Колективні під-ва в ринковій економіці.

Колект підпр – підпр. де суб’єктом вл виступ колектив, а об’єктом – спільне майно і ек.результат від його використ. Крім приватних, у ринковій економіці функціонують, як було зазначено, колективні та державні підприємства.

Класичною формою колективної власності є кооператив. У країнах ринкової економіки кооператив (cooperative) — це підприємство, яким спільно володіють його члени. Кооператив може бути робітничим (worker cooperative), споживчим (consumer cooperative) та громадським (community cooperative).

Робітничий кооператив належить і контролюється його робітниками; споживчий — покупцями (споживачами), громадський — спілкою, яка цей кооператив обслуговує.

Діяльність кооперативів побудована на таких засадах:

• економічна самостійність та самоуправління;

• колективна власність і членство на засадах пайових внесків;

• особиста участь кожного члена у справах кооперативу;

• крім пайових внесків своїх членів, кооператив може мати й інші джерела формування майна: доходи від виробничої діяльності, кредити банку, надходження від продажу цінних паперів.

Як і попередньо розглянуті форми підприємств, кооператив має свої переваги та обмеження.

Перевагами кооперативу є:

• простота утворення, вступу та виходу з кооперативу його членів;

• рівноправність членів у розв’язанні господарських питань;

• розподіл доходів на принципах трудової участі кожного та пайового внеску.

Головним обмеженням цієї форми є менша свобода діяльності (порівняно з приватними підприємствами) через те, що кожна дія передбачає узгодження інтересів багатьох членів кооперативу.

Найпоширенішого руху кооператив набув у сільському господарстві. Сучасні фермерські господарства розвинутих країн об’єднуються в кооперативи. Так, у Скандинавських країнах, в Японії у кооперативи входять всі 100% фермерських господарств. За підрахунками, у світі діє майже 1 млн. кооперативів 120 видів, що охоплюють приблизно 600 млн. осіб.

Сільськогосподарські кооперативи — це об’єднання фермерів з метою переробки та збуту сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва, кредитування, спільного обслуговування в процесі виробництва. Одночасно фермер може брати участь у різних кооперативних об’єднаннях, що полегшує його діяльність і підвищує ефективність функціонування фермерського господарства. У Західних країнах кооперативи забезпечують не лише потреби внутрішнього ринку, а й працюють на зовнішній. Наприклад, у Нідерландах, які дають третину світового виробництва крохмалю, кооперативи забезпечують основну частину його переробки та збуту.

Кооперативний рух в Україні має глибоке коріння. Особливо активно розвивалася кооперація в кустарному і сільськогосподарському виробництві. Ще на початку XX ст. кооперативи об’єднували майже третину всіх селянських господарств. Крім виробничої та збутової діяльності, вони брали участь у будівництві шкіл, лікарень, культурних закладів. Пізніше кооперативний рух був загальмований, натомість були створені колгоспи, що насправді були прихованою формою державних підприємств. Ренесанс кооперативного руху відбувся наприкінці 80-х років XX ст. і став одним із проявів горбачовської перебудови. Проте вже у 1992 р. намітилась тенденція до скорочення їхньої чисельності. Деякі кооперативи в Україні розпались під податковим тиском, деякі перереєструвались як малі підприємства.

Якщо сурово йти за визнач. „колект.вл.”, то потрібно мати на увазі, що її об’єкт є спільним для привлас, як власн. всього колективу. ГКУ - П-ми колект власності є виробничі кооперативи, п-ва споживчої кооперації, п-ва громадських та релігійних організ. У всьому світі і у нас до колект.власн. віднесли акціонерні товариства(АТ). У АТ існує неподільний майновий виробн.комплекс, однак сама власн. є акціонерно-дольовою, тобто поділеною між акціонерами, а тому АТ багатьма вченими не відносяться до колект.вл. Багато вчених вважають АТ формою приватної вл. Деякі вважають окремою, специфічною формою, що знаходиться між приватною і колект. В Україні власн. акц.товар. відноситься до колект. власності: До неї також відноситься кооперативна власн, власн. господарських товариств. На селі також існують виробничі кооперативи, як колект.власн. На поч. 2004р. колект.вл. займала 57,5% у числі підпр., 41,1% - у основних засобах (2002) і 46,2% - середньорічної к-л праців. (2001). Підп. колект. власності інвестують в основний капітал біля 50% коштів, а також біля 50% - основних фондів. Все це говорить про те, що в Укр в суч умовах колективна вл займає провідну роль в ек-ці. 564,5 тис

Глава 10

ПІДПРИЄМСТВА КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ

Ст 93.Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Ст 95. Виробничий кооператив Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій

участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Стаття 96. Принципи діяльності виробничого кооперативу

1. Виробничі кооперативи створюються та здійснюють сводіяльність за такими принципами: 1.добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього; 2особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

3 відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах,встановлених статутом кооперативу;5демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;6 розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;7 контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.

Стаття 111. Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації

Споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань),

а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

2. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі

добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

Стаття 112. Підприємства об'єднань громадян, релігійних організацій

1. Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання

громадян (громадської організації, політичної партії) або ьвласності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

 

 

57. Держ під-ва в ринковій економ. Держ п-в економ сист сучас Укр. - це самост госпа одиниця з правами юридї особи, яка функц на основі держ форми вл в різних галузях народного господарства. Держ п-ва грунтуються на держ власн, яка має 2 рівні: загальнодерж і комунальний. Відповідно функціонують і 2 види підп, один з яких є загальнодерж, їхнім майном і виробничо-комерц діяльністю розпоряджається вищий орган дер­ж влади. Другий вид підп є власністю адмініст-те­риторіал одиниць влади, які викор-ть їх потенціал у власних інтересах. У різних країнах частка цього сектору неоднакова і становить 10—40 % і більше. Об'єктами держ власності можуть бути різноманітні засоби вир-ва. Як правило, у держ секторі є підпр-ва, що виробляють прод, широко доступну для нас або капіталомістку, яка не може бути прибутко­вою, проте є потрібною для технічн і технологічн переосна­щення вироб-го та науков потенціалу країни. Саме тому практич­но в усіх пром розвинених країнах держ п-ва нерідко низькоефективні.

ДП, яке відповідно до закон Укр не підлягає приватиз, за ріш КМУ може бути перетворене на казенне під-во. Рішення про перетворення ДП в казенне приймається за однією з таких умов: підприєм­ство проводить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до законо­давства може здійснюватися тільки державним підприємством; головним споживачем продукції підприємства (більш як 50 відсотків) є держава; під­приємство є суб'єктом природних монополій. На поч 2004 – у держ влас – 4,4%, у комунал – 7,6 %, основні засоби (2002) за форм влас у держ власн – 30,4%, у комунал – 23,8%. середньоріч к-ть працівників на них – 28%.

П-ва, яким надано статус держ, не підлягають акціонуванню і перебувають у прямій адміністр підпорядк відповід­ним органам держ управл. До них належать п-ва, що випуск продукц, яка забезпеч обороноздатність і нац безпеку; потребують високої мобілізац готовності; виробл особ­ливо екологонебезпечну продукц; здійснюють держ монополію в окремих сект економ (транспорт, порти, трубопроводи, пошта, зв'язок, телекомунікац, енергетика, ви-во лікеро-горіл­чаних виробів).

Власністю держ п-в, їх управлінням розпоряджаються міністерства й відомства. Такі права їм передає уряд.

До 2 групи держ п-тв належать ті, які обов'язково мають корпоратизуватися на таких зас, щоб не менше ніж 51 % акцій належав держ. Так утвориться значна група нових для нашої країни п-тв «держ акціон товар-во». Утворюватиметься ще одна група п-тв з часткою держ участі в статутн капіталі, меншою ніж 50 %. Управління цією групою підпр здійснюв-ся за участю представників держорганів у наглядових радах.

П-ва з часткою держ влас в статут фондах мають пра­цювати на засадах повного комерц розрахунку.