ТЕСТИ
1. Становлення і розвиток соціального партнерства забезпечується утворенням наступних структурно-організаційних елементів:
а) суб’єктів та об’єктів;
б) суб’єктів і нормативно-правового забезпечення;
в)рівнів, суб’єктів, предметів соціального партнерства та нормативно-правового забезпечення.
Вкажіть, який ринок праці охоплює усе працездатне населення, яке подане на ринку праці
а) внутрішній ринок праці;
б) відкритий ринок праці;
в) прихований ринок праці;
г) фіксований ринок праці.
Економічні завдання організації праці полягають у
а) збереженні в процесі праці здоров’я, стійкої працездатності людини;
б) раціональному використанні живої праці та матеріальних елементів виробництва, скороченні матеріальних та трудових витрат, у збільшенні продуктивності праці;
в) створенні найбільш сприятливих умов праці для підвищення її продуктивності;
г) підвищенні працездатності трудящих через створення раціональних режимів праці й відпочинку;
д) забезпеченні умов для постійного підвищення культурно-технічного рівня працівників, всебічного та гармонійного їх розвитку.
Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці є:.
а) загальний дохід підприємства;
б) рентабельність виробництва;
в) продуктивність праці;
г) матеріалоємність продукції.
Соціально-трудові відносини мають такі форми існування
а) фактичну і прогнозну;
б) вірогідну й фактичну;
в) суспільну й індивідуальну;
г) правовідносну й фактичну.
6. Соціальне партнерство реалізується через систему переговорів і угод, що укладаються на наступних рівнях
а) міжнародний, галузевий, регіональний;
б) республіканський, галузевий, регіональний, професійний, на підприємствах, у структурних підрозділах організації;
в) міжнародний, національний, галузевий, регіональний, виробничий;
г) республіканський, галузевий, колективні договори на підприємствах.
7. Назвіть межі поділу праці:
а) технологічна, функціональна, психофізіологічна;
б) технологічна, психофізіологічна, соціальна, економічна;
в) технічна, економічна, соціальна, кваліфікаційна;
г) соціологічна, психофізіологічна, технологічна, професійна;
д) економічна, психофізіологічна, соціальна.
8. Децільний коефіцієнт диференціації доходів – це:
а) співвідношення мінімального рівня доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 10% найменш забезпеченого населення;
б) співвідношення сумарних доходів населення у першому та останньому децілях;
в) ступінь відхилення фактичного розподілу за чисельністю рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу;
г) питома вага сімей, які є бідні у загальній чисельності сімей.
9. Соціальне партнерство реалізується через систему переговорів і угод, що укладаються на наступних рівнях
а) міжнародний, галузевий, регіональний;
б) республіканський, галузевий, регіональний, професійний, на підприємствах, у структурних підрозділах організації;
в) міжнародний, національний, галузевий, регіональний, виробничий;
г) республіканський, галузевий, колективні договори на підприємствах.
Співвідношення індексів продуктивності праці, яке розраховане на основі показників товарної та чистої продукції, свідчить про зміни, які сталися в:.
а) матеріалоємності продукції;
б) рентабельності продукції;
в) трудомісткості продукції;
г) фондоємності продукції.
11.Природний рух населення має такі типи відтворення:
а) розширене, просте відтворення;
б) розширене, просте, звужене відтворення;
в) традиційне і сучасне;
г) природне, соціальне, економічне відтворення.
12. Регулювання ринку праці, яке припускає вплив уряду на ринок праці з урахуванням інтересів населення – це:
а) обмежувальне;
б) заохочувальне;
в) директивне;
г) захисне;
д) за допомогою економічних фінансових заходів.
13. Соціальні завдання організації праці полягають у:
а) створенні умов, які сприяють підвищенню ступеня привабливості праці шляхом збільшення виконуваних операцій;
б) збереженні в процесі праці здоров’я, стійкої працездатності людини;
в) впровадженні ефективних форм та методів матеріального та морального стимулювання праці;
г) вихованні сумлінного ставлення до праці, всебічному розвитку особистості;
д) удосконаленні нормування та стимулювання праці.
14. Задоволеність працею – це:
а) соціально-економічна категорія, яка характеризує самооцінку людини
свого стану на підприємстві;
б) стан збалансованості вимог працівника до змісту, характеру і умов праці та суб’єктивна оцінка можливостей реалізації цих вимог;
в) сукупність людських характеристик, за допомогою яких забезпечується якісне освоєння набутої професії в умовах нового колективу за якомога коротший час;
г) соціально-економічна категорія, яка характеризує технічні, організаційні, культурні та інші можливості виробничої діяльності людини, які зумовлюють дієздатність працівника та результативність зусиль.
15. В залежності від кількості учасників соціально-трудових відносин та напрямів взаємозв’язків між ними виділяють такі їх рівні:
а) індивідуальний, груповий, змішаний;
б) рівень підприємства, галузі;
в) рівень регіону, загальнодержавний.
16. Метою діяльності профспілок є:
а) забезпечення і реалізація основних громадянських прав людини, координація і регулювання СТВ на базі розробки правових основ і організаційних форм соціального партнерства;
б) створення гідних умов праці для робітників, забезпечення зайнятості, участь трудящих у керівництві виробництвом і розподілі створеного продукту; підвищення рівня заробітної плати; збереження робочих місць для членів профспілки;
в) розробка й проведення соціальної, економічної і промислової політики.
17. Реальну заробітну плату можна визначити як:
а) співвідношення між рівнем заробітної плати працівника в базовому і звітному періодах;
б ) номінальну заробітну плату, скориговану на процент інфляції в певному періоді;
в) грошовий вираз кількості товарів та послуг, які може придбати працівник за мінімальну заробітну плату;
г) суму основної та додаткової заробітної плати працівника.
18. Метою діяльності профспілок є:
а) забезпечення і реалізація основних громадянських прав людини, координація і регулювання СТВ на базі розробки правових основ і організаційних форм соціального партнерства;
б) створення гідних умов праці для робітників, забезпечення зайнятості, участь трудящих у керівництві виробництвом і розподілі створеного продукту; підвищення рівня заробітної плати; збереження робочих місць для членів профспілки;
в) розробка й проведення соціальної, економічної і промислової політики.
19. Реальну заробітну плату можна визначити як:
а) співвідношення між рівнем заробітної плати працівника в базовому і звітному періодах;
б) номінальну заробітну плату, скориговану на процент інфляції в певному періоді;
в) грошовий вираз кількості товарів та послуг, які може придбати працівник за мінімальну заробітну плату;
г) суму основної та додаткової заробітної плати працівника.
Зміст праці - це
а) якісна характеристика праці, яка відображає особливості її функціонування
б)якісна характеристика праці, яка відображає сутність розвиненості виробничих відносин;
в)функціональні особливості конкретного виду трудової діяльності, матеріальний процес ставлення людей до природи;
г) суспільний процес, який відображає взаємовідносини людей у процесі їхньої спільної діяльності.
21. Кількість і структура робочих місць в економіці країни, це:
а) ефективний попит на ринку праці;
б) сукупний попит на ринку праці;
в) поточний попит на ринку праці.
22. Існують такі методи виміру виробітку:
а) грошовий, вартісний, натуральний;
б) грошовий, частковий, змішаний, натуральний;
в) трудовий, енергетичний, грошовий;
г) натуральний, трудовий, вартісний.
23. За рекомендаціями ООН «рівень життя» – це:
а) рівень добробуту населення;
б) показник, який визначається середніми доходами сім’ї в порівнянні з прожитковим мінімумом у даній країні;
в ) характеристика народного добробуту, яка включає доходи, умови праці і побуту, тривалість, структуру вільного і робочого часу, стан здоров’я, екологічну ситуацію;
г) система декількох елементів: здоров’я, їжа, одяг, умови праці, зайнятість, організація праці, освіта, житло, права людини.
24. Ринок праці у широкому розумінні – це:
а) задоволений попит на працю;
б) сукупність вакансій та громадян, що шукають роботу;
в) все економічно активне населення та загальна потреба економіки у найманій робочій силі.
25. Вкажіть, який з наведених заходів не відноситься до заходів пасивної політики зайнятості:
а) виплата допомоги по безробіттю;
б) реєстрація безробітних;
в) субсидування зайнятості;
г) здійснення негрошових форм підтримки безробітних;
д) немає правильної відповіді.
26. Назвіть форми поділу праці на підприємстві:
а) технологічна, операційна, предметна, кваліфікаційна;
б) одинична, предметна, функціональна. професійна;
в) статева, професійна, технічна;
г) технологічна, кваліфікаційна, подетальна, фізіологічна;
д) технологічна, кваліфікаційна, функціональна, професійна.
27. Ціна робочої сили – це:
а) витрати на професійну підготовку працівника;
б) сукупність життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили у грошовому виразі;
в) вартість робочої сили для підприємця;
г) немає повної відповіді.
28. Назвіть функцію ринку праці, яка поділяє найманого працівника та роботодавця, а також найманих працівників за професіями, кваліфікаціями, галузями виробництва:
а) суспільного поділу праці;
б) посередницька;
в) оздоровлююча;
г) відтворювальна;
д) регулююча.
29. Продуктивність праці – це:
а) кількість продукції, яку виготовлено за певний час (годину, зміну, місяць, рік) у визначених організаційно технічних умовах за умов нормальної інтенсивності праці;
б) показник результативності праці, який може бути вираженим або кількістю продукції, виготовленої за одиницю часу, або витратами робочого часу на виробництво одиниці продукції;
в) збільшення обсягу виробленої продукції за певний час, або зменшення витрат праці на виготовлення одиниці продукції;
г) показник витрати психічної та фізичної енергії людини за одиницю часу при виготовленні продукції у певних організаційно-технічних умовах.
30. Економічно активне населення – відповідно до методики МОП це:
а)особи у працездатному віці;
б)населення, яке зайняте в суспільному або домашньому господарстві;
в)особи у працездатному віці, які виконують роботу за винагороду;
г)населення обох статей віком від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці.
31. Форми та системи заробітної плати:
а) пов’язують оплату праці з її результатами;
б) розподіляють працівників залежно від складності робіт, які ними виконуються;
в) встановлюють міру праці на виконання певного виду продукції або виду робіт;
г) визначають резерви підвищення продуктивності праці.
32. Назвіть вид регулювання ринку праці, який призводить до обмеження дій та незахищеності різних груп працівників:
а) обмежувальне;
б) заохочувальне;
в) директивне;
г) захисне;
д) за допомогою економічних фінансових заходів.
33. Психофізіологічні завдання організації праці полягають у:
а) створенні найбільш сприятливих умов праці, які сприяють підвищенню її продуктивності;
б) раціональному використанні живої праці, скороченні трудових і матеріальних витрат, підвищенні продуктивності праці;
в) збереженні в процесі праці здоров’я, стійкої працездатності людини;
г) розробці та впровадженні раціональних форм поділу та кооперування праці;
д) впровадженні ефективних форм та методів матеріального та морального стимулювання праці.
34. Виробіток продукції – це:
а) показник результативної діяльності людини, який вимірюється витратами живої праці в одиницю часу;
б) ефективність доцільної діяльності людини, вираженої кількістю продукції, виготовленої за одиницю робочого часу;
в) показник ефективності трудової діяльності людини, що показує витрати живої праці в одиницях робочого часу на виробництво одиниці продукції;
г) правильної відповіді немає.
35. До форм заробітної плати відносяться:
а) індивідуальна та колективна;
б) пряма, непряма, почасово-преміальна;
в) тарифна, безтарифна;
г) відрядна, погодинна;
д)відрядно-прогресивна та комісійна.
36. Людські ресурси – це:
а)сукупність людей, що проживають на визначеній території;
б)працівники, що мають певні професійні навички і знання та можуть використовувати їх у трудовому процесі;
в)гранична величина можливої участі трудящих у виробництві з урахуванням їх кількісної і якісної характеристик;
г)можливі кількість та якість праці, які має суспільство за даного рівня розвитку науки і техніки.
