Особ-ті форм-я ДержБюдж. в У. ДБ У на поточний рік.

В У за структурою Б-на С-ма склад-ся з ДБ-у та Б-ів адм-тер-х одиниць, з створення єдиної інф-ї с-ми зведення Держ-х доходів та видатків на всіх рівнях влади, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності Б-х даних у липні 1996 р. ВРУ було прийнято постанову «Про стр-ру Б-ї класифікації У». Відповідно до неї Б-и поділяються на центральний і місцеві. В У до місцевих Б-в відносять Б-и областей, місцеві Б-ти Києва і Севастополя, районні Б-ти сільських утворень, Б-ти міст обласного підпорядкування, Б-ти внутрішньо міських районів, Б-ти міст районного підпорядкування. Між ними існують досить складні відносини, пов'язані із розподілом джерел Б-их доходів фін-ям місцевих Б-тів центральним урядом та розподілом коштів у регіонах. У 2001 р. в У було прийнято Бюдж. кодекс, який значно змінив міжбюджетні відносини. Серед них провідне місце належить зв'язкам Д-го та місцевих б-тів, До прийняття Кодексу не звер­талась належна увага на активну роль місцевих Б-тів у підвищенні ефективності вир-ва, їм в основному відводилась пасивна роль у Б-ій с-мі. Нині місцеве самоврядування забезпеч-ся са­мостійним джерелом доходів. У Б Київа визначені норма­тиви відрахувань до бюджетів усіх рівнів щодо різних джерел податків і зборів. Доходи ДБ-ту Укр форм-ться за рах-к податків, акциз. зборів, доходів від зовнішньоек-чної діяльн. тощо, згідно з нормативами, що визнач-ся законодавчими актами. Доходи місц-х бюджетів форм-ся за рах-к різних місцевих податків та стягнень. Відповідно до законодавства Укр витрати ДБ-ту спрямовуються на фінансув.: а) вир-чого і невир-чого буд-цтва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт; б) заходів у галузі освіти, науки, культури, ох. здоров'я, фіз. культури, соц-го забезпеч.; в) загальнодерж-х програм підвищ. жит-го рівня та заходів соц-го захисту насел.; г) загальнод-ої програми ох. навколишнього середовища та ресурсозбереження; д) утримання органів держ влади і управ., судів, прокуратури; е) програм та інших витрат, що здійсн-ся спільно з іншими країна­ми; ж) утв. резерву коштів для ліквідації наслідків стихійних явищ, аварій і катастроф; з) ств-ня держ-х мат-них резервів і резервного фонду тощо. ДБ-т на 2007р.

86. Попит на гроші та пропозиція грошей. Кредитно-грошова політика держави та теоретичні підходи до її здійснення.

d на гроші – запас грошей, які суб’єкти хотіли б мати у своєму розпорядж на певний момент. (яку частину портфелю багатства суб’єкт хоче мати у формі готівки) {у Кейнса це теорія переваги ліквідності.}. d на гроші обернено пов’яз із швид-тю їх оберт, при визначальній ролі d. Величина d на гроші прямо залеж від нац доходу(або ВВП). d формується під впливом таких факторів (мотивів): · трансакційний (полягає в тому, що кожн суб’єкт ринку бажає мати певний запас ліквідності, щоб придбати необх предмети побуту), · завбачливості (нагромадж певної кількості ліквідності на випадок передбачуваних подій), · спекулятивний (запас грошей для перетв їх в високодохідні фін.інструменти при сприятл умовах, та уникнення ризику при зниженні дохідності). Якщо умови погірш. і з’явилась загроза знецін їх дохідності, чи ризику збитковості наявних фін. інструментів, перетв їх у грошову форму, яка мало дохідна, але без ризикова. Таким чином, власник портф активів має можл ризик-ти і отримув доходи, або не ризик-ти і не отримув доходи. Тому, у Кейнса є поняття альтернативної вартості зберігання—якщо ви тримаєте гроші в готівці то ви втрач (не отримуючи доходи). S грошей – сума, яку суб’єкти ек готові надати у будь-який момент за певну плату. S грошей розгляд на мікро- та макрорівні. На мікро- = той запас гр.., який є в розпорядж ек.суб’єктів на певну дату, і які вони згодні продати за певними умовами., чим>%, тим > Sгрошей. На макрорівні S грошей не залеж від %, межею загальної кіл-ті грошей є кіл-ть грошей в обороті. S визнач. заг. масою грош. Взаємодія D і S. Первинним є d Якщо D і S будуть балансувати при первинній ролі D, то він буде об’єктивно обґрунтованим. Якщо D=S, то встановл відповідна P за гроші – це і є рівноваж ставка%. Грош-Кред. політика – це сукуп заходів спрямов на регул грошової s. Розробкою і впровадж Г-К політики займається ЦБ (НБУ). НБУ проводить таку політику, яка відповідає напрямкам уряду. Цьому сприяє система цілей, яку розглядає і реалізує ЦБ. Цілі:· стратегічн і (це довгострокові за часом цілі, які узгодж з осн напрямком діяльн уряду(­ВВП, ¯безробіття)), · проміжні (спрямовані на досягнення страт.), · тактичні. Г-к політика вплив на обсяг грош маси. ЦБ має 2-а впливи: · прямий вплив (це неринкові методи, використ лімітів, заборона кредитування тощо), · методи ек.впливу використання вторинного ринку, тобто політика відкритого ринку (в Укр.. ринок ЦП не дуже розвинений, тому не можливо вплив на наявну грошову масу), · процентна політика ЦБ (вплив на облікову ставку), · резервна політика ЦБ (комерц.банк може ­ або ¯ резерви в ЦБ. Коли ЦБ проводить політику дорогих грошей, то ЦБ буде ­ резервну % ставку), · регулювання валютного курсу (сьогодні є вирішальним механізмом впливу на грошову масу. Продаючи, чи купуючи валюту, ЦБ вплив на S грошей), · рефінансування ЦБ комерц банків (погашення заборгованості комерц.банків через ЦБ, шляхом надання нових кредитів. Надаючи кредити ­ резерви КБ).

87. Пряме держ регулювання ринкової ЕК: сутність, методи

Методи державного регул-ння економ — це способи впли­ву держ на сферу п-тва, інфрастр ринку, некомерц сектор ек з метою ств умов їхнього еф-го функціон відповідно до напрямків держ ек політики. Кожен метод ґрунт на використі сукупі інструментів (регуляторів, важелів). За формами впливу методи ДРЕ по­діляють на 2групи: методи прямого та непрямого впливу. За­лежно від засобів впливу виділяють правові, адміністративні, економічні та пропагандистські методи. Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціон суб'єктів ринку. Такий безпосеред вплив здійсн за допо­м інструментів адм-прав характеру, які рег­ламентують діяльн суб'єктів господ, та ек-х інструментів прямого впливу. Останні спрямовано на регулюв темпів ↑ та структури ек-ки, обсягів вироб та невироб спож, масштабів діяльн сусп сек­тору ек-ки та ін. Інструмен­ти прямого держ регулювання є: ·нормо-право­ві акти, ·макроекі плани та цільові комплексні прог­рами, ·державні замовл, ·централізовано встановлені ці­ни,· нормативи, ·ліцензії, ·квоти, ·державні бюджетні витрати, ліміти і т. д. Правове регулювання — це діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм (правил) пове­дінки суб'єктів права. Основними формами прав регул ек-ки в Україні є: Конституція та закони України; укази й розпорядження Президента України; постанови та інші акти ВР, постанови й розпорядження КМ, нормативно-правові акти центральних органів (міністерств, відомств); нормі акти місцевих держ адміністрацій та органів місцево­го самоврядування. Адміністративні методи ДРЕ — це інструм прямого впливу держави на діяльн суб'єктів ринку. Їхні ознаки: прямий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встановл їхніх обов'язків, норм поведінки та віддаван­ня команд (наказів, розпоряджень); безальтернат вибір спо­собів розв'яз завдань, варіанта поведінки; обов'язковість виконан наказів, розпоряджень; відповідальн суб'єктів гос­подарюв за ухиляння від виконання наказів. Осн інструм адм регулюв:· Ліцензії — це спеці дозволи, які видаються суб'єктам підприємницької діяльності на здійсн окремих її видів. ·Квоти — визнь частку суб'єктів ринку у вироб, спожі, експорті, імпорті і т. п. товарів та послуг. ·Санкції — це заходи держави, спрямов на покарання суб'єктів ринку, які не виконують установлених правил діяльнос­ті. У порядку ек санкцій держава може вимаг спла­ти неустойки, штрафів, пені за невикон суб'єктами ринку певних зобов'язань, а також вилучати на користь державного або місцевих бюджетів виручку від незаконної діяльності. · Норма — це, 1)науково обгрунтована міра суспільне необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці продукції заданої якості, 2) правила поведінки людей і здійснення певних видів економ діяльності. Норматив — поелементна складова норми, яка характ кількість виробл або ви­корист у спож товарів (робіт, послуг, ресурсів) на будь-яку одиницю, наприклад, на душу населення, на одного за­йнятого, на одиницю часу (площі, об'єму), на одну гривню ВВП і т. п. За допомогою норм і нормативів здійсн планово-ек розрах, регулюв у сферах вироб, пра­ці, соц. захисту населення, охорони навколишнього при­родного середовища.· Стандарти — це єдині норми за типами, марками, парамет­рами, розмірами і якістю виробів, а також за величинами вимі­рювань, методами випробування та контролю, правилами паку­вання, маркування та зберігання продукції, технології виробницт­ва. Об'єктами стандартизації є конкретна продукція, норми та нормативи, вимоги, методи, терміни, позначення і т. ін., які ма­ють перспективу багатораз викорис і застосов в різних галузях госп, а також у міжн ек відн. Дотриман держ стандартів є обов'язковим для всіх суб'єктів ек-ої діяльності.· Державне замовл є інструментом як адм, так і ек регулюв. Коли йдеться про адм регулюв, мається на увазі, що для п-тв, які повністю або частково перебув у держ вл, а також для підприємств-монополістів, державні замовл на поставку продукції (виконання робіт, надання послуг) є обов'язковими.· Ціни теж можуть використ як інструменти адм регул. Метою такого регул є запо­бігання руйнівному впливу вільного ціноутворення на еконо­м. Держ здійснює адм через: вста­новл фіксов цін на найважлі тов та послуги, застосув граничних цін або гран коефіцієнтів їх під­вищ, запровадж механізму декларув зміни цін, заморожув цін на певний термін і т. д.