Реабілітаційні послуги - послуги, спрямовані на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство.
Реабілітаційні заходи - комплекс заходів, якими здійснюється реабілітація клієнтів.Мета – соціальна інтеграція неповноцінної людини, тобто більш активна участь в житті суспільства.
Соціальна інтеграція – неоднобічне пристосування неповноцінної людини до суспільства, але й відповідне формування оточуючого середовища спрямоване на полегшення його життя.
Головними завданнями реабілітації є: а) функціональне відновлення (повне або компенсація при недостатньому чи відсутності відновлення); б) пристосування до повсякденного життя і праці; в) залучення до трудового процесу; г) диспансерний нагляд за реабілітованими.
Провідним принципом реабілітаційного процесу є забезпечення для осіб відповідної категорії рівних можливостей приймати участь у житті оточуючого суспільства.
Категорії людей, яким надаються реабілітаційні послуги (клієнти):
· бездомні;
· родини з проблемами дитячої занедбаності, сексуальними, фізичними зловживаннями відносно дитини або одного з партнерів;
· подружні пари, що мають серйозні сімейні конфлікти;
· родини, в яких дитина виховується лише одним із батьків, з конфліктами, що ґрунтуються на насильстві, спричинюють делінквентну поведінку та труднощі у навчанні дитини;
· ВІЛ-інфіковані люди та їхні родини;
· люди з низькими доходами через безробіття, відсутність годувальника, фізичні обмеження, недостатність навичок та інші фактори;
· люди, життя яких було змінено через покарання внаслідок порушення закону;
· незаміжні вагітні дівчата-підлітки;
· особи з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, які мають особисті або сімейні проблеми;
· люди із соматичними чи психічними захворювання, інвалідністю;
· алко- та наркозалежні, їхні родини;
· мігранти, біженці, меншини з недостатніми ресурсами та можливостями, жертви расизму й інших форм дискримінації;
· люди із затримкою розвитку (інваліди розвитку) та їхні родини;
· люди похилого віку, неспроможні адекватно функціонувати;
· діти з проблемами у навчанні та їхні родини;
Реабілітацію поділяють на взаємопов'язані між собою види -- медичну, соціальну, чи побутову і професійну, чи виробничу, психологічну, педагогічну, фізичну та трудову реабілітацію.
Вони мають розгалуження і свої специфічні завдання.
План відновних заходів розробляють, виходячи з наступних принципів:
1. реабілітаційні заходи повинні починатися як можна раніше;
2. послідовності - вони повинні здійснюватися безупинно і послідовно (4 фази реабілітації);
3. їхнє здійснення повинно бути комплексним за участю медичних робітників, психологів, педагогів, юристів і ін.;
4. при упорядкуванні плану необхідно враховувати індивідуальні особливості особистості що реабілітується і перебіги в неї патологічного процесу, у тому числі її психосоціальних, біологічних особливостей і зв'язків із трудовим колективом, віку, освітнього цензу, фаху, сімейно-побутової обстановки.
5. принцип партнерства – реабілітувати або ресоціалізувати людину без її активної участі неможливо. Необхідно створити атмосферу довіри та співпраці, систему відносин “лікар – хворий”.
Етапи визначення реабілітаційної програми:
1. Проведення реабілітаційно-експертної діагностики.
2. Визначення реабілітаційного прогнозу.
3. Визначення технічних засобів реабілітації та послуг, які допоможуть клієнту відновити порушені або компенсувати втрачені можливості.
Методи з реабілітаційних послуг поділяють на:
· економічні;
· правові;
· політичні;
· соціально-психологічні;
· медико-соціальні;
· адміністративно-управлінські.
