21. У давньоіндійській філософії поняття «сансара» означає:
А) абсолютний моральний закон, моральний принцип правильного життя індивідів, основу всього сущого;
Б) закон всезагального причинно-наслідкового зв’язку, згідно вчинки людини закарбовуються в її душі і визначають її подальші перевтілення;
В) вчення про безсмертя людської душі і проходження людиною ланцюга перероджень в більш чи менш сприятливій сфері, залежно від вчинених у житті дій.
22. Індуктивний метод у філософії Нового часу означав шлях наукового пошуку, коли:
А) від спостереження одиничних явищ відбувається перехід до формування загальних ідей і законів;
Б) з вихідних загальних ідей розуму відбувається перехід до часткових ідей, сходження від теоретичних узагальнень до окремих спостережень;
В) формування знань відбувається шляхом використання лише частини з множини даних і додавання до цієї частини нової інформації, яка не випливає з цих даних.
23. У філософських поглядах І. Франка помітне зацікавлення соціально-політичною проблематикою, про що свідчить:
А) усунення авторитарних рис у суспільному житті і піднесення національної самосвідомості через прилучення до здобутків національної освіти і культури;
Б) народ творить історію і вирішує свою долю, а в прогресі науки та техніки вбачав провідний чинник майбутніх історичних зрушень;
В) відстоював ідею захисту українського народу від окатоличення та орієнтувався на внутрішнє життя людини, що узгоджувалося ізсвітоглядними впливами Візантії.
24. Для окремої людини історія являє собою:
А) випадковий набір подій, який розпочинається у нескінченності і закінчується у ній, тому історія неважлива для людини, оскільки її неможна осмислити;
Б) процес, всі складові якого пов’язані між собою причинно-логічними зв’язками, тому історія безжальна і не знає жодної свободи; історичні постаті діяли несвобідно;
В) процес, в якому людина постає реальним та єдино можливим суб’єктом історії.
25. У підґрунті поділу розвиненої середньовічної філософії на схоластику та містику лежить проблема:
А) співвідношення розуму та віри у питаннях богопізнання;
Б) співвідношення логіки та інтуїції в індивідуальному містичному досвіді;
В) співвідношення свободи волі та наперед визначеності Богом долі людини.
26. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:
А) бути – означає бути сприйнятим;
Б) немає нічого в інтелекті, чого спочатку не було б у відчуттях;
В) сенс є лише в тому, що є корисним.
27. Філософія екзистенціалізму зосереджувалась найперше на окресленні людського буття:
А) за допомогою науки та наукової термінології;
Б) в його соціальних та психологічних якостях;
В) через його внутрішнє людське сприйняття та переживання.
28. Позиція гносеологічного оптимізму означає:
А) заперечення принципової можливості для людини мати достовірні знання;
Б) сумнів як у позитивних можливостях пізнання, так і у його повній неспроможності;
В) людське пізнання не знає меж, воно здатне продукувати надійні, достовірні знання.
29. Поняття культури передбачає:
А) вироблення матеріальних предметів, які найважливіші для людини;
Б) сферу найперших ідеалів та цінностей;
В) виникнення письма, держави, міст.
30. У структуру свідомості за рівнями можна включити такі елементи:
А) мрії, образи, уявлення, почуття;
Б) несвідоме, підсвідоме, свідоме і самосвідомість;
В) мислення, почуття, емоції, волю.
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ТЕСТОВІ КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
ВАРІАНТ №20
