| Номер дії | Позначення та формули | Контурна точка - СП | СП - ціль 1 |
| АВ | |||
| 17-32 | 30-87 | |
| 15-00 – R | 2-32 | 14-13 | |
| R | +2-68 | 0-87 | |
| |||
| -47 | -1819 | |
| |||
| |||
| +190 | -166 | |
|
71 Обчислення приросту координат на логарифмічній лінійці проводять в такому порядку:
- встановлюють початок (кінець) шкали движка проти відстані АВ на шкалі 
;
- риску візира встановлюють на значення кута 15-00-R по шкалі sin або S i T залежно від величини кута 15-00-R;
- знімають по шкалі значення ∆Х;
- переводять риску візира на величину R і знімають по шкалі значення ∆У.
72 Для обчислення приросту координат на обчислювачі СТМ потрібно:
- встановити початок шкал рухомого кола проти відстані АВ на шкалі чисел (шкала 3) основного кола;
- індекс движка встановити на величину 15-00-R по шкалі синусів (шкали 4 або 5) і по шкалі 3 проти індексу читають ∆X;
- індекс встановити на величину R по шкалі синусів (шкали 4 або 5) і по шкалі 3 проти індексу прочитати ∆У.
Кількість цілих знаків у прирості координат визначають виходячи із такого правила:
- якщо 15-00-R (R) за величиною від 0-95,7 до 15-00, то
0,1 АВ≤∆Х(∆У)≤АВ;
- якщо 15-00-R (R) за величиною від 0-09,5 до 0-95,7, то
0,01 АВ≤∆Х(∆У)≤0,1 АВ;
- якщо 15-00-R (R) за величиною від 0-01 до 0-09,5, то
0,001 АВ≤∆X (∆У)≤0,01 АВ.
73 Розв'язання зворотної геодезичної задачі (див. рис. 2.15) на площині зводиться до обчислення дирекційного кута з даної точки на іншу і відстані між ними за прямокутними координатами цих точок.
Розв’язання зворотної геодезичної задачі на логарифмічній лінійці і обчислювачі СТМ (бланк 2) проводиться в такому порядку:
1 Визначають значення приросту координат за формулою
(дії 5 і 6).
2 Обчислюють величину кута 
(дія 7) за формулою
,
де b - менше із приросту координат ∆X або ∆Y;
а - більше із приросту координат ∆X або ∆У.
Обчислення проводяться в такій послідовності:
| На обчислювачі СТМ | На логарифмічній лінійці |
| - індекс движка встановлюють на величину b по шкалі чисел (шкала 3) основного кола;
- обертанням рухомого кола встановлюють під індекс движка значення величини a по шкалі чисел (шкала 6), індекс движка суміщають з початком рухомого кола і по шкалі тангенсів (шкали 1 і 2) знімають значення кола .
| - початок шкали N движка встановлюють проти значення а на шкалі чисел корпуса лінійки;
- встановлюють візирну лінійку проти значення b на тій самій шкалі корпуса лінійки;
- знімають проти візирної лінійки значення кута  по шкалі tg або S і Т.
Якщо візирна лінійка не попадає на шкалу tg або S і Т, то з числом а суміщають не початок, а кінець шкал движка.
|
Примітка. Якщо значення b більше від значення а в 10 разів, то відлік знімають зі шкали 1 обчислювача (шкали тангенсів логарифмічної лінійки); якщо більше 10, але менше 100, зі шкали 2 обчислювача (шкали S і Т логарифмічної лінійки) і зменшують в 10 разів.
3. Обчислюють дирекційний кут за величиною , користуючись табл. 2.2, і записують в бланк (дія 8).
4. Обчислюють відстань АВ (дія 9) за формулою
в такій послідовності:
| На обчислювачі СТМ | На логарифмічній лінійці |
| - встановлюють індекс движка по шкалі 3 на величину меншого приросту;
- обертанням рухомого кола підводять під індекс движка значення кута по шкалі синусів (шкали 4, 5);
- індекс движка суміщають з початком рухомого кола і по шкалі 3 проти індексу движка знімають значення АВ.
| - встановлюють риску візира проти меншого приросту ;
- переміщуючи движок, підводять значення кута по шкалі синусів або S і Т;
- проти початку (кінця) шкали движка знімають значення відстані, яку відшукують, із шкали .
|
Таблиця 2.2 - Визначення дирекційного кута цілі через кут
|
| 30-
| 
| 30+
| 60-
|
| + | - | 
| - | + |
| + | + | 
| - | - |
| 15-
| 15-
| 
| 45-
| 45+
|
Бланк 2
