Побудуйте модель проблемної ситуації та опишіть її на матеріалі з мови.

Проблемна ситуація на уроці – це такий вид навчальної ситуації, який містить у собі певну суперечність між призначеними для вивчення фактами і явищами, яку потрібно розв’язати.

Учитель може показати учням шлях дослідження проблеми, розв’язати її від початку до кінця, а учні – спостерігати за процесом роздумів учителя і вчитися розв’язувати проблемні завдання (метод проблемного викладу), учні можуть під керівництвом учителя самостійно розмірковувати, розв’язувати проблемні ситуації, аналізувати, порівнювати і узагальнювати за умови, що учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів (частково-пошуковий метод), або самостійно здобути їх у процесі дослідження проблеми, порівняти різні варіанти відповідей, а також визначити основні засоби досягнення результатів, коли учитель лише управляє процесом розв’язання проблемних завдань (дослідницький метод).

Пізнавальна діяльність учнів під керівництвом учителя в проблемній ситуації проходить такі етапи:

- аналіз проблемної ситуації і усвідомлення проблеми;

- пошук і формулювання гіпотези;

- перевірка гіпотези.

Розпочинаючи роботу над темою "Дієвідміни", висвітлюємо через епідіаскоп матеріал диктанту "Тиша": гон... ш, плач...мо і т.д. Учням пропонується встановити на місці пропусків необхідні букви. Розв'язати завдання виявилось нелегко, бо в його основі лежить внутрішня суперечність альтернативними написанням, букв е // її, е // ї. Перше завдання учнів - знайти цю суперечність тобто сформулювати проблему. Джерелом проблемності виступало в цьому випадку інтелектуальне утруднення. Учні, яким потрібно угледіти проблему справляються (в силу середньої складності завдання) здебільшого швидко. При потребі поділяємо клас па кілька груп за рівнем готовності для розв’язання проблемних ситуацій. З’ясувавши суть внутрішньої суперечності колективно або індивідуально за вказаними рівнями, учні звіряють свої спостереження у фронтальному експерименті добирають інші дієслова в особових формах.

Другий етап роботи пошук гіпотези для відповіді-пояснення на запитання-дилему: чим викликана різниця в написанні особових закінчень дієслів. Проводили їх фронтально (задля цікавості використовували скриньки для "голосування"). Версії були досить різні: дві групи зміни дієслів, два їх види, два типи, два способи... Ці версії спростовують самі ж учні, пригадуючи, що більшість з них позначають у дієслова зовсім інші поняття. Група "шукачів за аналогією" пригадає, що за специфічними - особливостями зміни іменники об'єднуються у відміни. А тоді вже група "шукачів за інтуїцією" вийшла на термін "дієвідміни".

Але визначення терміна - то лише частка справи у формулюванні гіпотези, яка, передусім, повинна включати пояснення критеріїв розподілу дієслів на дві дієвідміни. Інтуїтивно мислячі учні, звичайно ж, "промацали" всі особові форми і встановили, що "лакмусовим папірцем"у проблемі є закінчення 3-ї особи множини. Частина дітей, зрозуміло, потребувала підказки. Загалом же учні неминуче прийшли до формулювання гіпотези, що й становить підручникове правило.

Перевіряючи гіпотезу її співвіднесенням з кожним конкретним прикладом, учні звернули увагу на написання слова розколеться і за порадою вчителя (але самостійно, а не фронтально) вдалися до диференціації за неозначеною, формою, збагативши, таким чином, формулювання гіпотези. Остаточно редакцію гіпотези школярі перевірили за підручником.

16. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення лекції-диспуту з мови у старших класах.

Навчальна лекція – передбачає усний виклад навчального матеріалу, який характеризується великим об’ємом, складністю логічних побудов, сконцентрованістю розумових образів, доведень і узагальнень (часто розглядається як форма організації навчання). Лекція триває, як правило, весь урок, інколи – два. Предметом шкільної лекції здебільшого є опис складних систем, явищ, об’єктів, процесів, наявних між ними зв’язків і причиново-наслідкових залежностей. Очевидно, що лекція доречна лише в старших класах, коли учні вже мають необхідний для сприймання і осмислення матеріалу лекцій рівень підготовки. В лекції застосовуються такі прийоми усного викладу: підтримка уваги, активізація мислення слухачів, переконання, аргументація, доведення, класифікація, систематизація.

Основні умови ефективного проведення лекції: створення конкретного плану, повідомлення учням теми, мети і завдань, логічний і послідовний виклад змісту лекції, проблемність та емоційність викладу, гнучке управління розумовою діяльністю учнів, запис основних положень, використання наочності, поєднання лекції з семінарськими і практичними заняттями.

Диспут передбачає цілеспрямоване співставлення різних поглядів на наукову чи суспільну проблематику з метою формуваня в учнів оціночних суджень, зміцнення світоглядних позицій.

Лекщя-диспут це усний виклад навчального матеріалу, середнього за обсягом, складного за логічною будовою, в якому використовується поєднання зв'язного викладу та проблемно- альтернативного висловлення учнями різних точок зору щодо почутого.

Пропонуємо таку методику проведення лекції-диспуту у 10 класі.

Тема: Зв’язне мовлення. Культура мовлення і спілкування. Мовленнєва діяльність. Рецептивні й продуктивні види мовленнєвої діяльності. Сприймання, розуміння, відтворення, створення інформації.

Мета:

План лекції-диспуту.

1.Організаційна частина.

2.Актуалізація опорних знань, мотивація учіння.

3.Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання лекції-диспуту, важливість матеріалу, який вивчатиметься.

4.Основна частина:

А) формулювання проблеми у вигляді попереджувальних запитань для диспуту

Кожен чує те, що розуміє(Й.Гете).2. Тільки той, хто вже розуміє, буде вслухатися (М. Хайдег-гер).3. Щоб почути, треба заплатити увагою (П. Таранов).4. Пам'ятайте: вміння слухати — велика сила. Світ потребує слухачів(Б.Зігель).5. Слово належить наполовину тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає(М.Монтень).