Що включається до фонду додаткової оплати праці?

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії за виконання виробничих завдань і функцій. До фонду додаткової заробітної плати входять:
Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством:
кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;
за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класи кваліфікації;
персональні надбавки;
керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання;за знання іноземної мови;
за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;
за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в багатозмінному та неперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час;
працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;
інші надбавки і доплати, передбачені законодавством.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать:

оплата простоїв не з вини працівника;

суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати;
суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках;
надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри, встановлені чинним законодавством;
винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), не передбачені законодавством, і понад розміри, установлені чинним законодавством;
винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції та інші виплати.

13) Механізм регулювання заробітної плати та її елементи.

Ринкове і державне регулювання — це єдиний економіко-правовий та організаційно-економічний механізм, який має постійно пристосовуватися до постійно змінних у часі та просторі внутрішніх і зовнішніх умов господарювання, що підтверджується всім світовим досвідом і зафіксовано наукою.
Важливою складовою державного регулювання економіки є участь держави у формуванні, регулюванні та розвитку соціально-трудових відносин, провідною складовою яких є розподільні відносини. Багатоманітність функцій держави у цій сфері випливає з її статусу та ролі у життєдіяльності суспільства в цілому. Виступаючи в різних ролях — власника засобів виробництва і роботодавця, законодавця, ініціатора соціального діалогу, арбітра, посередника, примирювача, гаранта прав і свобод членів суспільства — держава не може не відігравати суттєвої ролі у формуванні політики доходів у цілому і заробітної плати зокрема.
Світовий досвід свідчить, що нині жодна країна з найрозвиненішою ринковою економікою не обходиться без активного втручання держави в процеси регулювання заробітної плати, хоч методи, сфера, масштаби державного впливу, звичайно, є різними.

Механізм регулювання ЗП складається з: Елементів ринкового регулювання, державного регулювання,і колективно-договірного

Оплата праці здійсн.шляхои:

· Встановленням мінімальної зарплати(1218 грн/міс)

· Встановл.умов та розмірів оплати праці керівників підства.

Розмір мінімальної ЗП визначається з урахуванням вартості величини мінімального споживчого бюджету. Переглядається щорічно відпов. До закону «Про державний бюджет України»Норми оплати праці встановл.кодексами законів «Про працю Укпаїни»

Основні організації оплати праці: Забезпечення необхідного підвищення ЗП при зменшенні її витрат на одиницю продукції;регулювання трудових відносин між працівником і роботодавцем;вибір форм систем та моделі оплати праці; взаємозв’язок розмірі ЗП з обсягом виготовленої продукціїЗП повинна виплачуватися регулярно в робочі дні не пізніше двох разів на місяць(не більше16днів) Прикладами можуть бути:Використання прогресивної шкали,викор. тижневої преміальної сітки, оплатат праці взалежності від обсягів реаліз. продукції;відповідно до обсягу комерційної винагороди.Безтарифна систеам оплати праці:суть такої системи полягає в паювання комплексного заробітку за встановленими коефіцієнтами.Обсяг оплати праці працівників державних установ установл. одночасно з бюджетом.

Продуктивність праці.

Ефективність використання персоналу підприємства характеризує поняття «продуктивність праці» Продуктивність прац і- це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників виконувати певний обсяг роботи за одиницю праці. Рівень продуктивності праці вимірюється показником виробітку який показує обсяг роботи, що виконується за одиницю праці.Існує 3 методи визначення виробітку: натуральний, вартісний, трудовий. Натуральний метод-передбачає ділення обсягу виконаної роботи в натуральних одиницях на кількість витраченого часу(нормо-год) Вартісний - передбачає визначення виробітку шляхом ділення обсягу виконаної роботи в вартіснгому вираженні на витрати часу, які можуть які можуть бути виражені в середньообліковій чисельності працівників або у відпрацьованій ними кількості (людино-днів/людино-год) Трудовий метод передбачає визначення виробітку шляхом ділення обсягу виконаної роботи, представленої в витратах робочого часу в нормо-годинах на к-ть працівників

В=результати праці/витрати праці

Оберненими показниками до виробітку є трудомісткість. Трудомісткість надання послуг(виконання роботи)-к-ть робочого часу що витрачається на здійснення однієї послуги (виконання одиниці роботи) на підприємстві. Трудомісткість надання послуг розрах за формулою:

Т=витрати праці/результат праці

Трудомісткість буває

Нормативна (сума витрат робочого часу окремого робітника або бригаду на виконання одиниці роботи або комплексу робіт. Планова (визнач. На основі показників нормативної трудомісткості. Фактична( показує фактичні витрати робочого часу)

Планування продуктивності праці здійснюється методами прямого розрахунку і поза факторним методом.

Метод прямого розрахунку передбачає визначення планового рівня продуктивності праці шляхом ділення запланованого обсягу надання послуг у вартісному виразі на планову чисельність промислово виробничого персоналу

ПП пл.=Qпл/Ч пл.

ПП-продуктивність раці (грн./чол.)

Чпл-планова чисельність персоналу

Qпл- обсяг надання послуг

Пофактовий метод- передбачає розрахунок впливу окремих факторів на рівень продуктивності праці та її приріст.