Приймання товарно-матеріальних цінностей від своїх цехів в інші структурні підрозділи (невикористані матеріали, виробничі відходи тощо) оформляється накладними. Вони виписуються у двох примірниках цехом, що відпускає такі цінності. Один примірник накладної залишається в цеху, що відпускає товарно-матеріальні цінності, і є підтвердженням для списання цих цінностей, інший передається в цех, що одержує, і є документом для оприбуткування таких цінностей.
Лімітно-забірні картки застосовуються для відпуску матеріалів, які постійно використовуються у виробництві. Виписує картки відділ постачання на одне або кілька найменувань матеріалів у двох примірниках: один залишається на складі, а другий передається цеху разом з матеріалом, який відпускається.
В лімітно-забірній картці зазначається кількість матеріалу, який необхідно відпустити у виробництво протягом вказаного періоду (місяця, тижня тощо), а потім робиться примітка про фактичну кількість відпущених матеріалів. Після кожного відпуску робиться запис про фактичний залишок ліміту, визначеного на даний період. Залишок ліміту після кожного запису підтверджується підписом завідуючого складом (у лімітній картці одержувача) та одержувача (в лімітній картці складу).
Наприкінці місяця лімітні забірні картки передаються в бухгалтерію для обліку витрат матеріалів. Вони є контрольним документом за нормами витрат матеріалів.
Акт про приймання матеріалів складається для оформлення приймання ТМЦ, які мають кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника та при прийманні ТМЦ, які прибули без документів
Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів використовується для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства та їх відпуску господарствам свогопідприємства, що розташовані за межами його території, а такожстороннім організаціям.
Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується
головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.
4.5.1. Вивчення законодавчої бази з оподаткування різних видів діяльності підприємств.
При вивченні правових норм, які регулюють фінансову діяльність підприємств, треба виходити з того, що ця діяльність відбувається в умовах певного правового простору, створеного в державі, найконцентрованіший вираз якого відбитий у Конституції України.
Вона є важливим джерелом фінансового права. Конституція України регулює бюджетні права органів державної влади та управління і права, пов'язані з забезпеченням фінансової політики держави. Конституційні засади фінансової політики держави у сфері оподаткування знаходять конкретний прояв у спеціальних актах податкового права, серед яких найбільш суттєве значення для підприємств мають закони України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", низка законів України щодо загальнодержавних цільових фондів у сфері соціального страхування і соціального забезпечення, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", Бюджетний кодекс України, кілька Декретів Кабінету Міністрів, зокрема "Про акцизний збір", "Про місцеві податки та збори".
Оскільки фінансова діяльність підприємств значною мірою віддзеркалює стан їх майнових відносин з партнерами, природно, що вона базується також на правових нормах, які регулюють майнові відносини взагалі. Йдеться насамперед про норми, цивільного права, зафіксовані в Цивільному кодексі України, які прямо стосуються використання фінансових ресурсів підприємств. Крім Цивільного кодексу України, джерелом законодавчого забезпечення фінансової діяльності підприємств є низка законів України та інших законодавчих актів, які регулюють цивільно-правові відносини. Серед них слід вказати на закони України "Про власність", "Про господарські товариства", "Про підприємництво", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про банки і банківську діяльність", "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих підприємств" ("малу приватизацію"), "Про заставу", "Про оренду державного майна", "Про оплату праці", "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".
http://library.if.ua/book/70/5116.html
4.5.2. Ознайомлення з основними загальнодержавними та місцевими податками.
ДП «ЛДЮЗ» сплачує такі основні податки:
Загальнодержавні:
· Податок на додану вартість;
· Ресурсні платежі:
- Плата за землю;
- Збір за спеціальне використання води;
· Інші податки:
- Податок на прибуток;
- Податок на доходи фізичних осіб;
- Екологічний податок;
- Інші податки та збори;
- Штрафи, пені, неустойки;
