Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Систематизація цін. Цінові знижки.

Під світовими цінами розуміють ціни, за якими здійснюються великі комерційні експортно-імпортні операції з оплатою у вільно конвертованій валюті.

ціноутворення – це процес відбору кінцевої ціни залежно від собівартості продукції, цін конкурентів, співвідношення попиту і пропозиції, інших факторів.

Усі діючі в економіці ціни є взаємопов'язаними та утворюють систему, яка складається з окремих блоків — оптові, закупівельні, роздрібні ціни, тарифи на послуги, світові ціни та ін. Зміна цін в одному з головних блоків досить швидко поширюється на усі інші.

у практиці міжнародної торгівлі використовується декілька видів цін, пов’язаних з тими чи іншими особливостями купівлі-продажу, наприклад:

– біржові котирування (тобто ціни, встановлені на міжнародних товарних біржах);

– аукціонні (ціни міжнародних аукціонів);

– експортні ціни основних постачальників певного товару;

– імпортні ціни в основних центрах імпорту;

– оптові ціни;

– роздрібні ціни;

– ціни оферти – ціни продавця в його офіційній пропозиції про продаж товару;

– ціни покупця (ціни контроферти);

– регіональні – ціни, які діють у межах інтеграційних угруповань;

– номінальні – ціни, вказані в прейскурантах;

– трансфертні – ціни, що діють у межах транснаціональних корпорацій;

– статистичні – середньозважені за певний період часу.

Ціни, які публікуються, носять переважно довідковий характер і часто відрізняються від фактично сплачених покупцем цін внаслідок широкого використання системи спеціальних знижок.

Розмір знижки залежить від:

– характеру угоди;

– умов поставки;

– умов платежу;

– взаємовідносин з покупцем;

– кон’юнктури ринку на момент укладання угоди.

У сучасних умовах у практиці міжнародної торгівлі використовується близько 20 різноманітних видів знижок. Найпоширенішими з них є наступні:

– загальна (проста) знижка надається з прейскурантної чи довідкової ціни товару. Може складати до 20 – 30 %. Такі знижки використовуються при купівлі-продажу стандартних видів машин і обладнання. Наприклад, до такого виду належить знижка, що надається за умов купівлі товару за готівку (як правило, її розмір відповідає розміру позичкового проценту);

– знижка за оборот (бонусна) надається постійному покупцеві. У контракті в цьому випадку обумовлюється шкала знижок залежно від досягнутого обороту протягом певного терміну (як правило, року), а також порядок виплати сум на основі цих знижок;

– знижка за кількість або серійність (прогресивна) надається покупцеві за умови закупівлі ним наперед визначеної кількості товару, що поступово збільшується. Серійні замовлення викликають підвищену зацікавленість у виробника, оскільки виготовлення машин одного типу знижує пересічні витрати виробництва на одиницю продукції;

– дилерські знижки надаються виробниками своїм постійним посередникам щодо збуту (в т. ч. і закордонним). Дилерські знижки на автомобілі, наприклад, становлять близько 15 – 20 % роздрібної ціни;

– спеціальні знижки надаються привілейованим покупцям, в замовленнях яких дуже зацікавлені продавці. До цієї категорії належать також знижки на пробні партії і замовлення, що мають на меті зацікавити покупця;

– експортні знижки надаються іноземним покупцям зверху тих, які діють на внутрішньому ринку виробника. Їх метою є підвищення конкурентоспроможності товару на зовнішньому ринку;

– сезонні знижки надаються за умов закупівлі товару не в сезон. Наприклад, на сільськогосподарські добрива вони складають близько 15 %;

– неявні знижки надаються покупцеві у вигляді знижок на фрахт, пільгових чи безпроцентних кредитів;

– знижки при продажу обладнання, яке було у користуванні, складають інколи 50 % його вихідної ціни.