Поясніть, як Ви розумієте поняття «інвестиційний клімат», охарактеризуйте всі його складові. Порівняйте інвестиційний клімат Білорусі та України.

Інвестиційний клімат — сукупність чинників економічного, політичного, правового та соціального характеру, які бере до уваги інвестор, ухвалюючи рішення щодо здійснення інвестицій.З огляду на комплексність та багатофакторність самого процесу інвестування, до складових інвестиційного клімату слід включати: -природно-географічні умови: положення, забезпеченість природними та людськими ресурсами; - сучасну економічну динаміку країни: знаходження на етапі піднесення чи спаду, рівень інвестування, стабільність національної валюти, показники фінансової стабільності тощо; - стратегію і тактику державної політики: прозорість та послідовність, здатність реалізувати поставлені стратегічні цілі та дотримуватись поточних зобов’язань, структурну, бюджетну, грошово-кредитну, валютну політику, ставлення до іноземних інвесторів; -стан внутрішнього ринку країни: перспективи реалізації результатів виробничої діяльності; -наявний виробничий потенціал країни: його ресурсозабезпеченість, здатність до виробництва інвестиційних товарів, потреба в інвестиціях; - фінансову систему країни: її спроможність до акумулювання фінансових ресурсів, забезпечення їхнього руху та цільового використання; -податкову систему країни: рівень податкового навантаження, наявність податкових стимулів до інвестування; -ринок праці: наявність вільних трудових ресурсів, вікову структуру робочої сили; -розвиток інфраструктури: рівень розвитку транспортної, енергетичної, телекомунікаційної мережі, готельної, житлової мережі тощо як для виробничих, так і для споживчих потреб; -інституційну систему країни: врегульованість відносин власності, розвиток ринкових інститутів, наявність інституцій з підтримки інвестицій, інформаційне забезпечення, розвиток підприємницької та правової культури бізнесу; -зовнішньоекономічні відносини країни: динаміку і структуру імпортно-експортних операцій та капіталопотоків, участь у різного роду міжнародних організаціях та угодах; -соціально-політичну ситуацію в країні: рівень соціальної напруженості, послідовність державної політики, перспективи її подальшої динаміки; -правове поле: характеристики національного законодавства, спроможність держави до забезпечення виконання. На сьогодні в Україні створене розвинене правове поле для інвестування. Законодавство України передбачає необхідні гарантії діяльності для інвесторів.

На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій. З метою поліпшення бізнес-клімату й створення сприятливих умов для надходження інвестицій здійснено низку заходів з покращення регуляторного середовища в Україні. Інвестиційна діяльність в Республіці Білорусь в минулому за рахунок встановлення більш сприятливого інвестиційного клімату розширилася в порівнянні з попередніми роками.Перевагу Білорусії в якості країни-реципієнта інвестицій, віддають інвестори з багатьох країн світу, в тому числі - Росія, Австрія, Кіпр, Нідерланди, Сполучене Королівство, Швейцарія, Китай, Німеччина, Латвія та інші. На міжнародному рівні РБ підписано Конвенція про захист інвестора, Угоду про співробітництво у сфері інвестиційної діяльності, Конвенція "Про порядок дозволу інвестиційних суперечок між державами і іноземними особами" та ін. Держ. гарантує інвестору: право власності й інші речові і майнових права; рівність прав, і навіть рівну недискримінаційну захист правий і законних інтересів інвестора; право самостійного ухвали і всіх дій зі володінню, користування і розпорядженню об'єктами і результатами інвестиційної діяльності, зокрема самостійно розпоряджатися прибутком (доходом) та вільно переводити отриманий дохід зарубіжних країн; компенсацію ринкову вартість інвестованого майна, і навіть відшкодування інших збитків, понесених інвестором внаслідок проведення націоналізації чи реквізиції, яка допускається лише у виняткових випадках;- відшкодування збитків і шкоди, заподіяної інвестору діями (чи бездіяльністю) посадов осіб держ орг.