Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки

119 Умови розвідки вночі значно ускладнюються, тому поряд з використанням оптичних приладів спостереження застосовують оптико-електронні прилади розвідки. Разом з тим, для виявлення і засічки цілей використовують освітлення місцевості освітлювальними снарядами (мінами), освітлювальними ракетами та освітлювальними авіаційними бомбами.

Для ведення розвідки вночі велике значення має вивчення місцевості до наступу темряви. Розвідники повинні знати на місцевості нічні орієнтири (силуети місцевих предметів, які помітні вночі), чітко уявляти рельєф місцевості.

120 При підготовці спостережних пунктів до ведення розвідки в нічних умовах необхідно вдень:

- підготувати прилади спостереження і засоби освітлення до роботи вночі;

- вибрати і засікти видимі вночі орієнтири;

- виставити на віддаленні не ближче 50м від спостережного пункту один-два світлових орієнтири і визначити відліки по них (для контролю орієнтування приладів);

- виставити видимі вночі білі кілки в основному напрямку, і в напрямку на 2-3 орієнтири.

З настанням темного часу особовий склад за необхідності діє в спеціальних захисних окулярах, що захищають очі від дії квантових випромінювачів, безпосередня охорона спостережних пунктів посилюється.

121 Визначення координат цілей, що виявляють себе блиском і звуком пострілу, проводиться за допомогою кутовимірювального приладу й секундоміра, а також додатково організовують спряжене спостереження і розгортають передові спостережні пункти.

122 Спостереження за противником вночі в умовах обмеженої видимості доповнюється підслуховуванням. У цих умовах від розвідників потрібне вміння вести розвідку на слух, тобто уловити і визначити джерело звуку, напрямок і приблизну дальність до нього і за цими даними встановлювати характер цілі та визначати характер дії противника.

При веденні розвідки на слух необхідно враховувати, що вночі різні шуми чутніші, ніж вдень.

Приблизну дальність до цілі, яка виявляє себе звуком, а також її характер можливо визначити за граничною чутністю. Вночі джерела звуку чутні на такому віддаленні від спостерігача:

- розмова – 100 - 200м;

- відривання окопів в ґрунті – 1000м;

- відривання окопів вручну – 100м;

- рух колони автомобілів по ґрунтовій дорозі - 500 м, по шосе – 1-2км;

- рух артилерії по ґрунтовій дорозі – 2км, по шосе – 1-3км;

- рух танків та інших гусеничних машин по ґрунтовій дорозі – 2км, по шосе – (3-4км);

- стрільба з мінометів – 2-3км;

- стрільба з автомата – до 4км;

- стрільба з кулемета – 5-6км;

- стрільба з гармат – до 15км.

123 Організація розвідки в горах має такі особливості:

- обмежені можливості для спостереження по фронту і глибині в результаті пересіченого рельєфу місцевості;

- трудність виявлення і засічки цілей, розміщених на зворотних схилах і в лощинах;

- необхідність приведення дальностей до горизонту при вимірюванні їх далекоміром, а також визначення висот цілей (реперів) за допомогою приладів;

- складність проведення топогеодезичної прив'язки спостережних пунктів;

- складність пересування поза дорогами при переміщенні спостережних пунктів та використання командирських машин управління (ПРП) для ведення розвідки;

- метеорологічні умови, що різко змінюються (туман, серпанок), ускладнюють розвідку і засічку цілей.

Для кращого спостереження місцевості, особливо підступів до переднього краю, розгортають передові й бокові спостережні пункти, а також ешелонують спостережні пункти по висоті. В деяких випадках спостережні пункти можуть розміщуватися позаду вогневих позицій артилерії.

При виборі спостережних пунктів необхідно враховувати, що при наступі вверх по схилу спостереження краще вести зі схилів сусідніх висот (гір), а при спостереженні вниз по схилу - із схилів цих самих висот.

Для забезпечення спостереження одних і тих самих ділянок місцевості пункти спряженого спостереження обирають, як правило, на одному рівні. Якщо це неможливо, то їх обирають так, щоб різниця висот не перевищувала 1/5 довжини бази. Довжину бази, виміряну за допомогою далекоміра, приводять до горизонту.

При виборі спостережних пунктів враховують можливість утворення в горах обвалів, каменепадів, зсувів і снігових лавин.

124 При засічці цілей за допомогою далекоміра при кутах нахилу (місця цілі) більше 1-00 виміряну дальність приводять до горизонтальної. Горизонтальну дальність Дг вираховують за формулою:

,

де Д_П - дальність, виміряна за допомогою далекоміра;

- кут місця цілі;

або визначають поправку (∆Д) на приведення відстані, що виміряна далекоміром, до горизонту (додаток В), а потім вираховують горизонтальну дальність за формулою:

Дг = Дп - ∆Д.

125 Висоту цілей за допомогою приладів визначають в такому порядку:

- вимірюють дальність до цілі і за необхідності приводять її до горизонтальної;

- вимірюють кут місця цілі ;

- розраховують перевищення цілі Δh_ц відносно спостереж-ного пункту за формулою:

Δh_ц= Дг tg ;

- вираховують висоту цілі:

h_ц = h_сп + Δh_ц.

126 При організації розвідки в лісистій місцевості ускладнюються вибір і топогеодезична прив'язка спостережних пунктів, цілевказання, ведення розвідки противника і обслуговування стрільби артилерії.

Місця спостережних пунктів обирають ближче до переднього краю і розміщують, як правило, на високих деревах або спеціально обладнаних вишках. Для засічки цілей широко застосовують далекоміри.

При веденні розвідки особливу увагу звертають на виявлення вогневих засобів на узліссі, а також на галявинах і просіках, які сприяють прихованому маневру живої сили та вогневих засобів противника.

127 При організації розвідки в пустелях необхідно враховувати: можливість руху не по дорозі, складність маскування, орієнтування, вибору контурних точок при проведенні топогеодезичної прив'язки; різкі перепади температури протягом доби; необхідність запасу води та палива; погіршення умов спостереження за наявності вітру, що піднімає велику кількість піску та пилу.

Основні зусилля розвідки зосереджуються вздовж доріг і в напрямках оазисів з населеними пунктами.

Оптична розвідка в пустелях найбільш ефективна при тихій погоді та в ранкові й вечірні часи.

При високих температурах повітря (більше 35°С) вимірювання відстаней за допомогою стереоскопічних далекомірів супроводжується великими помилками. У цих умовах додатково розгортають пункти спряженого спостереження.

Для квантових далекомірів при високих температурах створюють штучний температурний режим за допомогою повстяних чохлів і установки парасольок, що захищають далекоміри від прямих сонячних променів.

128 На організацію та ведення оптичної розвідки взимку суттєво впливають: наявність сніжного покриття, низькі температури та недостатня кількість світлого часу.

Сніжний покрив приховує значну кількість контурних точок, що ускладнює проведення топогеодезичної прив’язки спостережних пунктів. Крім цього, в даних умовах значно ускладнюється можливість переміщень в ході бою. При переміщені спостережних пунктів необхідно передбачити розвідку маршрутів, звертаючи особливу увагу на глибину сніжного покриття, товщу льоду на водних перешкодах, наявність об'їзних шляхів.

Низькі температури знижують експлуатаційні характеристики оптичних та оптико-електронних приладів та значною мірою ускладнюють роботу особового складу під час організації та ведення розвідки. Потрібно вживати заходів щодо запобігання переохолодженню та обмороженню особового складу, по-можливості передбачити частішу зміну розвідників на спостережних пунктах.

129 При обороні морського узбережжя необхідно забезпечити значну дальність виявлення цілі. З цією метою широко використовують пункти спряженого спостереження, які розгортають на базі 1000-2000 м, а інколи і більше. Це дозволяє засікати цілі і обслуговувати стрільбу артилерії з потрібною точністю і дальністю до 20км в умовах аналітичної обробки результатів засічки.

Спостережні пункти розміщують так, щоб спостерігалися не тільки поверхня моря і підступи до узбережжя, а також найближча глибина оборони своїх військ, що дозволяє вести спостереження і обслуговування стрільби артилерії по противнику, що висадився. На гористих ділянках узбережжя передбачається ярусне розміщення спостережних пунктів.

130 У населених пунктах ведення оптичної розвідки ускладнене обмеженням секторів ведення розвідки і великою кількістю полів невидимості. Великі перешкоди для спостереження створюють дим від будівель, що горять, і пил, що піднімається від розривів авіабомб, снарядів і мін.

Розвідку в населених пунктах організовують за напрямками дій військ. Взводу (відділенню) призначають напрямок розвідки.

Більшу частину спостережних пунктів розміщують в бойових порядках загальновійськових підрозділив. Частину спостережних пунктів розташовують на верхніх поверхах і дахах високих будівель, заводських трубах. Найбільш вигідними місцями для розміщення спостережних пунктів є кутові будинки, з яких можливо спостерігати вздовж вулиць.

Зміна спостережних пунктів проводиться дуже часто, при цьому переміщення (не більше 200-300м) здійснюється на таке місце, з якого можливе виконання бойового завдання.