів інженерних військ і за потреби підсилюється загальновійськовим підрозділом.

Група розмінування в роті призначається з підготовлених для цього відділень (екіпажів). Вона забезпечується возимим комплектом розмінування і підривними зарядами.

Усі ці заходи є прямо протилежними тим, про які говорилося вище. Власне в цьому і складається пряме зіткнення інженерних військ протиборчих армій. Одні мінують, інші розмінують; одні загороджують, інші розгороджують.

Основною задачею інженерних військ у цій області як і в роки Другої Світової війни є пророблення проходів у мінних полях і загородженнях противника, розчищення завалів і руйнувань для забезпечення руху своїх військ, розмінування місцевості, будинків, доріг, аеродромів, ж/д станцій, вулиць і т.п. Це саме та сторона бойової діяльності інженерних військ, коли говорять: "Для інженерних військ війна не кінчається ніколи".

Після закінчення війни залишається величезна кількість мінних полів, замінованих об'єктів, артснарядів що не розірвалися, бомб. Усе це створює загрозу життю мирного населення, унеможливлює використання об'єктів і місцевості. У мирний час однієї з основних задач інженерних військ є усунення цієї небезпеки. Виконання її затягується на багато десятиліть.

У бойових умовах атаку починають саме інженерні війська. Вони проробляють проходи в загородженнях противника перед його переднім краєм і в глибині оборони, забезпечують механізованим підрозділам і танкістам просування вперед. В роки Великої Вітчизняної війни, мабуть, єдиним способом пророблення проходів у мінних полях було ручне зняття мін саперами в ніч перед атакою. Саме полон німецького сапера в ніч на 5 липня 1943 року дозволило маршалу Жукову визначити точно година початку наступ гітлерівців на Курській дузі.

В даний час існує ряд способів пророблення проходів у мінних полях противника. Так для пророблення проходів інженерно-саперна рота (група) має три трали КМТ-5М (катковых) і 27 тралів КМТ-6 (ножових). Ці трали навішуються на танки, що і можуть перебороти мінні поля, а слідами їхній і інший танки.

Крім того, інженерно-саперний батальйон має установки розмінування УР-67, УР-77. Вони являють собою легко броньовані машини, що несуть на собі ракетні двигуни з прикріпленими до них шлангами, що заповнені вибухівкою. Перед початком атаки ці машини запускають ракетні двигуни, що закидають на мінні поля шланги з вибухівкою. При вибуху цих шлангів міни детонують і утворяться проходи.

Для подолання військами протитанкових ровів, водяних перешкод шириною до 20 метрів інженерні війська мають у своєму розпорядженні танкові мостоукладчики типу МТ-55. Це машина на базі танка, що має зверху замість танкової вежі металевий міст довжиною 20 м. За 2-3 хвилини екіпаж машини встановлює міст, не виходячи з машини.

Для більш широких перешкод інженерні війська мають важкий механізований міст ТММ. Це 4 автомобілі КРАЗ-255, з розміщеними на кожній з них 10 метрів моста з твердими опорами. За 72 хвилини екіпаж може установити міст довжиною 40 метрів.

Для пророблення проходів у завалах інженерно-саперна рота (група) має шляхопрокладач БАТ-2 і інженерну машину розгородження ІМР. Такі машини здатні влаштовувати переходи через перешкоди.