Опис і аналіз технологічної схеми

Страви і кулінарні вироби на підприємствах харчування виготовляють у відповідності до нормативної документації, що діє в галузі (збірники рецептур страв і кулінарних виробів, технологічні інструкції, рецептури, технологічні карти на фірмові страви, технічні умови).

Одні і ті ж страви можна відпускати з різними гарнірами і соусами. Вибір гарнірів і соусів залежить від того наскільки поєднується основний продукт з різними гарнірами і соусами за смаком, кольором, способом кулінарної обробки, від сформованих традицій, від типу і класу підприємства, обслуговуємого контингенту відвідувачів, їх смаків, звичок і фінансових можливостей. Але слід пам'ятати, що смаки споживачів залежать від сформованих стереотипів, звичок.

При виконанні роботи слід детально вивчити страву, яка розробляється, підібрати гарнір і соус, які оптимально поєднуються з основним продуктом.
При розгляданні технології страви потрібно показати можливі шляхи
технологічних рішень, розробити оптимальну технологічну схему,
обґрунтувати і описати її. Розглянемо це на прикладі морквяних котлет. При виготовленні морквяних котлет подрібнену моркву можна припустити з жиром та молоком, або в молоці з бульйоном, або у воді. Деякі кухарі відварюють моркву цілу, а потім її подрібнюють. Наприкінці припускання додають манну крупу і доводять до готовності. У котлетну масу можна закладати яйця і сир. Котлети панірують в борошні або сухарях і смажать з обох сторін на жирі. Морквяні котлети можна приготувати запеченими. Для цього в ємність, змащену маслом, кладуть котлети, змащують сметаною і запікають 20…25 хвилин. Можна приготувати іншим способом: готові котлети укладають на змащені жиром порціонні сковороди, заливають гарячим молочним соусом, посипають тертим сиром, збризкують жиром і запікають.

Можна вибрати той чи інший варіант, але в будь-якому випадку потрібно обґрунтувати свій вибір. Наприклад, моркву можна припускати в молоці з жиром. У цьому випадку у готового продукту буде добрий смак, який надають йому жир і молоко, але розм'якшення продукту буде утруднено оскільки в молоці (в присутності іонів ) утруднений перехід протопектину в пектин і потребує значного часу для доведення моркви до готовності. З цієї точки зору краще припускати моркву в молоці, розбавленому бульйоном, або у воді. При цьому досягається найкраще розм'якшення продукту і зменшується тривалість теплової обробки.

Додавання в овочеву масу яєць підвищує харчову цінність, покращує смак. При цьому підвищується в'язкість маси, у зв'язку з чим її зручніше формувати, вироби добре зберігають форму. Введення в котлетну массу кисломолочного сиру збагачує її в основному білками, пом'якшує смак. Виріб з такої маси наближається до оптимальної збалансованості за основними поживними речовинами. В останньому варіанті слід пам'ятати, що сир потрібно обов’язково протирати для підвищення його засвоюваності. При тепловій обробці білки сиру згортаються, випресовується волога, а жир плавиться, в результаті чого накопичується рідина. Для додання овочевій котлетній масі потрібної консистенції використовують манну крупу, яку додають наприкінці припускання і проварюють до готовності. Яйця, сир і сіль додають в овочеву масу після її охолодження до 40…50 ° С, щоб уникнути денатурації білків яєць і сиру.

Якщо ми будемо панірувати морквяні котлети в сухарях, то після смаження на виробах буде рум'яна хрустка скориночка, яка додасть котлетам привабливий зовнішній вигляд, більш насичений смак, але разом з тим більш грубу консистенцію. І, якщо ми хочемо отримати ніжний продукт, то котлети краще панірувати в борошні.

Зазвичай, за традиційною технологією, котлети смажать на жирі, що придає смак і аромат смаженого виробу, забезпечує досить м'яку консистенцію. Якщо ж відвідувачі нашого підприємства воліють вироби ніжної консистенції або ж їм протипоказані вироби з грубою скоринкою і смажені (лікувальне, дитяче харчування, харчування для людей похилого віку), то зупинимося на дієтичному варіанті морквяних котлет, в якому передбачено запікання котлет, змащених сметаною.

Приготування морквяних котлет під молочним соусом в порційних сковорідках більш трудомістке, що дорощує страву. Цю страву можна пропонувати відвідувачам у ресторані, вона має високу харчову цінність і хороші органолептичні показники.

Морквяні котлети можна відпускати з жиром, сметаною, з молочним або сметанним соусом. Жир (маргарин або масло вершкове) набагато підвищує калорійність, крім того, якщо масло рекомендується в дієтичному харчуванні, то маргарину слід уникати у зв'язку з його невідповідністю фізіологічним потребам організму людини.

Можна використовувати молочний і сметанний соуси. З них сметанний з його кислинкою краще гармонує з солодкістю і морквяним присмаком котлет. Жиром котлети поливаються, а сметана або соуси підливається під котлети з боку, що не викликає розмокання панірування і сприяє збереженню гарного зовнішнього вигляду страви. Технологічна схема «Котлет морквяних» наведена у додатку 6.

Також можна проаналізувати і інші страви. Наприклад, для борщу нарізанний буряк можна тушкувати з додаванням кислоти (оцту), томатного пюре, жиру, бульйону або зварити буряк в шкірці, а потім нарізати. Деякі кухарі смажать буряк на жирі, інші - запікають.

При приготуванні виробів з котлетної маси використовують черствий пшеничний хліб, але можна використовувати й інші крахмаловмісні продукти. Ці вироби можна смажити або варити на пару, деякі тушкують.

Після того, як ви зупинилися на певних технологічних рішенях, потрібно повністю, детально описати технологію розробляємої вами страви та привести її функціональну схему з зазначеними режимами обробки (див. Технологічну схему приготування котлет морквяних). Після чого слід провести аналіз технологічної схеми, оформивши її у вигляді таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 – Аналіз технологічної схеми приготування «Котлет морквяних»