Для цілей планування розвитку національної економіки використовується система прогнозів, зокрема демографічних, соціальних, економічних, прогнозів науково-технічного прогресу, природних ресурсів та ін.
Прогнози, з одного боку, є обґрунтуванням соціально-економічних рішень, а з іншого - допоміжним засобом визначення планових показників у процесі розробки проектів планів. Вирішення фундаментальних проблем національної економіки, які стоять перед Україною, неможливе без науково обгрунтованих прогнозів.
Прогнози економічних явищ і процесів розробляють у вигляді якісних характеристик розвитку (загальної характеристики тенденцій і очікуваного характеру змін, а в найпростішому випадку - твердження про можливість або неможливість настання яких-небудь подій) і кількісних оцінок прогнозованих показників, а також їх величин. Правильність вихідних теоретичних передумов і методологічних основ прогнозу вирішальним чином впливає на його результати та можливість його практичного використання.
Прогноз (грец. ргоgnosis - передбачення) - науково обгрунтоване судження, що дає випереджаючу інформацію про розвиток об'єкта у майбутньому.
| Етапи процесу формування прогнозу |
| Формування інформаційної бази прогнозу |
| Аналіз об’єкта прогнозу |
| Аналіз зовнішнього середовища |
| Визначення прогнозної траєкторії обєкта |
| Прийняття рішень на підставі прогнозної інформації |
| Оцінка якості прогнозу |
Рис. 10.8. Етапи процесу формування прогнозу
Існує наступна класифікація прогнозів:
1. За ступенем контролю:
• контрольовані (наприклад, прогноз інвестицій у національну економіку є контрольований з боку держави в особі Міністерства економіки);
• неконтрольований (наприклад, прогноз загального обсягу угод на фондовій біржі, у цьому випадку прогнозована величина є лише передбаченням, а прогнозована зміна не підлягає безпосередньому контролю).
2. За масштабом:
• мікропрогноз (окремого підприємства);
• галузевий;
• макропрогноз (національної економіки);
• суперпрогноз (світової економіки).
3. За часом:
• оперативний (до 1 місяця);
• короткостроковий (до 1 року);
• середньостроковий (до 5 років);
• довгостроковий (понад 15 років).
4. За об'єктом прогнозу:
• природних ресурсів;
• трудових ресурсів;
• інвестицій;
• науково-технічний;
• соціальний;
• зайнятості;
• доходів тощо.
5. За кількістю об'єктів:
• одиничний;
• множинний.
6. Залежно від того, прогноз заданий одним числом чи інтервалом:
• точний (наприклад, ВВП становитиме 120 млрд. грн.);
• інтервальний (наприклад, ВВП становитиме 110-130 млрд. грн.).
7. За функціональною ознакою:
• пошуковий - базується на умовному перенесенні на майбутнє тенденцій розвитку об'єкта, що склалися у минулому та діють нині, абстрагується від факторів, здатних змінити ці тенденції. Мета пошукового прогнозу - з'ясувати, як розвиватимуться події за збереженням існуючих тенденцій.
• нормативний - розробляється на основі заданих цілей (нормативів) і передбачає визначення способів і терміну їх досягнення.
8. За варіантами прогнозу:
• песиістичний;
• оптимістичний;
• стриманий (середній).
Державний прогноз економічного і соціального розвитку національної економіки - це система кількісних показників та якісних характеристик розвитку макроекономічноі ситуації в країні на визначений період, що охоплює формування структури економіки та соціальної інфраструктури, обсягів виробництва товарів і послуг та їх споживання, зовнішньоекономічної діяльності.
Державні прогнози економічного і соціального розвитку національної економіки розробляють на довго-, середньо- і короткострокові періоди в цілому по Україні, а також за регіонами та галузями економіки.
Процес розробки та укладання прогнозів називається прогнозуванням. Прогнозування - це наукове, обґрунтоване системою встановлених причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей виявлення стану та вірогідних шляхів розвитку явищ і процесів. Прогнозування передбачає оцінку показників, які характеризують ці явища в майбутньому.
Економічне прогнозування - це виявлення стану та можливих напрямків розвитку явищ і процесів на різних рівнях економічної системи суспільства (мікро-, мезо-, макрорівні).
