Дисемінований туберкульоз легень характеризується утворенням множинних вогнищ різної величини, виникнення яких пов'язане з розсіюванням мікобактерій туберкульозу в організмі: частіше гематогенним, рідше лімфогенним шляхом. Дисемінований туберкульоз, який виникає внаслідок гематогенного поширення збудника інфекції, називають гематогенно-дисемінованим.
На гематогенно-дисемінований туберкульоз припадає 10— 20 % серед інших форм туберкульозу. Він має дуже тяжкий перебіг у дітей грудного віку, у дошкільному і шкільному віці — більш сприятливий.
Розрізняють ранню гематогенну генералізацію, яка розвивається при несприятливому перебігу первинного комплексу, і пізню у вторинному періоді. Мікобактерії туберкульозу потрапляють у русло крові з бронхіальних лімфатичних вузлів, первинних туберкульозних змін у легенях, позалегеневих туберкульозних вогнищ і розносяться кров'ю в мозок, печінку, селезінку, нирки, серозні оболонки, кістки і суглоби, очі та інші органи. Генералізації процесу сприяють особливості алергічних реакцій тканин організму, судинних стінок.
Однією з форм дисемінованого туберкульозу е туберкульоз з гострим перебігом, або міліарний туберкульоз. Розрізняють гострий міліарний сепсис, що надзвичайно рідко зустрічається, тифоїдну, легеневу і менінгеальну форми.
Πеребіг міліарного туберкульозу може бути гострим, підгострим, хронічним.
Надзвичайно важкою за перебігом є тифоїдна форма міліарного туберкульозу. Перебіг хвороби, особливо на початку, нагадує перебіг черевного тифу, сепсису та інших інфекційних захворювань. Помірно виражені задишка, ціаноз, тахікардія (при черевному тифі — брадикардія). Спостерігаються збільшена м'яка селезінка, зсув нейтрофілів уліво при нормоцитозі, підвищена ШОЕ, негативна реакція Манту 2 ТО. Розеольозне висипання, позитивна реакція Відаля, відсутність туберкульозних змін у легенях при рентгеноскопії утруднюють диференціальну діагностику з черевним тифом. Слід враховувати наявність в анамнезі контакту, перенесений плеврит, легеневий або позалегеневий туберкульоз. Виявлення туберкульозних горбиків на очному дні нерідко допомагає розпізнати природу захворювання. Тифоїдна форма міліарного туберкульозу може ускладнюватися менінгітом. У цьому разі показаною є діагностична спинномозкова пункція.
Легенева форма гострого міліарного туберкульозу з самого початку проявляється бронхолегеневим синдромом: надсадним сухим кашлем, задишкою, поверхневим диханням, ціанозом. Температура тіла підвищується до 39-40 °С. У легенях прослуховуються жорстке дихання, сухі хрипи. Проте аускультативні зміни не відповідають тяжкості стану хворого. При прогресованні хвороби розвивається гостра легенево-серцева недостатність. Під-гостра форма міліарного туберкульозу мало відрізняється за клінікою від гострого. Рентгенологічно вона проявляється більшими вогнищами, схильними до злиття і утворення тонкостінних порожнин.
Менінгеальна форма гострого міліарного туберкульозу проявляється в основному менінгеальними симптомами.
Надзвичайно рідко зустрічається найгостріша форма міліарного туберкульозу — туберкульозний сепсис (тифобацильоз Покровського — Ландузі). В легенях та інших органах утворюються дрібні, схильні до некрозу і гнійного розплавлення вогнища, що містять величезну кількість мікобактерій. Захворювання починається гостро з високого температурою тіла, запамороченням, маренням, задишкою, збільшенням печінки і селезінки, тахікардією, легенево-серцевою недостатністю. Туберкулінова проба негативна, вираженою е лейкопенія.
Підгострий і хронічний дисемінований туберкульоз легень має відносно доброякісний перебіг. Для них характерні обсіменіння горбиків вздовж дрібних судин і бронхів, переважно симетрично у верхніх відділах легень. Найчастіше захворювання розвивається поступово і нагадує грип або бронхіт. Знижується апетит, іноді настає повна анорексія. Спостерігаються невеликий кашель, задишка, ціаноз. Маса тіла значно знижується. Визначають збільшення печінки, селезінки, мікрополіаденіт, скорочення легеневого звуку, змінене жорсткувате дихання, непостійні поодинокі сухі і вологі хрипи. Субфебрилітет переходить у гарячку з коливаннями температури тіла 2—3 °С.
У дітей грудного віку дисеміновані форми туберкульозу нагадують бронхіоліт (перкуторний звук з коробковим відтінком, багато сухих і вологих хрипів), затяжну бронхопневмонію, гострий розлад живлення, токсикосептичний стан. Може спостерігатися безгарячковий затяжний перебіг процесу. Характерним є різкий нейтрофільний зсув уліво, лейко- і лімфопенія, моноцитоз, підвищення ШОЕ до 40-70 мм/год. Виділення харкотиння і мікобактерій нечасті. Туберкулінова проба нерідко негативна.
Рентгенологічно виявляють мармуровість легеневих полів із симетрично розташованими округлими тінями («зоряне небо», «падаючий дощ», «снігова буря»). Типові вогнищеві висипання в обох легенях відмічають наприкінці другого— на початку третього тижня хвороби. Прогноз при ранній діагностиці і своєчасній терапії сприятливий. Горбики поступово розсмоктуються або ущільнюються, тривалий час зберігаються симптоми хронічної туберкульозної інтоксикації.
