А. Макаренко використовував педагогічний прийом вибуху. Суть його полягає у створенні такої педагогічної обстановки, за якої швидко і докорінно перебудовується особистість. При цьому важливу роль відіграє те, що підопічний потрапляє у таку штучно створену ситуацію раптово. Інтенсивні психологічні зміни можуть відбутися тільки в педагогічній обстановці, що може викликати нові сильні почуття. Педагогу необхідно добре знати вихованця, щоб вплинути на його почуття (радість, смуток, сором, гнів тощо), щоб він по-новому оцінив себе, переконався у необхідності поводитись інакше.
Як зауважив К.Д.Ушинський, “сильне душевне потрясіння, надзвичайний порив духу, високе піднесення – одним ударом знищують найшкідливіші схильності і вкоренілі звички, немовби стираючи,спалюючи своїм полум’ям всю попередню історію людини, щоб почати нову, під новим прапором”.
Цей прийом не можна віднести ні до заохочення, ні до покарання. Його своєрідність у тому, що він сприяє стимулюванню позитивної діяльності особистості вихованця, і може використовуватися для гальмування негативних
Прийом "вибуху" передбачає вплив педагога на виховання засобами, які є протилежними тим. що вів їх зазвичай очікує від вихователя. Це досить специфічний засіб впливу, який вимагає від вихователя прояву особливої майстерності. Цей прийом можна застосовувати з урахуванням таких чинників: у разі необхідності перевиховання школярів; глибокого знання індивідуальних особливостей вихованця; досконалого володіння технікою застосування такого методу; наявності здорового психологічного клімату в колективі, в якому перебуває вихованець.
Прийом вибуху можна використовувати на будь-яких уроках. Наприклад, можна уявити таку ситуацію: вчитель приходить на урок української літератури, а у класі страшенний гамір, ніхто його не слухає. Вчитель не повинен кричати, робити зауваження учням. Він повинен своїми діями поставити учнів у таке положення, щоб докорінно змінити ситуацію в класі, поведінку школярів. Вчитель стає посеред класу і починає співати: спочатку тихіше, а потім чимраз все голосніше та голосніше, але ні в якому випадку не кричати. Це привертає увагу учнів і вони затихають. Основним у цьому прийомі є те, щоб школярі адекватно сприйняли таку поведінку педагога.
Ефективність прийому «вибуху»полягає в тому, що на наступному уроці учні вже не будуть шуміти, а також можуть попросити їхнього вчителя заспівати ще раз.
39. Змоделюйте виховуячі ситуації: вибору, без вибору, що вимагає тривалого вольового зусилля.
Створення виховуючих ситуацій — важливий чинник формування суспільної поведінки. Кожна з таких ситуацій передбачає визначення педагогом умов, необхідних для здійснення запланованого, продумування ним своїх дій і поведінки в новій ситуації, виникнення в учнів нових почуттів, зумовлених новою педагогічною ситуацією, які стають підґрунтям нових думок, мотивів поведінки і подолання недоліків Беручи за критерій особливість впливу на поведінку підопічних, прийоми створення виховуючих ситуацій поділяють на дві групи: творчі й гальмівні. До творчих прийомів належать вияв доброти, уваги і піклування; вияв умінь і переваг учителя; активізація прихованих думок і почуттів; зміцнення віри учнів у власні сили; довір'я; залучення до цікавої діяльності.Позитивні наслідки в індивідуальній виховній роботі дає вияв до вихованців доброти, уваги і піклування. Він викликає почуття вдячності, створює атмосферу взаємної поваги і довір'я. Теплі почуття до педагога чи товаришів згодом поширюються і на інших людей.Створення виховуючих ситуацій, у яких виявляються уміння і переваги вчителя, можливе у роботі з людьми різних вікових категорій. Найкраще їх можна проаналізувати, вдаючись до шкільної практики. Кожен учень, як правило, захоплюється певною галуззю знань. Якщо педагог не тільки виявляє уміння і знання у цій галузі, а й залучає до її опанування вихованця, то це викликає в нього захоплення, піднімає в його очах авторитет педагога.Жодна людина не байдужа до свого місця в колективі. Однак кожна переживає своє становище по-своєму, нерідко приховуючи свої думки і почуття. Спостереження за її поведінкою, розмови з нею дають змогу виявити, чим вона особливо дорожить. Створена відповідно педагогічна ситуація, що активізує приховані думки і почуття, дає змогу формувати позитивні риси особистості.Інколи молода людина втрачає віру у власні сили, заявляє, що у неї нічого не вийде, вона нездібна. Особливо поширені ці настрої в ранньому дитинстві. Такі діти часто байдужі до зауважень, оцінок учителів. Вони почувають себе неповноцінними, стають пасивними. У цих випадках дуже важливо мобілізувати їх здібності, зміцнити віру у власні сили. Для цього створюють таку педагогічну ситуацію, в якій особистість могла б у чому-небудь виявити себе, переконатися, що вона на щось здатна. Досвідчені педагоги так намагаються організувати процес навчання, щоб учень міг упоратися із завданням, а товариші помітили його перші успіхи. Упевнившись у своїх силах, помітивши інтерес до себе і відчувши повагу товаришів, він починає вірити в свої сили, прагне поводитися краще. У нього також пробуджується почуття власної гідності.Прийом довір'я базується на вірі в те, що в кожній людині є щось хороше, на що можна опертися і досягти вагомих успіхів.В індивідуальній роботі використовують і прийом залучення до цікавої діяльності. Вона захоплює вихованця, у ній він «забуває» свої погані потяги, в нього народжуються хороші прагнення, виявляються позитивні якості.До гальмівних прийомів створення виховуючих ситуацій відносять паралельну педагогічну дію, удавану байдужість, осуд, наказ, попередження, обурення, ласкавий докір, натяк, іронію, вибух.
Без вибору: назначити учня,який порушує дисципліну, правою рукою класного керівника.
40. Побудуйте дидактичну модель уроку застосування знань, умінь та навичок із літератури.
Тема: філософська ті інтимна лірика В. Симоненка (11 клас)
Мета: ознайомити з найкращими зразками філософської та інтимної лірики;
навчити визначати мотиви лірики, художні засоби у ній; розвивати навички виразного читання, визначення тропів у віршах; прищеплювати любов до поетичного слова.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
| Етапи уроку | Дидактичні завдання | Зміст навчального матеріалу | Методи навчання | Форми організації навчання | Домінантні принципи | ||
| За зовнішньою формою | За р-нем пізнав. діяльності учня | ||||||
| 1. Перевірка д/з, відтворення і корекція опорних знань, навичок й умінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання. | Актуалізувати знання, отримані на попередніх уроках;з’ясувати рівень знань учнів з попередніх тем та оцінити їх готовність до уроку. | бесіда, вправи, | репродуктивний | цілеспрямованості навч.; - свідомості та активності; - міцності знань; - ґрунтовності; - наочності; - емоційності | |||
| 2. Мотивація навчальної діяльності | Сформувати в учнів психологічні передумови вивчення нового матеріалу. | розповідь, демонстрування | пояснювально-ілюстративний | - свідомості та активності; - зв’язку теорії з практикою | |||
| 3. Осмислення змісту і послідовності застосування практичних дій | Трансформувати теоретичні поняття у практичні навички для їх застосування при аналізі віршів | пояснення, демонстрування | пояснювально-ілюстративний | - науковості; - систематичності і послідовності; - доступності; | |||
| 4. Самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя | Розширити спектр практичних дій учнів, спираючись на засвоєні раніше терміни | бесіда, робота з книгою, вправи | частково-пошуковий | - свідомості та активності; - міцності знань; - індивід. підходу до навчання | |||
| 5. Узагальн. і систематизація учнями результатів роботи | Узагальнити знання і навички, отримані під час уроку | бесіда, робота з книгою | дослідницький | - науковості; - систематичності і послідовності; - свідомості та активності | |||
| 6. Звіт учнів про способи й результати виконання роботи і теоретична інтерпретація отриманих результатів. | Класифікувати найхарактерніші помилки; проаналізув. результати виконаної роботи | бесіда | дослідницький | цілеспрямованості навч.; - науковості; - систематичності і послідовності; - свідомості та активності; - ґрунтовності | |||
| 7. Висновки уроку і д/з. | Оцінити актуальність, пояснити зміст домашнього завд. | розповідь | пояснювально-ілюстративний | систематичності і послідовності; - доступності; - свідомості та активності; - емоційності; - зв’язку теорії з практикою. | |||
41. Побудуйте дидактичну модель уроку застосування знань, умінь і навичок із мови.
Тема: Однозначні та багатозначні слова. Вживання слів у прямому та переносному значеннях (5 клас)
Мета:
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок
| Етапи уроку | Дидактичні завдання | Зміст навчального матеріалу | Методи навчання | Форми організації навчання | Домінантні принципи | ||
| За зовнішньою формою | За р-нем пізнав. діяльності учня | ||||||
| 1. Перевірка д/з, відтворення і корекція опорних знань, навичок й умінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання. | Актуалізувати знання, отримані на попередніх уроках;з’ясувати рівень знань учнів з попередніх тем та оцінити їх готовність до уроку. | бесіда, вправи, | репродуктивний | цілеспрямованості навч.; - свідомості та активності; - міцності знань; - ґрунтовності; - наочності; - емоційності | |||
| 2. Мотивація навчальної діяльності | Сформувати в учнів психологічні передумови вивчення нового матеріалу. | розповідь, демонстрування | пояснювально-ілюстративний | - свідомості та активності; - зв’язку теорії з практикою | |||
| 3. Осмислення змісту і послідовності застосування практичних дій | Трансформувати теоретичні поняття у практичні навички для їх застосування при аналізі віршів | пояснення, демонстрування | пояснювально-ілюстративний | - науковості; - систематичності і послідовності; - доступності; | |||
| 4. Самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя | Розширити спектр практичних дій учнів, спираючись на засвоєні раніше терміни | бесіда, робота з книгою, вправи | частково-пошуковий | - свідомості та активності; - міцності знань; - індивід. підходу до навчання | |||
| 5. Узагальн. і систематизація учнями результатів роботи | Узагальнити знання і навички, отримані під час уроку | бесіда, робота з книгою | дослідницький | - науковості; - систематичності і послідовності; - свідомості та активності | |||
| 6. Звіт учнів про способи й результати виконання роботи і теоретична інтерпретація отриманих результатів. | Класифікувати найхарактерніші помилки; проаналізув. результати виконаної роботи | бесіда | дослідницький | цілеспрямованості навч.; - науковості; - систематичності і послідовності; - свідомості та активності; - ґрунтовності | |||
| 7. Висновки уроку і д/з. | Оцінити актуальність, пояснити зміст домашнього завд. | розповідь | пояснювально-ілюстративний | систематичності і послідовності; - доступності; - свідомості та активності; - емоційності; - зв’язку теорії з практикою. | |||
42.Побудуйте дидактичну модель уроку контролю і корекції знань, умінь і навичок з мови
Тема: лексикологія. Фразеологія (5 клас)
Мета:
Тип уроку: контролю і корекції знань, умінь і навичок
| Етапи уроку | Дидактичні завдання | Зміст навчального матеріалу | Методи навчання | Форми організації навчання | Домінантні принципи | ||
| За зовн.формою | За рівнем.пізн.діял. | ||||||
| 1..Мотивація учіння школярів,повідомлення мети і завдань уроку. | Сформувати в учнів психологічні передумови вивчення нового матеріалу. | Словесний (розповідь) | Пояснюв.-ілюстративний | Фронтальна | Свідомост.і активності. науковості | ||
| 2.Перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять, уміння розкривати зовнішні та внутрішні зв’язки в предметах і явищах. | Перевірити і закріпити знання учнів фактичного матеріалу,уміння і навички розкривати внутрішні зв’язки між предметами та явищами. | Словесний (бесіда) | Репродуктивний | Фронтальна | Систематич. Послідовнос. доступності | ||
| 3. перевірка глибини осмислення знань і ступеня їх узагальнення. | Перевірити і закріпити знання,уміння і навички | Практичний (практична робота) | Частково-пошуковий | Фронтальна | Свідомост.і активності. Науковості Доступності | ||
| 4.застосування учнями знань у стандартних умовах. | Застосувати засвоєні учнями знання у стандартних умовах | Словесний(бесіда, робота з книгою, навчальна дискусія), ,Наочний (ілюстрування схеми) | Пояснюв.-ілюстративний | Фронатльна | Науковості, Систематич. Послідовності Доступност активностіі | ||
| 5. застосування учнями знань у нестандартних умовах. | Застосувати знання учнів у змінених умовах | Словесний (бесіда) наочний (відео метод) | Метод проблемного викладу | Групова | Зв’язку теорії з прктикою, Активності, міцності знань,індик. Підходу до знань. | ||
| 6. перевірка, аналіз та оцінювання результатів виконаних завдань. | Перевірити і проаналізувати результати виконання учнями завдань | Словесний (конкретно-корекційна бесіда), | Репродуктивний | Фронтальна | Міцності знань,емоційності навчання. | ||
| 7. Підведення підсумків уроку і повідомлення домашньог о завдання. | Підвести підсумки уроку, повідомити і пояснити виконання домашнього завдання | Словесний (бесіда, розповідь) | Пояснювально-ілюстративний | Фронтальна | Міцності знань,емоційності навчання. |
