| Підхід до навчання | - базисна категорія, складова системи навчання; - методична основа навчання, яка представляє собою точку зору на суть предмета, якому необхідно навчати. |
v Підхід – загальна вихідна концептуальна позицію, яка є вирішальною у розгляді і визначенні інших підпорядкованих концептуальних положень.
v Біхевіористичний підхід – … оволодіння іноземною мовою як сформованістю реакцій на іншомовні стимули.
v Інтуїтивно-свідомий підхід – … оволодіння іноземною мовою на основі моделей в інтенсивному режимі з наступним усвідомленням їх значення і правил оперування ними.
v Свідомо-пізнавальний підхід – … засвоєння правил використання лексико-граматичних моделей, на основі яких здійснюється свідоме конструювання висловлювань.
Ø Діяльнісно-орієнтований підхід – це підхід, що базується на діяльності, враховує когнітивні, емоційні та вольові здібності, так само як і цілий ряд специфічних якостей, властивих індивіду і використовуваних ним у ролі соціального агента.
Ø Комунікативний підхід - органічне поєднання свідомих і півсвідомих компонентів у процесі навчання іноземної мови…
Ø Лінгвокраїнознавчий підхід – це процес навчання іноземної мови, який слід будувати як процес пізнання учнями іншої культури, за якою відбувається зміщення акцентів у навчанні з розвитку лише мовленнєвих умінь на формування соціокультурної компетенції, яка належить до іншомовної комунікативної компетенції і є компонентом змісту навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах.
Ø … міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови - є суттєвий елемент культури народу – носія цієї мови і засіб передачі її іншим, який допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту [Програми…, с. 5].
| З точки зору способу навчання виділяють: | · прямий (інтуїтивний підхід); · свідомий (когнітивний підхід); · діяльнісний підхід (розроблений авторами С.Л. Рубинштейном, А.Н. Леонтьевим, П.Я. Гальпериним), який реалізується в комунікативному підході (Є.І. Пасов). |
1.2. Методи навчання в дидактиці та методиці викладання іноземних мов
 Метод
 (дослідження, спосіб, шлях досягнення мети) -
| у вузькому значенні – найважливіший структурний компонент навчального процесу; у широкому значенні – напрямок (спрямування) у навчанні іноземних мов, методична система, школа, що існувала на певному етапі історичного розвитку методики як науки і досягнення якої застосовуються і нині. |
ô Підходи до класифікації методів навчання (за класифікацією Ю. Бабанського)
       Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
| s словесні: розповідь, бесіда, лекції s наочні: ілюстрація, демонстрація s практичні: лабораторні досліди, навчальні практикуми s індуктивні-дедуктивні s аналітичні-синтетичні, аналітико-синтетичні, s репродуктивні s проблемно-пошукові s робота з книгою, письмові, лабораторні, самостійні, тощо. |
| Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: |  
| s інтересу: змагання, пізнавальні ігри, дискусії, ситуації переживань, зайнятості, пізнавальної новизни; s обов'язку: заохочення, покорення, переконання у значущості навчання. |
| Методи контролю та самоконтролю |  
| s усний-письмовий, практичний, лабораторний, індивідуальний, опитування; s зал іки, екзамени. |
У процесі навчання методи є взаємодоповнюючими при домінуючих окремих, відповідно до мети навчань.
ô Критерії для вибору певного методу:
· відповідність меті та завданням навчанню
· узгодженість із змістом навчання
· відповідність реальним можливостям учнів (віковим, психологічним, рівню підготовленості)
· відповідність дидактичним умовам та відведеному часу.
· підготовленість вчителя до реалізації обраного методу.
ô Метод у широкому значенні – напрямок у навчанні іноземних мов, який визначає стратегію навчальної діяльності
Загальна стратегія навчання іноземних мов визначається потребами суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, педагогічних, психологічних та суміжних наук. Ця стратегія включає в себе комунікативний підхід, який визначає практичну мету навчання.
ô    Комунікативний метод, як комбінований метод навчання:
| · першочергова роль відводиться мовленнєвій практиці, практиці у мовленні; · з прямими методами його зближає практична спрямованість у вивченні іноземної мови; · як і групі свідомих методів для комунікативного методу характерно слідування принципу свідомості. |
ô Особливості змісту комунікативного і соціокультурного підходів полягають у наступному:
а) метою навчання є формування комунікативної компетенції,яка передбачає уміння використовувати іноземну мову як засіб спілкування у різноманітних сферах життя.
б) організація мовного матеріалу орієнтована на його функціонування у мовленні.
в) лексична і граматична правильність іншомовного мовлення є другорядними щодо думки. Головний критерій успішності - передавання або сприймання потрібної інформації.
г) комунікативно орієнтоване навчання має діяльнісний характер та здійснюється через певні дії в ігровій, імітаційній формах в умовах реального спілкування у парах та групах.
ґ) навчання видів мовленнєвої діяльності відбувається інтегровано;
д) рідну мову використовують зрідка, за необхідності, коли це виправдано складною ситуацією;
е) у комунікативно орієнтованому навчанні моделюють усі характерні ознаки природної комунікації людей: інформаційні прогалини, зворотний зв'язок, вибір і автентичність матеріалів.
ô   Соціокультурний метод як складова комунікативного методу
| · Тісна взаємодія мови і культури його носіїв. Результатом навчання є формування як комунікативної, так і соціокультурної компетенції, яка забезпечує використання мови в умовах культурного контексту на основі діалогу культур. · Для соціокультурного методу характерні дві тенденції інтерпретації фактів мови і культури в навчальних цілях: від фактів мови –до фактів культури; від фактів культури – до фактів мови. |
ô Метод як система взаємопов'язаних дій вчителя/викладача і учня
Методи (дії викладача) Методи вивчення (дії учнів)
Показ Ознайомлення
Пояснення Осмислення
Організація тренування Участь у тренуванні
Організація використання Практика
Корекція Самокорекція
Оцінювання Самооцінка
2. Принципи навчання, комплексний підхід до їх класифікації
Принципи навчання – це вихідні положення, які в своїй сукупності визначають:
| - вимоги до навчального процесу в цілому; | - вимоги до його складових в цілому: до мети, завдань, методів, засобів, організаційних форм. |
Принципи навчання – це базова категорія методики, які є відображенням і узагальненням закономірностей, які існують в природі, навчанні.
У підході до критеріїв виділених принципів не існує єдиного підходу (в різних роботах називають до 40 принципів). Не існує і єдиної класифікації принципів.
