У сучаснихумовахрозвитку ринкових відносин актуальності набуває можливість визначення умов адаптації підприємства до динамічно змінювавних потреб та вимог споживачів, що стимулює пошук певних стратегічних інструментів і методів перевірки стану логістичного потенціалу підприємства. Безлад у функціонуванні системи логістичного менеджменту підприємства призводить до безладу у його відносинах і бізнес-партнерами. Це вимагає від органів управління постійного контролю ефективності їх взаємовідносин та регулярних перевірок того, наскільки повно вони використовують свої ресурси. У таких умовах все, що потрібно керівництву підприємства, – це зрозуміти, якими засобами володіє менеджер для того, щоб виправити поточну ситуацію та навчитися вірно користуватися всім тим, що є у його розпорядженні.
Існуючі підходи до проведення логістичного аудиту ще недостатньо відпрацьовані і визначаються значною кількістю важливих упущень. Насамперед, це пов’язується з тим, що за умови нестійкості ринкових відносин система логістичного менеджменту підприємства удосконалюється, набуває нового змісту. Поява нових інформаційних засобів і технологій. Послаблення нормативних обмежень, що визначають зміст і вибір цільової споживчої аудиторії, а також реалії існуючого товарного ринку – все це кидає виклик традиційним технологіям проведення аудиту підприємства.
Поряд з цим, аналіз стану підприємств промислового комплексу України свідчить, що практично у всіх випадках вони мають ресурси, які або не використовуються взагалі, або ж недостатньо використовуються, або використовуються неправильно. Специфіка їх логістичної діяльності, постійне зростання обсягів і складності робіт по сервісному забезпеченню продукції на етапах її споживчого використання вимагають встановлення чіткої послідовності проведення аудиторської перевірки на підставі результатів попереднього аналізу маркетингових і логістичних процесів, оцінки надійності системи внутрішнього контролю та ризиків.
Аудит системи логістичного менеджменту – це всебічне вивчення діяльності органів управління підприємства з використання логістичного підходу до доцільного і цілеспрямованого інтегрованого управління сукупністю внутрішніх і зовнішніх потокових процесів у визначених часових і просторових параметрах середовища сукупних виробничо-економічних відносин.
Основною метою проведення логістичного аудиту – це створення бази даних, якою можуть скористатися органи управління підприємства, насамперед, у частині опису поточних логістичних витрат і встановлення реального стану якості обслуговування споживачів.
Основні види аудиту системи логістичного менеджменту підприєм-ства представлені на рис. 6.20 [14].
На рівні окремого підприємства виділяють такі основні питання й завдання логістичного аудиту:
виконання логістичного плану (стратегічного, тактичного і опера-тивного);
відповідність логістичного стратегічного плану загальній стратегії підприємства;
реальний стан сервісного забезпечення виробленої продукції та його відповідність вимогам і очікуванням споживачів;
ефективність виконання окремих логістичних функцій та роботи окремих підсистем, ланок і елементів логістичної системи підприємства;
ефективність використання у логістиці підприємства інвестицій, оборотного капіталу, матеріальних ресурсів тощо;
продуктивність логістичної інфраструктури (складської, транспортної);
рівень технологічної і технічної бази логістичного менеджменту;
аудит логістичних витрат;
ефективність інформаційно-технічної підтримки логістики та відповідних інформаційних технологій;
аналіз логістичних ризиків та розробки заходів по їх зниженню;
аудит постачальників, покупців, кінцевих споживачів, логістичних посередників з позиції можливості підприємства реалізації своєї логістичної стратегії;
рівень координації, інтеграції взаємодії підприємства з бізнес-партнерами у ланцюгах поставок [14].
Рис. 6.20. Основні види аудиту системи логістичного менеджменту
При аудиті показників, що визначають функціонування системи логістичного менеджменту необхідно дотримуватися вимог:
адекватність, повнота та об’єктивність відображення існуючого стану логістичного менеджменту підприємства;
можливість збору та опрацювання даних при проведенні аудиту з певною періодичністю;
встановлення трудовитрат на збір та опрацювання даних (не повинні перевищувати цінності отримуваної інформації);
система встановлених показників повинна охоплювати якісні та кількісні характеристики системи логістичного менеджменту;
форма отримання інформації має бути максимально зрозумілою;
отримувана інформація має бути порівнянна з аналогічною, раніше використовуваною при аудиті.
