Ост.третина ХІХст.відзнач.появою монополій та інтенс.їх розв.-це призв.до зміни конкур.боротьби. Вершиною вільної конкур.боротьби.Вершиною вільн.конкур.були 60-70р.ХІХст.В цей час моноп.були окрем.явищем,однак до кінця ст.їх кільк.зростає на стільки,що вони перетвор.в пануючу силу.На рубежі ХІХ-ХХ вільн.конкур.змін.монополістичноюÞкап.вільн.конкур.перерост. в монополістичний. Ознаки мон.кап.:·високий рівень конц.вир-ва і капіталу,на основі чого вирост.монополія. Монополія стає головн.ознак.моноп.вир-ва·висок.рівень зрощ.вир-гоі грош-го К, поява фін-го К і фін-ої олігархії ·особл.знач.набуває вивезен. К та товару за межі країни.·ек.поділ світу і заверш. територ. поділу світу(виникн.міжнар.монополій). Матер.основою перерост.кап.вільн.конк.в моноп.стала конц-ція вир-ва і кап-лу,яка породила моноп.в масовому масштабі.Ця тенденція була розкр.Марксом у “Капіталі”. Концентр.вир-ва і К – це проц.розшир.розмір.і збільш.розм..вир-ва і кап-лу на основі кап-зації додатк.вартості(перетвор.част.додатк.варт.в еслем.пост.і змін.кап-лу).Поряд з конц.вир-ва відб.процес централізації (об’єдн.уже існ.кап-лів).Þвиникає тенденц.до об’єдн.окремих велик.під-в в моноп.союзи. так виникають монополії. Панув.моноп - головна ознака кап-му. На базі моноп виник фінанс К (виник.шляхом зрощ.моноп.промислов.з моноп-банківським К). Форми: ·Картелі (моноп.об’єдн., де члени не втрач ні комерц ні виробн самостійності) ·синдикат(члени втрач комерц незалежн.) ·трест(акціон.тов., втрач і комерц і виробн незал.) ·Концерн(складне моноп.об’єдн., побуд на сис-мі участі, в цьому об’єдн., головн.фірма через скупку пакетів акцій підпор.ряд інших фірм, виник.дочерні під-ва,фірми-онуків).З розв.моноп.кап-му процес моноп-ції поглибл.і пошир.В суч.умовах розв.процес диверсифікації (проникн.моноп.в інші галузі вир-ва,шляхом їх створ.).Поряд з диверсиф.існує конгломерація. Суч.форма моноп.: ·повна монополія(в гал.діє 1 фірма)·олігополія(в гал.діє небагато фірм).Подібні форми:·монопсонія(1 покупець)·олігопсонія(декілька покупц.).Існує моноп. Чемберлена вона виник.із диферент.продуктів і наявн.деяких з них специ.рис. Панування монопол. змін. характ. конкур. боротьби і дозвол.їй отрим.монопольно-високий ПБ(вкл.сер.ПБ+моноп.надлишок,в який вход.част.ПБ сер.під-в,дрібних власн.,част.ЗП,част.варт-ті,що створ.в інш.країнах).Вплив моноп.пошир.на державу,виникає держ.-моноп.капітал(зрощ.ек.сили моноп.з ек.силою держ.в єдиний механ.). Форми держ.-моноп.кап.є: ·розв.держ.власн. ·держ.регул.ек-ки ·вплив держ.на зовн.ек-чні зв’язки ·розв.під егідою держ.соц.сфери·міжнар.ек-на інтегр.
52. Соціалізм як ек.си-ма та істор.досвід його здійснення. Розвиток ек.си-ми ринк. типу своїм істор. наслідком має такі соц.-ек. зміни,які підводять до виникнення протилежн.ек.си-ми. Протилежною ек.си-мою по відношенню до капітал. є соціалізм. Якщо капіт.базується на приват.власн.на засоби вир-ва,то соціал.має своєю ек.основою сусп.власність. До соціал.приводять ті зміни в ек.капіталізму, які підвищ.усуспільнення вир-ва,а це концентр.капіталу,централізація,розв. моноп. і сам держ.-моноп.капіталізм. Кап.створ.матеріальні передумови соц-му.Проблему соц-му варто розгл.в 3 аспектах: (1)-ідея соц. виникла на противагу ідеї прив.власності.,заключ.у бажанні населення жити у сфері сусп.власності; (2)-Наука соц. пов’яз.з ім’ям Маркса і Енгельса, продовж. Ленін, Туган-Баран., Франко(перекл.Капітал). Класики виходили з того, що кап-зм сам створ. матер. передумови соц-му (конц.,центр-ція, розшир. рамки валсностіÞусусп.вир-ва). Це робить вир-во таким, що вимагає спільних форм привл-ння.,тобто усусп.вир-ва входить в основне протиріччя кап.(між сусп.вир-вом і прив.кап.приваласненям). Ек.риси соц.: ·сусп.власн.на зас.вир-ва(!)·високий рівень мат-техн.бази ·планомірний розв.ек-ки ·розподіл за працею·найповніше задовол.потреб людей. Соц. передбачає народовладдя,дійсний демократизм, самоупр.трудящих, сусп.без експлуатації, соц.рівність. (3)Практика соц. -соц.передб.·ліквід.прив.власн.і утвердж.сусп.власн.на зас.вир-ва·орг.плановедення гос-ва·реконстр.мат-техн.бази·культ.револ. Класики:комунізм має 2 фази 1)соц.2)комун.(велика різн.у розв. прод.сил). Поч.соц.пов’яз.зВелик.Жовтнев.революц.1917р.,з цього часу Росія входить у перех.період,який заверш.в сер.30-х рр. ХХст.На шлях буд.соц. стали пізніше Монголія,після 2світ.війни-Угорщ.,Румун.,Албанія,Югслав.,Китай(1949),В’єтнам,Куба(1959),Болгар. В Рад.Союзі був заверш.перех.період і побуд.розвинутий соц.,але в дійсн.ця си-ма уходила від наук.принципів соц-му.Бо: ·нереалізув.сусп.власн.народу ·панувала т.з.держ.власн. ·відб.одерж.ек-ки(відчудження трудящ.від реал.здобутків їх праці) ·поруш.наукові принципи розподілу мат.благ(бюрократ.верхівка). Си-ма,яка утвор.отримала назву амін.-командного соц-му (ознаки: централізм,ієрархія,зрівнялівка).
