В У за структурою Б-на С-ма склад-ся з ДБ-у та Б-ів адм-тер-х одиниць, з створення єдиної інф-ї с-ми зведення Держ-х доходів та видатків на всіх рівнях влади, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності Б-х даних у липні 1996 р. ВРУ було прийнято постанову «Про стр-ру Б-ї класифікації У». Відповідно до неї Б-и поділяються на центральний і місцеві. В У до місцевих Б-в відносять Б-и областей, місцеві Б-ти Києва і Севастополя, районні Б-ти сільських утворень, Б-ти міст обласного підпорядкування, Б-ти внутрішньо міських районів, Б-ти міст районного підпорядкування. Між ними існують досить складні відносини, пов'язані із розподілом джерел Б-их доходів фін-ям місцевих Б-тів центральним урядом та розподілом коштів у регіонах. У 2001 р. в У було прийнято Бюдж. кодекс, який значно змінив міжбюджетні відносини. Серед них провідне місце належить зв'язкам Д-го та місцевих б-тів, До прийняття Кодексу не зверталась належна увага на активну роль місцевих Б-тів у підвищенні ефективності вир-ва, їм в основному відводилась пасивна роль у Б-ій с-мі. Нині місцеве самоврядування забезпеч-ся самостійним джерелом доходів. У Б Київа визначені нормативи відрахувань до бюджетів усіх рівнів щодо різних джерел податків і зборів. Доходи ДБ-ту Укр форм-ться за рах-к податків, акциз. зборів, доходів від зовнішньоек-чної діяльн. тощо, згідно з нормативами, що визнач-ся законодавчими актами. Доходи місц-х бюджетів форм-ся за рах-к різних місцевих податків та стягнень. Відповідно до законодавства Укр витрати ДБ-ту спрямовуються на фінансув.: а) вир-чого і невир-чого буд-цтва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт; б) заходів у галузі освіти, науки, культури, ох. здоров'я, фіз. культури, соц-го забезпеч.; в) загальнодерж-х програм підвищ. жит-го рівня та заходів соц-го захисту насел.; г) загальнод-ої програми ох. навколишнього середовища та ресурсозбереження; д) утримання органів держ влади і управ., судів, прокуратури; е) програм та інших витрат, що здійсн-ся спільно з іншими країнами; ж) утв. резерву коштів для ліквідації наслідків стихійних явищ, аварій і катастроф; з) ств-ня держ-х мат-них резервів і резервного фонду тощо. ДБ-т на 2007р.
86. Попит на гроші та пропозиція грошей. Кредитно-грошова політика держави та теоретичні підходи до її здійснення.
d на гроші – запас грошей, які суб’єкти хотіли б мати у своєму розпорядж на певний момент. (яку частину портфелю багатства суб’єкт хоче мати у формі готівки) {у Кейнса це теорія переваги ліквідності.}. d на гроші обернено пов’яз із швид-тю їх оберт, при визначальній ролі d. Величина d на гроші прямо залеж від нац доходу(або ВВП). d формується під впливом таких факторів (мотивів): · трансакційний (полягає в тому, що кожн суб’єкт ринку бажає мати певний запас ліквідності, щоб придбати необх предмети побуту), · завбачливості (нагромадж певної кількості ліквідності на випадок передбачуваних подій), · спекулятивний (запас грошей для перетв їх в високодохідні фін.інструменти при сприятл умовах, та уникнення ризику при зниженні дохідності). Якщо умови погірш. і з’явилась загроза знецін їх дохідності, чи ризику збитковості наявних фін. інструментів, перетв їх у грошову форму, яка мало дохідна, але без ризикова. Таким чином, власник портф активів має можл ризик-ти і отримув доходи, або не ризик-ти і не отримув доходи. Тому, у Кейнса є поняття альтернативної вартості зберігання—якщо ви тримаєте гроші в готівці то ви втрач (не отримуючи доходи). S грошей – сума, яку суб’єкти ек готові надати у будь-який момент за певну плату. S грошей розгляд на мікро- та макрорівні. На мікро- = той запас гр.., який є в розпорядж ек.суб’єктів на певну дату, і які вони згодні продати за певними умовами., чим>%, тим > Sгрошей. На макрорівні S грошей не залеж від %, межею загальної кіл-ті грошей є кіл-ть грошей в обороті. S визнач. заг. масою грош. Взаємодія D і S. Первинним є d Якщо D і S будуть балансувати при первинній ролі D, то він буде об’єктивно обґрунтованим. Якщо D=S, то встановл відповідна P за гроші – це і є рівноваж ставка%. Грош-Кред. політика – це сукуп заходів спрямов на регул грошової s. Розробкою і впровадж Г-К політики займається ЦБ (НБУ). НБУ проводить таку політику, яка відповідає напрямкам уряду. Цьому сприяє система цілей, яку розглядає і реалізує ЦБ. Цілі:· стратегічн і (це довгострокові за часом цілі, які узгодж з осн напрямком діяльн уряду(ВВП, ¯безробіття)), · проміжні (спрямовані на досягнення страт.), · тактичні. Г-к політика вплив на обсяг грош маси. ЦБ має 2-а впливи: · прямий вплив (це неринкові методи, використ лімітів, заборона кредитування тощо), · методи ек.впливу використання вторинного ринку, тобто політика відкритого ринку (в Укр.. ринок ЦП не дуже розвинений, тому не можливо вплив на наявну грошову масу), · процентна політика ЦБ (вплив на облікову ставку), · резервна політика ЦБ (комерц.банк може або ¯ резерви в ЦБ. Коли ЦБ проводить політику дорогих грошей, то ЦБ буде резервну % ставку), · регулювання валютного курсу (сьогодні є вирішальним механізмом впливу на грошову масу. Продаючи, чи купуючи валюту, ЦБ вплив на S грошей), · рефінансування ЦБ комерц банків (погашення заборгованості комерц.банків через ЦБ, шляхом надання нових кредитів. Надаючи кредити резерви КБ).
87. Пряме держ регулювання ринкової ЕК: сутність, методи
Методи державного регул-ння економ — це способи впливу держ на сферу п-тва, інфрастр ринку, некомерц сектор ек з метою ств умов їхнього еф-го функціон відповідно до напрямків держ ек політики. Кожен метод ґрунт на використі сукупі інструментів (регуляторів, важелів). За формами впливу методи ДРЕ поділяють на 2групи: методи прямого та непрямого впливу. Залежно від засобів впливу виділяють правові, адміністративні, економічні та пропагандистські методи. Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціон суб'єктів ринку. Такий безпосеред вплив здійсн за допом інструментів адм-прав характеру, які регламентують діяльн суб'єктів господ, та ек-х інструментів прямого впливу. Останні спрямовано на регулюв темпів ↑ та структури ек-ки, обсягів вироб та невироб спож, масштабів діяльн сусп сектору ек-ки та ін. Інструменти прямого держ регулювання є: ·нормо-правові акти, ·макроекі плани та цільові комплексні програми, ·державні замовл, ·централізовано встановлені ціни,· нормативи, ·ліцензії, ·квоти, ·державні бюджетні витрати, ліміти і т. д. Правове регулювання — це діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб'єктів права. Основними формами прав регул ек-ки в Україні є: Конституція та закони України; укази й розпорядження Президента України; постанови та інші акти ВР, постанови й розпорядження КМ, нормативно-правові акти центральних органів (міністерств, відомств); нормі акти місцевих держ адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Адміністративні методи ДРЕ — це інструм прямого впливу держави на діяльн суб'єктів ринку. Їхні ознаки: прямий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встановл їхніх обов'язків, норм поведінки та віддавання команд (наказів, розпоряджень); безальтернат вибір способів розв'яз завдань, варіанта поведінки; обов'язковість виконан наказів, розпоряджень; відповідальн суб'єктів господарюв за ухиляння від виконання наказів. Осн інструм адм регулюв:· Ліцензії — це спеці дозволи, які видаються суб'єктам підприємницької діяльності на здійсн окремих її видів. ·Квоти — визнь частку суб'єктів ринку у вироб, спожі, експорті, імпорті і т. п. товарів та послуг. ·Санкції — це заходи держави, спрямов на покарання суб'єктів ринку, які не виконують установлених правил діяльності. У порядку ек санкцій держава може вимаг сплати неустойки, штрафів, пені за невикон суб'єктами ринку певних зобов'язань, а також вилучати на користь державного або місцевих бюджетів виручку від незаконної діяльності. · Норма — це, 1)науково обгрунтована міра суспільне необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці продукції заданої якості, 2) правила поведінки людей і здійснення певних видів економ діяльності. Норматив — поелементна складова норми, яка характ кількість виробл або використ у спож товарів (робіт, послуг, ресурсів) на будь-яку одиницю, наприклад, на душу населення, на одного зайнятого, на одиницю часу (площі, об'єму), на одну гривню ВВП і т. п. За допомогою норм і нормативів здійсн планово-ек розрах, регулюв у сферах вироб, праці, соц. захисту населення, охорони навколишнього природного середовища.· Стандарти — це єдині норми за типами, марками, параметрами, розмірами і якістю виробів, а також за величинами вимірювань, методами випробування та контролю, правилами пакування, маркування та зберігання продукції, технології виробництва. Об'єктами стандартизації є конкретна продукція, норми та нормативи, вимоги, методи, терміни, позначення і т. ін., які мають перспективу багатораз викорис і застосов в різних галузях госп, а також у міжн ек відн. Дотриман держ стандартів є обов'язковим для всіх суб'єктів ек-ої діяльності.· Державне замовл є інструментом як адм, так і ек регулюв. Коли йдеться про адм регулюв, мається на увазі, що для п-тв, які повністю або частково перебув у держ вл, а також для підприємств-монополістів, державні замовл на поставку продукції (виконання робіт, надання послуг) є обов'язковими.· Ціни теж можуть використ як інструменти адм регул. Метою такого регул є запобігання руйнівному впливу вільного ціноутворення на економ. Держ здійснює адм через: встановл фіксов цін на найважлі тов та послуги, застосув граничних цін або гран коефіцієнтів їх підвищ, запровадж механізму декларув зміни цін, заморожув цін на певний термін і т. д.
