Культура управління являє собою форму використання загальнолюдського культурного надбання в сфері управління і є складовою частиною людської культури. Це сукупність досягнень в організації і здійсненні процесу управління, організації управлінської праці, використанні техніки управління. Це раціональна організація праці апарату управління, посилення ролі культурного елементу в ньому. Культура управління – важлива сфера впливу на свідомість і вчинки підлеглих, їхні помисли і бажання. Таким чином, культура управління – це поняття, що включає в себе: – теоретичні основи того, як краще, з урахуванням економічних і інших тенденцій розвитку організації, застосувати відповідну їй ефективну управлінську систему; – узагальнення раціональної організації роботи апарату управління, прищеплення йому найбільш ефективних способів, форм і методів роботи, розкриття ролі культурного елементу в ньому; – розуміння управління як важливої соціальної функції – осмисленої і владної; – комплексний системний підхід до вирішення управлінських проблем; – систему знань про процеси управління, структуру управлінських систем, форми, методи і принципи управлінської діяльності. Культура управління визначається також вимогами до системи управління і працівників, обумовленими нормами і принципами сучасної моралі, етики, естетики і права. Конкретні умови формування культури управління визначаються характером і рівнем суспільного розвитку, структурою суспільних відносин і зв’язків, рівнем духовної культури, знаннями, накопиченим досвідом. До основних характеристик культури управління відносять: – форму організаційної поведінки персоналу; – стиль і тактику поведінки з точки зору моральних і етичних цінностей; – особисту поведінку, почуття міри, такт і відповідальність персоналу; – поведінку відповідно до правил і норм естетики, що не ображають інших, подобаються їм і не викликають протесту. Задачі культури управління полягають: – у повідомленні інформації керівникам-практикам про різні методи вирішення організаційно управлінських проблем; – у навчанні керівників ціле покладанню, науковому аналізу труднощів; – у демонстрації їм, як варто оцінювати переваги і недоліки управлінських рішень. Врахування елементів культури управління в менеджменті дозволяє поліпшити організацію управлінського процесу, спростити й здешевити його, забезпечити злагодженість і чіткість роботи управлінського апарату, а значить, усього персоналу підприємства. Реалізація й урахування вимог культури управління в процесі діяльності органів управління дає можливість: – підвищити рівень управління; – спростити різні управлінські операції; – поліпшити умови праці керівників; – забезпечити злагоджену роботу співробітників апарату управління. Основні фактори, що визначають рівень культури управління в організації: – рівень загальнокультурного розвитку країни, її матеріальний і духовний стан у конкретний період розвитку, що визначає організаційну культуру управління конкретної організації; – рівень розвитку організації, її потенціал, зв’язки з зовнішнім середовищем, рівень технології, конкурентоспроможності; – стан правової забезпеченості виробництва, відповідність правових норм країни потребам конкретної організації; – система зовнішніх зв’язків і “подразників”, канали доступу іншої культури управління, ступінь такої доступності; – організаційно-правовий і організаційно-культурний розпорядок. Культура управління як складова частина загальнолюдської культури має також ряд особливостей. Ці особливості визначаються вимогами щодо культури управління і визначають її рівень.