  Методика вивчає
| ü Проблеми навчання мови ü Проблеми розвитку мовлення у учнів |
Методика використовує основні поняття і закономірності лінгвістики, які визначають специфіку об’єкту навчання
| v Система мови | v Структура мовлення | v Функції мови і мислення | v Бі і мультимовні контакти | ||
| 
|
|
| ||
    Лінгвістичні основи
| |||||
| v Відбір мовного і мовленнєвого матеріалу | v Визначення типології труднощів для навчання | v Організація мовного і мовленнєвого матеріалу | |||
(Опорна схема запозичена із посібника М.Я. Дем’яненко та інших “Основы общей методики обучения иностранным языкам” Киев: Высшая школа, 1976. – С. 34)
v Основні терміни лінгвістики, їх значення
| Основні терміни лінгвістики, які релевантні для методики | Тлумачення терміна |
| 1. Система мови | Сукупність взаємообумовлених елементів мови, які об’єднані однією функцією. Розрізняють рівні мови: фонетичну, морфологічну і синтаксичну (наприклад, форми відмінків виконують функцію з’єднання слів одиниці мови: морфеми, фонеми, слова, речення) |
| 2. Структура мовлення | Мовні системи різних рівнів, взаємодіючи в рамках структури даної мови, утворюють загальну систему конкретної мови, яка втілюється в мовленні. Структура мови представляється у звукових і друкованих текстах: структура мови залежить від форми спілкування: монологічне, діалогічне; усне, письмове. Одиниця мовлення – це величина, яка виражає закінчене висловлення. У лінгвістиці одиницею мовлення вважається текст. У двох з його значеннях: тексти в повному розумінні цього слова – макротексти і тексти як понадфразова єдність – мікротексти (прикладом другого значення є питально – відповідна єдність) |
| Основні терміни лінгвістики, які релевантні для методики | Тлумачення терміна |
| 3. Функції мовлення | Мовлення функціонує за правилами мови, відображаючи його систему. Основні функції мовлення: комунікативна - передача і засвоєння узагальненого досвіду, функція формування думки в процесі мовленнєвої діяльності |
| 4. Бі і мультимовні контакти | Взаємодія двох і більше мов супроводжується появою таких термінів як білінгвізм і полілінгвізм. Білінгвізм – набуття індивідуумом або групою людей здатності користуватися одночасно двома мовами, тобто здатністю користуватися сукупністю мовних засобів, до якої входять елементи різних мовних схем. Співставлення двох мов виявляє подібність і відмінність в їх системах. Подібність – слугує для позитивного переносу при вивченні іноземної мови, відмінність – негативний вплив – інтерференція, на подолання труднощів якої мають бути спрямовані пояснення і відповідні мовні і умовно – мовленнєві вправи |
