Динаміка товарної продукції

Роки	Товарна продукція в порівняних цінах, тис. грн.	Темпи зростання, %
базисні	ланцюгові
	2 750
	2 812	102,3	102,3
	2 618	95,2	93,1
	3 300	120,0	126,1
	3 500	127,3	106,1

 

Середньорічний темп зростання (приросту) можна розрахувати за сере­дньогеометричною чи середньоарифметичною зваженою.

Обчислимо темп зростання за середньогеометричною зваженою:

 

Т_пр = 106,24 – 100 = 6,24%.

 

У наведеному прикладі за п’ять років обсяг виробництва товарної про­дукції збіль­шився на 27,3%. Середньорічний темп приросту складає 6,24%.

Одним із етапів аналізу є оцінка обсягів і структури виробництва про­дукції. Даний етап проведення економічного аналізу розпочинається, як правило, з оцінки виконання плану (прогнозу) виробництва та реа­лі­за­ції продукції за звітний період, що проводиться шляхом порівняння факти­ч­них даних з плановими в цілому по підприємству, у розрізі його струк­турних під­розділів або окремих видів продукції.

Оперативний аналіз випуску продукції здійснюється на основі розра­хунку, в якому відображені планові і фактичні дані про випуск проду­кції за обсягом, асортиментом, якістю за день, наростаючою сумою з початку міся­ця, а також відхилення від плану.

Для забезпечення більш повного задоволення потреб насе­лення не­обхідно, щоб підприємство виконувало план не тільки за загаль­ним об­ся­гом продукції, але і за асортиментом (номенклатурою). Особливо важ­ли­ве значення для підприємства має виконання контрактів на постачання то­варів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своє­часну її оплату, пільги по податках, кредитам і т. д.

Номенклатура – перелік найменувань виробів і їхніх кодів, уста­нов­ле­них для відповідних видів продукції в загальному класифікаторі про­мис­лової продукції (ЗКПП). Асортимент – перелік найменувань продукції з вказівкою її обсягу випу­ску за кожним видом.

Аналіз виконання плану за номенклатурою базується на порівнянні фак­тичного і планового випуску продукції по виробах, що включені в ос­но­в­ний перелік (держзамовлення). План за асортиментом не може бути виконаний більш ніж на 100%. Оцінка виконання плану за асортиментом здійснюється двома методами:

а) методом найменшого відсотка (для підвищення об'єктивності цьо­го методу додатково розраховується питома вага номенклатур у загаль­ному переліку, за якими план не виконаний);

б) методом середнього відсотка.

Аналіз виконання плану за асортиментом продукції, що випуска­ється, про­ведемо, використовуючи дані табл. 6.2.

Виходячи з способу найменшого відсотка, план за асортиментом вико­наний на 83,8% (за показником Є). Питома вага найменування продукції, з якої план не виконаний, скла­дає 25% (2/8х100%) – це продукція Г і Є.

За способом середнього відсотка виконання плану за асортиментом складає 99,2% (3275/3300х100%) і ви­зна­чається наступним чином:

 

Таблиця 6.2

Аналіз виконання плану за асортиментом

Найменуван­ня видів про­дукції	За планом, тис. грн.	Фактич-­но, тис. грн.	Відсоток викори­ста­ного плану	Фактично в рахунок викона­ного плану за асортиментом
сума, тис. грн.	%
1. А 2. Б 3. В 4. Г 5. Д 6. Є 7. Ж 8. З	35,2 86,8		104,62 121,14 104,08 99,34 113,64 83,8 148,6 109,09	35,2 86,8	99,34 83,8
Усього			106,06

 

. (6.1)

 

Невиконання плану за асортиментом випуску могло негативно по­зна­читися не на невиконанні плану постачань (через розходження асор­ти­мен­ту випуску і постачання, за рахунок часткового використання залишків го­то­вої продукції на складах на початок звітного року при постачанні), а на складі складських залишків готової продукції на кінець року.

Особливу увагу приділяють вивченню виконання плану випуску но­вих видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види про­дукції часто вимагають великих витрат, відповідних додаткових умов.

Оновлення асортименту – це процес заміни застарілих зразків про­дукції на більш сучасні та технічно досконалі, або випуск принципово но­вої продукції.

Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як:

– відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції;

– частка вироблених нових видів продукції (у грошовому виразі) до загальної вартості продукції.

Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до про­дукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та удосконалення тра­ди­ційних видів продукції, зняття застарілих із виробництва.

Основна мета асортиментної політики полягає в тому, щоб спря­му­вати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, спо­жи­в­чими властивостями та якістю найбільше відповідає потребам по­куп­ців. Товаровиробник зайнятий не просто створенням і виробництвом, а й фор­муванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску про­дукції повинно враховувати й ефективне використання трудових, мате­ріальних і фінансових ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства.

У випадках невиконання плану за асортиментом пояснюється праг­нення з меншими зусиллями виконати та перевиконати план з собівар­тості за рахунок виробів, витрати на виробництво яких мінімальні. Пору­шен­ня планової структури асортименту в окремих ситуаціях пояснюються також прагненням підвищити рентабельність виробництва за рахунок ви­пус­ку більш рентабельних видів продукції.

Оцінка виконання завдання за асортиментом передбачає виявлення причин недовиконання плану за асортиментом і розробку відповідних упра­влінських рішень. Причини, що впливають на даний показник, можна розділити на дві групи:

– зовнішні (кон'юнктура ринку, зміна платоспроможного попиту на окре­мі види продукції (визначення величини попиту на товар є досить склад­ною проблемою, для вирішення якої необхідні спеціальні маркетин­го­ві дослідження), активізація конкурентів, стан матеріально-технічного за­без­печення, несвоєчасне введення у дію виробничих потужностей під­приємства за незалежних від нього причин);

– внутрішні причини (недоліки організації виробництва, незадовільний технічний стан обладнання, простої, аварії, нестача електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі управління і матеріального сти­му­лювання).

Взагалі, внутрішні фактори визначаються можливостями даного під­приємства та його виробничим потенціалом.

Нерівномірність виконання плану за окремими видами продукції приз­во­дить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва. Виконати план за структурою – оз­на­чає зберегти у фактичному випуску продукції заплановані спів­від­но­шен­ня окремих її видів.

Зміни в структурі виробництва спричиняють значний вплив на всі економічні показники: обсяг виробництва у вартісній оцінці, матеріало­місткість, трудомісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рівень рентабельності. Якщо збільшується питома вага більш рентабельної про­дукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні, а отже, й валовий при­буток збільшується, і навпаки. Аналіз виконання плану за структурою проведемо за допомогою даних табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Аналіз виконання плану за структурою

Наймену­вання виробів	За планом, тис. грн.	Фактично, тис. грн.	Відсоток виконання плану	Випущено при плановій структурі	Фактично в рахунок виконання плану за структурою
А Б В Г Д Є Ж З	35,2 86,8		104,62 121,44 104,08 99,34 113,64 83,8 148,6 109,09	1193,18 336,21 103,94 971,51 37,33 124,72 92,06 641,67	336,21 37,34 92,06 641,67
Усього	3 300	3 500	106,06	»3 500	3 394,28

 

Значення для стовпчика "Випущено при плановій структурі" визна­чаються шляхом перерахування планових значень за кожною номенкла­турою на відсоток виконання плану щодо випуску продукції в цілому.

Оцінка виконання плану за структурою проводиться за допомогою розрахунку відсотка виконання планової структури, що визначається так:

 

(6.2)

 

Виходячи з даних табл. 6.3, план за структурою виконаний на 96,98% (3394,28 / 3500 х 100%). Таким чином, перевиконання плану по випуску продукції за окремими номенклатурами не забезпечило повного виконання плану випуску продукції. Завдання за плановою структурою не­довиконано на 8,02% (100 – 96,98).

Зміна структури виробництва дуже впливає на економічні показники, обсяг випуску у вартісному вираженні, матеріаломісткість, собівартість то­вар­ної продукції, прибуток, рентабельність.