Мета та завдання корекційної діяльності.

Педагогічна корекція визначається як система спеціальних, і загальних педагогічних заходів, спрямованих на послаблення або подолання недоліків психофізичного розвитку і відхилень у поведінці у дітей та підлітків. Корекція може виступати як самостійне педагогічне явище, як специфічні дії, спрямовані на часткове виправлення відхилення або подолання дефекту (корекція мовлення, вимови окремих звуків, виправлення недоліків зору), в той же час корекція може бути складовою частиною навчально-виховного процесу і виступати як цілісне педагогічне явище, спрямоване на зміну особистості дитини, яка формується. У рамках єдиного педагогічного процесу корекція виступає як сукупність корекційно-виховної та корекційно-розвивальної діяльності.

Корекційно-виховна діяльність охоплює сукупність заходів педагогічного впливу на особистість дитини з вадами у розвитку і відхиленнями в поведінці. Вона спрямована на зміну пізнавальних можливостей, емоційно-вольової сфери, поліпшення індивідуальних особистісних якостей (відповідальності, дисциплінованості, зібраності, організованості), розвиток інтересів і схильностей, трудових, художньо-естетичних та інших здібностей дитини.

Корекційно-розвивальна діяльність являє собою систему заходів диференційованого навчання, що дозволяє вирішувати завдання своєчасної допомоги дітям, які мають труднощі в навчанні та шкільній адаптації.

Вона передбачає систематизацію знань, спрямованих на підвищення загального рівня розвитку дитини, заповнення прогалин її попереднього розвитку і навчання, розвиток недостатньо сформованих умінь і навичок, корекцію відхилень у пізнавальній сфері дитини, підготовку її до сприйняття навчального матеріалу.

Категорії клієнтів та проблеми, при яких необхідна корекція:

¾ Діти та підлітки з девіантною поведінкою;

¾ Безпритульні та бездоглядні діти;

¾ Діти та підлітки з категорії «групи ризику»;

¾ Діти з агресивною поведінкою;

¾ Важковиховувані;

¾ Діти, які повернулися з місць позбавлення волі, або засуджені умовно;

¾ Діти з неадекватною самооцінкою тощо.

Напрями корекційного впливу:

¾ відновлення (відтворення тих якостей соціального об'єкта, які переважали до появи відхилення);

¾ компенсація (посилення тих якостей чи тієї діяльності соціального об'єкта, які можуть замінити втрачене в результаті якихось порушень);

¾ стимулювання (активізація позитивних якостей соціального об'єкта, формування ціннісних орієнтацій, установок на створення позитивного мікроклімату);

¾ виправлення (заміна негативних властивостей, якостей соціального об'єкта на позитивні).

Форми корекційної роботи: індивідуальна та групова.

Методи корекційної роботи: спостереження, бесіда, інформування, навіювання, переконання, аналогія, рольові ігри тощо.

Спостереження дозволяє отримати інформацію про реакції, стани і особистісні особливості учасників корекційного процесу. Під час такої роботи важливо спостерігати за мовою, мімікою, жестами, деталями зовнішності, стилем спілкування, особливостями поведінкових і емоційних реакцій.

Бесіда здійснюється шляхом обговорення проблем дитини, дозволяє підвищити рівень її соціальної грамотності, спонукає до самоаналізу і прийняття рішень щодо змін.

Соціально-педагогічне інформування широко застосовується з метою підвищення психолого-педагогічної і соціально-педагогічної грамотності вихованців і вихователів, яке може здійснюватися у формі „міні-лекції", аналізу життєвих ситуацій, творів художньої літератури та ін.

Навіювання представляє собою аргументований словесний вплив на вихованців з метою зміни їх думок, установок і відносин. Метод здійснює прямий і опосередкований (непрямий) вплив на дитину.

Переконання дозволяє логічно й аргументовано довести правильність запропонованих положень. Цей метод впливає на свідомість особистості через стимулювання до вироблення власного критичного судження.

Аналогія призначена для непрямого впливу на особистість і групу, з метою зміни світогляду, стереотипів, думок, поглядів, установок. Метод здійснюється з прийомами аналізу конкретних випадків з життя, прикладів народної творчості, художньої літератури, історії.

Рольові ігри сприяють формуванню конкретних умінь і навичок успішного вирішення проблеми вихованців.