Постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки – це

науково-технічна революція;

+науково-технічний прогрес;

інвестиційна діяльність;

інновація.

 

361. До служб матеріально-технічного забезпечення виробництва не належить:

матеріально-технічне постачання;

+переробка і зберігання;

транспортне господарство;

ремонтно-механічні цехи і служби.

 

362. Як визначити кількість матеріалів певного різновиду, яка потрібна підприємству в розрахунковому періоді в натуральному вимірі:

+множенням обсягу продукції на норму витрат матеріалу;

діленням обсягу продукції на норму витрат матеріалу;

множенням обсягу продукції на фактичні витрат матеріалу;

діленням фактичних витрат матеріалу на їх норму.

 

363. Який вид запасу матеріалів потрібен підприємству на випадок можливої затримки надходження їх чергової партії:

підготовчий;

+страховий;

додатковий;

поточний.

 

364. Сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються у часовому інтервалі в процесі застосування до них різних логістичних операцій – це:

логістичний ланцюг;

логістична система;

+матеріальний потік;

системний потік.

 

365. Згідно з якою системою регулювання запасів вони поповнюються до рівня, не нижчого за їх мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість:

+«максимум-мінімум»;

«стандартних партій»;

«канбан»;

«стандартних інтервалів».

 

366. Під інфраструктурою підприємства розуміють:

сукупність підрозділів, які прямо не беруть участь у створенні основної продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів;

сукупність певних підрозділів підприємства, які забезпечують соціальні потреби працівників;

+комплекс цехів, господарств і служб, які забезпечують нормальне функціонування основного виробництва й усіх інших сфер операційної діяльності підприємства;

усі відповіді правильні.

 

367. Виділяють такі типи виробництва:

одиничне й масове;

одиничне й серійне;

одиничне, масове й серійне;

+одиничне, масове, серійне й дослідне.

 

368. Конкуренція – це:

досягнення суб’єктом господарювання бажаних параметрів свого розвитку;

об’єднання суб’єктів господарювання в цілісну систему навколо єдиної мети та завдань для зниження собівартості виробництва продукції;

задоволення певної потреби споживачів за рахунок певних властивостей продукції;

+суперництво між суб’єктами господарської діяльності з приводу якнайкращої реалізації своїх економічних інтересів.

 

369. Конкурентоспроможність продукції за якістю – це:

концентрований прояв першості над конкурентами за рахунок реалізації суттєвих чинників ресурсної орієнтації;

сукупність економічних, технологічних і якісних параметрів продукції, які відповідають вимогам ринку;

+сукупність її властивостей, що забезпечують задоволення поточних і перспективних потреб споживачів на вищому або однаковому рівнях з аналогічною продукцією конкурентів за прийнятною для споживачів ціни;

усі відповіді правильні.

 

370. Розрізняють такі показники якості:

біологічні, економічні, естетичні;

технологічності, транспортабельності, надійності;

екологічності, безпеки й патентно-правові;

+усі відповіді правильні.

 

371. Діяльність, спрямована на знаходження оптимальних рішень у процесі впорядкування, узаконення і запровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів, операцій і заходів у відповідній сфері виробництва, називається:

ліцензування;

управлянням якістю;

+стандартизацією;

правильної відповіді немає.

 

372. Найпоширенішими методами визначення якості продукції є:

органолептичний, лабораторний;

органолептичний, соціологічний та економіко-математичний;

лабораторний, економіко-статистичний та експертний;

+органолептичний, лабораторний, соціологічний та економіко-статистичний.

 

373. Якщо виручка (дохід) від реалізації продукції дорівнює 160 тис.грн, непрямі податки 10 тис.грн, собівартість реалізованої продукції – 120 тис.грн, то валовий прибуток підприємства дорівнює:

+30 тис. грн;

40 тис. грн;

150 тис. грн;

10 тис. грн.

 

374. Розмір грошових коштів, отриманих від виробничої, комерційної, посередницької чи іншої діяльності за вирахуванням податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного податку тощо) – це:

операційний дохід;

+чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

валовий прибуток;

прибуток від реалізації продукції.

 

375. Фінансова діяльність підприємства – це:

здійснення регулярних виплат до бюджету та інших цільових фондів;

+грошові відносини, пов’язані з обігом коштів підприємства;

визначення розмірів необхідних інвестицій в економіку регіону;

сукупність практичних дій суб’єктів господарювання щодо реалізації інвестицій.

 

376. Визначте, як зміниться рівень рентабельності виробництва продукції, якщо собівартість продукції зменшиться на 12%, а прибуток зросте на 10%: зросте в1,2 раза;

+зросте в 1,25 раза;

зменшиться на 5%;

зменшиться на 25 %;

 

377. Визначте, як зміниться рівень рентабельності, якщо собівартість продукції зменшиться на 10%, та прибуток на 5,5%:

+ зросте в 1,05 рази;

зменшиться в 1,1 раза;

зросте в 1,2 раза;

зменшиться на 15%.

 

378. Шляхом підвищення рівня рентабельності є:

+зниження собівартості продукції;

підвищення собівартості продукції;

збільшення запасів;

підвищення періоду обігу обігових коштів.

 

379. Шляхом збільшення прибутку підприємства є:

+ прискорення швидкості обігу оборотних засобів;

зростання собівартості продукції;

зростання вартості основних засобів підприємства;

збільшення періоду реалізації продукції.

380. Якщо фінансово-економічний стан підприємства є стійким, ринкові позиції стабільними, а перспективи реальними, то таке підприємство відповідає такому типу зв’язків:

«низька результативність – висока прибутковість»;

«висока результативність – низька прибутковість»;

«низька результативність – низька прибутковість»;

+«висока результативність – висока прибутковість»;

 

381. Розміщення як економічна категорія:

+характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території;

відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території;

характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території;

відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції виробляються на тій чи іншій території.

 

382. Залежно від об'єкта спеціалізації в сільському господарстві розрізняють такі її форми:

галузева, внутрішньогалузева, багаторівнева, постадійна;

+територіальна спеціалізація, внутрішньогосподарська спеціалізація;

територіальна, галузева, зовнішня;

зональна, мікрозональна, територіальна.

 

383. Під галуззю сільськогосподарського виробництва розуміють:

частину сільськогосподарського виробництва, що займається доведенням продукції від виробника до споживача;

суб’єкт господарювання, який займається виробництвом одного або кількох видів продукції чи надання окремих видів послуг;

+частина сільськогосподарського виробництва, яка характеризується певними знаряддями і предметами праці, технологією виробництва, кваліфікацією працівників і кінцевою продукцією;

сукупність засобів виробництва та предметів праці, що забезпечують виробництво, заготівлю, переробку та доведення до споживача певного виду продукції.

 

384. Зосередження землі, засобів виробництва, робочої сили і обсягу виробництва продукції на одних і тих підприємствах, що призводить до збільшення їх розмірів – це:

+концентрація;

інтенсифікація;

спеціалізація;

диверсифікація.

 

385. Міжгосподарська кооперація – це:

+об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для спільного виробництва продукції;

об’єднання господарств в певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників;

укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;

тимчасове об’єднання господарств з делегуванням певних функцій одному із членів об’єднання.

 

386. Характер змін, які відбуваються на підприємстві розкриває категорія:

статика;

+розвиток;

процес;

механізм.

 

387. Залежно від якості змін розвиток підприємства поділяють на:

циклічний та спіральний;

соціальний та технологічний;

+прогресивний та регресивний;

структурний та функціональний.

 

388. Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом:

санації або реєстрації;

ліквідації, реорганізації або банкрутства;

+реорганізації або ліквідації;

санації, банкрутства, реорганізації або ліквідації.

 

389. Спосіб припинення діяльності за якого усі майнові права та обов'язки кожного з суб’єктів, що припиняють свою діяльність переходять до суб’єкта який створюється називається:

поділ;

приєднання;

+злиття;

перетворення.

 

390. Спосіб припинення діяльності, за якого усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, називається:

+поділ;

перетворення;

приєднання;

злиття.

 

391. Спосіб припинення діяльності, за якого до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання, називається:

+приєднання;

поділ;

злиття;

перетворення.

 

392. Здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх і внутрішніх змін, а також здатність керівництва діяти поза жорсткими рамками правил і норм – це:

+гнучкість;

контрольованість;

стабільність;

прогрес.

 

393. Ступінь регламентації діяльності підприємства її членів, а також жорсткості механізмів координації і контролю – це:

гнучкість;

+контрольованість;

стабільність;

прогрес.

 

394. Характер змін, які відбуваються на підприємстві, розкриває категорія:

статика;

+розвиток;

процес;

механізм.

 

395. Залежно від якості змін розвиток підприємств поділяють на:

циклічний та спіральний;

соціальний та технологічний;

+прогресивний та регресивний;

структурний та функціональний.

 

396. Шляхом підвищення фондовіддачі є:

+ збільшення обсягу виробництва продукції;

зменшення ціни продукції;

збільшення валового прибутку підприємства;

збільшення чистого прибутку підприємства.

397. Шляхом зменшення матеріалоємності продукції є:

+збільшення обсягів виробництва більше, ніж витрати матеріалів;

зменшення фондовіддачі;

підвищення собівартості продукції;

використання прискореної амортизації.

398. Використання такого методу амортизації, як прискореного зменшення залишкової вартості призведе до:

+ зростання собівартості продукції;

зменшення собівартості продукції;

зростання прибутку підприємства;

зростання фондовіддачі.

399. При прямолінійному методі нарахування амортизації річна сума амортизації визначається:

+ діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації;

як сума витрат на капітальний ремонт основних засобів за рік;

як добуток фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації

Сукупність зовнішніх по відношенню до підприємства суб'єктів і сил, які безпосередньо впливають на його діяльність і які, в свою чергу, знаходяться під впливом цієї діяльності - це

виробничі потужності підприємства;

спеціалізація підприємства;

+мікросередовище функціонування підприємства;

макросередовище функціонування підприємства.