Б) виконання наказу або розпорядження.

ч. 1 ст. 41 передбачає, «дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження».

Особа, яка одержала законний наказ, зобов'язана його виконати. По своїй юридичній природі виконання законного наказу — це виконання особою свого юридичного обов'язку. Відмова від виконання такого наказу, його невиконання або неналежне виконання є правопорушенням, у тому числі — злочином (наприклад, для військовослужбовця передбачена кримінальна відповідальність за непокору (ст. 412), невиконання наказу (ст.413).

Отже, виконання законного наказу як обставина, що виключає злочинність діяння, — це правомірне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам людини, суспільства або держави особою, зобов'язаною виконати цей наказ.

Заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам на виконання наказу можливе лише за наявності відповідної підстави - законного наказу.

Він є необхідною і достатньою підставою відповідної дії або бездіяльності, якщо в особи існувала реальна можливість його виконання.

Перший елемент аналізованої підстави — це наявність законного наказу або розпорядження. Відомо, що терміни «наказ» і «розпорядження» фактично є синонімами.

Стосовно обставини, що виключає злочинність діяння, наказ — це акт управління, виданий уповноваженою службовою особою, який приписує певній особі (групі осіб) вчинити дію або бездіяльність, пов'язану із заподіянням шкоди об'єкту кримінально-правової охорони.

Вимоги до наказу:

1. За своїм змістом наказ повинен відповідати повноваженням особи, що видала його.

2. Він повинен наказувати вчинення діяння, яке за зовнішніми (об'єктивними) своїми ознакам збігається з фактичними ознаками якогось злочину.

3. Наказ не повинен суперечити чинному законодавству і не може бути пов'язаний із порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина (ч. 2 ст. 41).

4. Наказ повинен бути виданий у належному порядку. Цей порядок може передбачати, наприклад, попереднє узгодження положень наказу з певними органами й особами, візування проекту наказу, видання наказу в письмовій або усній формі, доведення його до виконавця шляхом використання певних засобів зв'язку тощо

Другий елемент, що характеризує підставу виконання законного наказу, — це наявність у особи, зобов'язаної виконати такий наказ, реальної можливості для цього. Якщо такої можливості немає, наприклад, в силу хвороби виконавця, відсутності відповідної кваліфікації, досвіду тощо, то особа не підлягає відповідальності за невиконання обов'язкового для неї наказу.

Ознаки виконання наказу, що передбачені в ч. 1 ст. 41, визначають його як акт правомірного заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам.

1) суб'єкта виконання наказу;

2) його мету;

3) об'єкт заподіяння шкоди;

4) характер дії (бездіяльності) виконавця наказу.

5) своєчасність виконання наказу

6) межі заподіяння шкоди при виконанні наказу.

Суб'єкт виконання наказу (ст. 41) - особа, яка зобов'язана виконати законний наказ. Це може бути як підпорядкована по службі особа (наприклад, військовослужбовець, робітник або службовець підприємства, установи або організації), так і особа, що хоча і не перебуває у відносинах підпорядкованості, проте в силу закону зобов'язана виконати звернений до неї законний наказ (наприклад, особа, до якої звернене законне розпорядження представника влади).

Мета визначена в ч. 1 ст. 41 і полягає в тому, що дія або бездіяльність особи повинна бути підпорядкована меті виконання законного наказу.

Для визнання заподіяння шкоди правомірним достатньо, щоб воно було підпорядковано цій меті і зовсім необов'язково, щоб ця мета фактично була досягнута (наприклад, особа намагалася знищити будівлю на виконання наказу, але це їй не вдалося). Якщо ж особа керувалася іншими цілями (наприклад, заподіяння шкоди для досягнення особистих цілей), то вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяну шкоду на загальних підставах.

Об'єкт заподіяння шкоди — це правоохоронювані інтереси особи, суспільства або держави: життя і здоров'я людини, її особиста свобода, власність, недоторканність житла, громадська безпека, громадський порядок, природне середовище, недоторканність кордонів, авторитет органів державної влади, інтереси внутрішньої безпеки тощо.

Характер дії або бездіяльності особи, що виконала наказ, може бути як активним, так і пасивним, на що прямо вказується в ч. 1 ст. 41, причому дії або бездіяльність у будь-якому випадку із зовнішньої, фактичної сторони мають підпадати під ознаки якогось діяння, передбаченого КК (наприклад, вбивства, нанесення тілесних пошкоджень, позбавлення волі
людини, знищення або пошкодження майна, зловживання службовим становищем, перевищення влади і т. д.).

Своєчасність виконання наказу. Відомо, що одним з обов'язкових ознак змісту законного наказу є вказівка на час, протягом якого він повинен бути виконаний. Тому заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам має визнаватися правомірним, якщо виконання законного наказу мало місце протягом часу, визначеного в цьому наказі.

Межі заподіяння шкоди. Шкода, що заподіюється правоохоронюваним інтересам при виконанні наказу, не може бути безмежною, її межі визначаються змістом даного наказу. Заподіяння шкоди лише в цих межах і визнається правомірним.

Перевищення меж заподіяння шкоди при виконанні законного наказу свідчить про так званий ексцес виконання наказу (наприклад, заподіяння явно надмірної шкоди, ніж це передбачалося наказом). Якщо цей ексцес зроблений, наприклад, службовою особою, то при наявності всіх інших ознак її дії необхідно розглядати як перевищення влади або службових повноважень.