Програма економічного й соціального розвитку - це адресний документ, у якому передбачається комплекс взаємопов'язаних з ресурсами, виконавцями й термінами здійснення заходів щодо найефективнішого вирішення найважливіших завдань розвитку науки і техніки, впровадження досягнень науково-технічної революції у виробництво за пріоритетними напрямками.
Реалізація запланованих заходів необхідна для вирішення важливих соціально-економічних і науково-технічних проблем національної економіки, широкого застосування досягнень науки і техніки з метою забезпечення концентрації ресурсів на пріоритетних напрямках соціально-економічного розвитку країни.
Ці програми охоплюють організаційні, управлінські, правові, політичні, соціальні, культурні, ідеологічні та інші заходи і розробляються на довгострокову, середньострокову перспективу, на наступний рік та для регіонів.
Державна програма економічного і соціального розвитку України на довгострокову перспективу розробляється на період, який дорівнює 10-15 рокам, з коригуваннями, а також продовженням горизонту її дії кожні п'ять років. У такій програмі визначаються можливі цілі економічного й соціального розвитку національної економіки, шляхи та засоби їх досягнення, встановлюються державні пріоритети.
Програми економічного й соціального розвитку України на довгострокову перспективу є базою для розробки програм на середньострокову перспективу.
Державна програма економічного й соціального розвитку України на середньострокову перспективу розробляється на період від 3 до 5 раків і щороку коригується. Вона містить визначення й обгрунтування стратегічних цілей і пріоритетів соціально-економічної політики держави, напрями їх реалізації, найважливіші завдання, які мають бути вирішені на державному рівні.
Державні програми економічного й соціального розвитку України на наступний рік розробляються з визначенням у них цілей і пріоритетів відповідно до щорічних фінансових можливостей держави.
Розробка Державної програми економічного й соціального розвитку України на наступний рік здійснюється в такій послідовності, рис. 10.7.
Складовою частиною річних програм є державний контракт, через який здійснюється задоволення найважливіших потреб держави в промисловій і сільськогосподарській продукції, продовольстві, товарах народного споживання, роботах і послугах.
Умови, склад, порядок формування та внесення змін до державного замовлення, відповідальність сторін за його виконання визначаються окремими законодавчими актами. При цьому слід зауважити, що за останні роки практика держзамовлень скоротилася, хоча в зарубіжних країнах вона має значну питому вагу.
| Розробка державної програми економічного й соціального розвитку України на наступний рік |
| Аналіз стану економіки та його прогноз |
| Моделювання макроекономічних пропорцій |
| Підготовка цілей уряду щодо необхідних обсягів виробництва |
| Підготовка проектів планових виробничих контрактів з державними підприємствами; розробка підприємствами бізнес-планів |
| Розробка проектів програм розвитку міністерств, регіонів |
| Розробка проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на наступний рік |
| Розрахунки проектних показників валового внутрішнього продукту і валового національного продукту, темпів і макроекономічних пропорцій розвитку економіки, національних балансів |
| Одночасна розробка та взаємоузгодження показників бюджету |
| Внесення програм та бюджету на розгляд Кабінету Міністрів України |
Рис. 10.7. Розробка державної програми економічного й соціального розвитку України на наступний рік
Розробка державних програм економічного й соціального розвитку регіонів. Проекти таких державних програм мають свою структуру. Вони розробляються в такій послідовності:
• аналіз стану розвитку продуктивних сил регіону, виявлення найгостріших проблем і диспропорцій, розробка заходів для їх поліпшення;
• обгрунтування цілей і пріоритетів економічного й соціального розвитку на близьку перспективу, визначення засобів вирішення проблем і розробка основних показників за напрямами розвитку господарського комплексу регіону з урахуванням екологічного стану, відповідно до існуючих технологій ефективного використання природно-ресурсного, виробничо-технічного та наукового потенціалу;
• узгодження основних показників розвитку господарського комплексу регіону з пропозиціями міністерств, а також окремих показників проектів планів підприємств і організацій з відповідними виконкомами місцевих рад з метою вирішення поставлених державою завдань;
• складання проектів програм.
У програмі відображаються основні показники розвитку економіки відповідного регіону, що характеризують найважливіші відтворювальні процеси, зокрема використання трудових, фінансових і природних ресурсів, виробничих фондів, споживання населенням матеріальних благ і послуг, будівництво об'єктів соціальної інфраструктури та природоохоронного призначення, розвиток ринкових структур тощо.
Під час розробки проекту програми враховуються показники роботи підприємств і організацій, розташованих на відповідній території незалежно від форм власності.
Окремими підсистемами програм економічного розвитку є науково-технічна, інноваційна програми, програма створення ефективних і стабільних стимулів до праці, програма структурних реформ, удосконалення або перебудови відносин власності, господарського механізму, аграрна, регіональна, зовнішньоекономічна, соціально-економічна.
Програми економічного розвитку у межах окремої країни можуть прийматися на загальнонаціональному, регіональному та міжрегіональному рівнях.
