Тема 8. Соціальна спрямованість національної економіки

Основні питання:

1. Економічна теорія добробуту.

2. Соціальний вибір і функція суспільного добробуту.

3. Перерозподіл та вимірювання соціальної нерівності.

4. Фінансування соціальної нерівності.

Мета теми: з’ясувати вплив органів державної влади за допомогою форм, методів та інструментів на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці населення країни.

Основні терміни і поняття теми: теорія соціального добробуту, соціальна політика, принципи соціальної політики, регулювання ринку праці, перерозподіл доходів, соціальні стандарти, соціальна нерівність, мінімальна заробітна плата, рівень життя населення, якість життя, мінімальний споживчий бюджет, споживчий кошик, межа малозабезпеченості, соціальний захист, соціальна інфраструктура, методи державної підтримки, вимірювання соціальної нерівності.

Зміст теми:

Система соціальної безпеки на заході отримала назву держави загального (або соціального) добробуту. Для неї характерно суцільне охоплення соціальним забезпеченням усіх громадян незалежно від їхнього трудового внеску, хоча цей фактор відіграє помітну роль при визначенні розміру окремих соціальних виплат, що перевищують соціальний мінімум.

Існує твердження, що підґрунтям ідеології держави загального добробуту значною мірою стала теза Д. Кейнса про те, що соціальні видатки здатні стимулювати сукупний попит. Незважаючи на спільні риси у формуванні держави соціального добробуту західного зразка, кожна країна долала власний шлях, формуючи суспільні інститути забезпечення загального добробуту залежно від власних національних особливостей і традицій.

Модель соціальної політики української держави має представляти собою симбіоз лібералізму та соціальної орієнтації. Перший дає можливість в умовах відсутності достатніх фінансових коштів у держави створити умови для самореалізації і самозабезпечення економічних суб’єктів. Друга складова передбачає формування раціональної системи соціального захисту населення.

Складовою механізму державного регулювання економіки є політика доходів. В умовах ринкової економіки вона стоїть в одному ряду з політикою конкуренції та політикою стабілізації економіки.

У сфері розподільчих відносин потрібна реальна взаємодія економічних критеріїв, пов’язаних з вимогами економічної раціональності і соціальних критеріїв.

Функції держави по соціальним питанням:

Ø вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнято­сті;

Ø регулювання соціальних відносин у суспільстві (наприклад, між роботодавцями та найманою робочою силою);

Ø розподіл і перерозподіл доходів населення;

Ø формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці;

Ø створення системи соціального захисту населення;

Ø забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури (закла­дів освіти, охорони здоров'я, науки, культури, спорту, житлово-кому­нального господарства та ін.);

Ø захист навколишнього середовища тощо.

Нині в Україні створюються нові приватні, суспільні й державні органі­зації, що обслуговують соціальну сферу і споживчий ринок. З метою за­безпечення переходу України до соціально-орієнтованої ринкової еко­номіки за останні роки здійснювалися заходи для поліпшення матеріаль­ного становища населення за рахунок підвищення мотивації до праці як основного джерела доходів; проведення активної політики зайнятості; створення сприятливих умов для демографічного відтворення населен­ня, реформування пенсійного забезпечення та соціального страхування, соціальної допомоги, адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення, соціального захисту громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Велику увагу приділяє держава регулюванню ринку праці, створюю­чи систему правових та організаційно - економічних заходів для забезпе­чення ефективної зайнятості, нормальних умов праці та раціонального використання робочої сили.

Для вирішення питання забезпечення зайнятості працездатного на­селення держава повинна:

Ø надати робочі місця всім, хто бажає,

Ø виплачувати грошову допомогу по безробіттю, стипендії за час перепідготовки,

Ø уживати спеціальні заходи захисту і матеріальної підтримки звільнених у результаті конверсії,

Ø організувати розгалужену службу зайнятості,

Ø надавати пільги підприємствам, які створюють нові робочі місця.

Для цього необхідно стимулювати розвиток малого підприємництва, забезпечувати збалансованість на ринку праці робочих місць і робочої сили, активізувати проведення структурної перебудови економіки.

Показниками результативності соціальної політики є рівень і якість життя населення. Під рівнем життя населення слід розуміти міру задо­волення матеріальних, духовних і соціальних потреб людини, яку забез­печує сукупність матеріальних і соціальних умов життя. Для оцінки рівня життя населення використовуються такі показники: прожитковий мінімум; величина вартості прожиткового мінімуму; вартісна величина «споживчо­го кошика» продуктів харчування; межа малозабезпеченості; мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія тощо. Для визначення реальних доходів населення використовують наступну формулу.

Др = Дт + Дн + М + Вж - ДЦ,

де Др - реальні доходи;

Дт - грошові витрати на придбання товарів;

Дн - натуральні доходи громадян;

М - матеріальне споживання в сфері послуг;

Вж - продукція індивідуального і житлово-кооперативного будів­ництва;

ДЦ - зміна цін на товари і послуги.

Кризовий стан економіки України потребує активнішої політики щодо заходів із соціальної підтримки населення, насамперед пенсіонерів, забезпечення справедливої системи пенсійних виплат з урахуванням трудового внеску кожної окремої особи. Без цього всі позитивні результати ринкових реформ і стабілізації виробництва будуть зведені нанівець постійним зростанням соціальної напруги в суспільстві. Такими за­ходами є прийняття законодавчих актів, розробка показників соціального захисту і рівня життя в державних індикативних планах та способів їх до­сягнення; запровадження системи фіксованих цін на певні товари та по­слуги населенню; коригування рівня процентних ставок на вклади насе­лення.