СТРУКТУРА І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНИХ
МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Система логістичного управління підприємства у ринкових умовах може розглядатися як своєрідний механізм управлінських відносин, що включає в себе таке:
закони та закономірності логістичного менеджменту, найбільш суттєві взаємозв’язки між елементами системи логістичного управління, які забезпечують їй цілісність та функціональність;
методи логістичного управління, інструментарій та важелі впливу органів логістичного управління підприємства на інтереси й потреби всіх учасників економічних відносин (плани, рішення, замовлення, норми і нормативи запасів, форми матеріального та морального стимулювання персоналу тощо);
організаційну структуру, тобто внутрішній устрій системи логістичного управління, яка відображає особливості взаємодії підприємства з бізнес-партнерами та їх кооперацію, специфіку виконання конкретних логістичних функцій та методів управлінської діяльності;
інформацію, тобто сукупність даних про внутрішнє і зовнішнє середовище логістики підприємства, відповідно технічні засоби її збору, відпрацювання та зберігання, що суттєво підвищують продуктивність системи логістичного управління;
логістичний персонал підприємства.
Ефективність стратегії логістичного управління підприємства залежить від якості інструментів, що використовуються при розробці та реалізації відповідних програм, процедур та стратегій. У якості таких інструментів приймаються відповідні економічні механізми, як сукупність певних станів та дій, що складають процес розробки і реалізації системи логістичного управління.
Економічний механізм формування стратегії логістичного управління – це спосіб управління логістичними ресурсами, який включає множину функцій управління, форми і методи реалізації таких функцій, взаємозв’язки функцій і організаційну структуру логістичного управління.
Економічні механізми розділяють відповідно на власне економічні механізми, організаційно-економічні та організаційно-управлінські механізми (рис. 4.8) [48].
Економічні механізми формування стратегії логістичного управління базуються на системі економічних законів та закономірностей, принципів, методів управління та відповідних важелів виробничо-логістичної діяльності: ціни, прибуток, стимулювання персоналу підприємства, розвиток відносин власності, маркетингу і т. д. Економічні механізми у значній мірі впливають на формування та функціонування складових організаційно-економічного та організаційно-управлінського механізму.
До найбільш важливих елементів організаційних механізмів формування й розвитку системи стратегічного логістичного управління відносять цілі, принципи, функції, методи, кадри, техніку і технології, інформацію, структуру управління підприємства тощо. Якщо у системі логістичного управління будь-який елемент економічного механізму виявиться малоефективним, то така система втрачає свою ефективність.
 |
Рис. 4.8. Структура і загальна характеристика економічних
механізмів формування стратегії логістичного управління
Організаційно-економічний механізм формування стратегії логістичного управління – це сукупність концептуальних, методичних та програмних інструментів логістики, яка дозволяє органам уп-равління підприємства моделювати варіанти управлінських рішень, розробляти засоби їх аналізу та реалізації з метою підвищення обґрунтованості та зниження ризику їх упровадження.
Відповідно до мети комплексної реалізації логістичного менеджменту на підприємстві виділяють такі завдання організаційно-економіч-них механізмів формування стратегії логістичного управління:
забезпечення загальної збалансованості всіх складових виробничо-логістичної діяльності підприємства;
стимулювання розширення та росту об’ємів реалізації продукції й послуг, удосконалення логістичних технологій у контексті формування й реалізації системи логістичного управління;
реалізація засобів оптимізації системи логістичного управління підприємства;
реалізація ефективних інструментів логістичного менеджменту: методи планування, управління й контролю ресурсів, технології управління взаємовідносинами у ланцюгах поставок, обслуговування споживачів тощо;
досягнення визначеного ступеня раціонального використання матеріальних ресурсів, оптимізація системи матеріально-технічного забезпечення виробництва;
створення та підтримка необхідного стану професійно-кваліфіка-ційної бази логістичного персоналу підприємства;
забезпечення системи логістичного менеджменту оперативною, достовірною та повною інформацією про стан підприємства з метою прийняття досконалих управлінських рішень та своєчасного їх коригування.
У логістичному менеджменті провідне місце відведене економічним механізмам, які у значній мірі впливають на формування й функціонування організаційних механізмів. Але як правило у практиці логістичної діяльності підприємств вони досить тісно взаємопов’язані і реалізуються при вирішенні завдань управління різного рівня ланцюгів поставок.
Структура економічних механізмів формування стратегії логістичного управління визначається такими головними елементами:
відпрацювання логістичної стратегії підприємства та цілей його логістичної діяльності;
технологія логістичного управління, основними етапами якої є планування, моніторинг та регулювання (реконфігурація системи);
внутрішньофірмений підприємницький розрахунок.
Формування та реалізація на підприємстві певного механізму формування стратегії логістичного управління розглядається як певна логістична інновація та віднесення її до функціональних обо-в’язків його топ-менеджменту. Життєвий цикл такої інновації пов'язаний із загальною структурою менеджменту підприємства, оскільки реалізація такого процесу розглядається як певна послідовність дій, що містить розробку теоретичної бази логістики та практичну реалізацію за допомогою організаційно-економічних механізмів управління.
У проблемі визначення сутності організаційно-управлінського механізму формування стратегії логістичного управління виділяють такі найбільш важливі завдання:
розробка загальних підходів та методик формування стратегії логістичного управління підприємства;
розробка методик аналізу впливу кожної із ланок організаційно-управлінського механізму на реалізацію стратегії логістичного управління та ефективність загальної стратегії у цілому;
синтез структури організаційно-управлінського механізму для конкретних видів стратегії логістичного управління підприємства.
Стратегія логістичного управління підприємства складає особливу програму обґрунтованих дій, яка визначає їх послідовність для досягнення головної мети його логістичного менеджменту. Вибір такої стратегії у значній мірі можливостей підприємства та наявності ресурсного потенціалу, що зумовлюють його успішне (чи неуспішне) положення на ринку, з очікуваним (прогнозованим) ступенем підприємницького ризику.
Основними стадіями механізму формування стратегії логістичного управління є планування, моніторинг і регулювання.
До завдань планування робіт з формування стратегії логістичного управління відносять вибір на певній множині альтернатив найкращої конфігурації системи логістичного управління з врахуванням прогнозованих параметрів замовлень споживачів (терміни поставок, ціни, кількість продукції та її якість, технології тощо), а також характеристик досяжних на даний час і у перспективі компетенцій підприємства. У основу такого планування покладені підходи:
всебічне відображення у стратегічних планах всіх взаємозв’язків між постачальницькою, виробничою та збутовою діяльністю підприємства;
ієрархія планів – від стратегічного плану всього підприємства до плану роботи його окремого працівника;
послідовне проходження планової документації та багатостадійність процесу стратегічного планування – як по вертикалі (від керівництва підприємства до робочого місця і навпаки), так і по горизонталі – вздовж руху бізнес-процесу.
Метою моніторингу процесу формування стратегії логістичного управління є відслідкування впливу збурюючих факторів на параметри її реалізації. Завдання моніторингу полягає у як найбільш ранньому розпізнанні виникнення критичних логістичних ситуацій, які можуть призвести до незворотних негативних змін у процесі формування стратегії логістичного управління.
Метою регулювання (реконфігурації) процесу формування стратегії логістичного управління є компенсація відхилень, що виникають у такому процесі, за рахунок структурних, функціональних та інших дій. Завданням регулювання є розв’язання проблемних логістичних ситуацій з допомогою певних управлінських впливів. У якості базових показників, на підставі яких відбувається таке регулювання приймають:
співвідношення фактичного і планового випуску готової продукції у натуральному і вартісному виразі;
відхилення прямих фактичних логістичних витрат від нормативних;
рівень накладних витрат;
рівень використання капітальних вкладень;
об’єми матеріальних ресурсів за статтями споживання;
об’єми логістичних потужностей та їх узгодження з споживчим попитом;
рівень бракованої продукції, об’єми зворотних матеріальних потоків у каналах дистрибуції;
динаміка об’ємів виконаних замовлень;
рівень економії матеріальних ресурсів і т. ін.
На рис. 4.9 представлена кібернетична модель механізму формування стратегії логістичного управління (на підставі [17]), яка складається із п’яти основних елементів:
процесу формування логістичної стратегії як об’єкту управління;
блоку планування, що містить відповідні моделі і алгоритми;
системи моніторингу;
вектору завдання параметрів;
блоку регулювання.
Рис. 4.9. Кібернетична модель механізму формування стратегії логістичного управління
Такі частини моделі взаємопов’язані і утворюють два контури управління: основний контур (блоки 1, 2 і 3) і додатковий блок (4, 5). Основний контур забезпечує функціонування процесу формування логістичної стратегії і відслідкування відповідності фактичних значень параметрів функціонування такого процесу J '(t) плановим значенням J (t) так, щоб відхилення δj = (J '(t) – J (t))2 були мінімальними. Додатковий контур слугує для моніторингу виконання процесу формування логістичної стратегії відпрацювання регулюючих керуючих впливів u і u * у випадку відхилень від планового стану чи змін цільових настанов.
Головним завданням блоку планування є побудова процесу формування стратегії логістичного управління відповідно до значень вектору параметрів.
Основними завданнями блоку моніторингу є вимірювання фактичних параметрів функціонування процесу формування логістичної стратегії та порівняння їх з плановими. У випадку відхилення від планового стану запускається блок регулювання. Таким чином, регулюючі впливи відпрацьовуються на основі актуальної інформації про поточний стан функціонування процесу формування логістичної стратегії. Блок регулювання слугує для відпрацювання компенсуючи впливів u і u * на основі актуальних даних Zj. Компенсуючі впливи (наприклад, зміна структури процесу формування логістичної стратегії, зміна термінів початку чи закінчення робіт з формування логістичної стратегії, зміна структури чи значень вхідних параметрів, зміна моделі чи алгоритму планування тощо) відпрацьовуються на основі аналізу поточного стану процесу формування логістичної стратегії. У подальшому сформовані управлінські впливи передаються у блок планування, де здійснюється зміна конфігурації процесу. Таким чином, забезпечується моделювання механізму формування стратегії логістичного управління у взаємозв’язку моделей планування, моніторингу і реконфігурації процесу формування стратегії логістичного управління.
Підприємницький розрахунок, як важлива складова механізму формування стратегії логістичного управління, залежить від об’ємів та структури підприємства; організації управління підприємством; ступеню оперативно-господарської самостійності підприємства, компетенції та відповідальності вищого менеджменту підприємства.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Перед менеджером виникає завдання оволодіти знаннями щодо класифікації механізмів формування стратегії логістичного управління та побудови відповідних класифікаторів. Практичне значення такого підходу полягає у такому:
на основі класифікації механізмів формування стратегії логістичного управління будуються рекомендації та методики використання таких механізмів;
використання відповідних класифікаторів дозволяє значно підняти ефективність розробки інноваційних проектів формування стратегії логістичного управління.
Узагальнені способи класифікації механізмів формування стратегії логістичного управління наведені у табл. 4.2.
Формування стратегії логістичного управління як складової загальної стратегії підприємства базується на виділенні внутрішніх та зовнішніх механізмів і інструментів.
Внутрішні механізми і інструменти формування стратегії системи логістичного управління підприємства.
До них відносять.
а) Традиційні інструменти логістичного менеджменту.
У першу чергу до них відносять системний аналіз, як систему принципів, методів та засобів формування та реалізації теоретичної і практичної діяльності підприємства, що спрямована на дослідження та покращення функціонування його логістичної системи.
Таблиця 4.2
Способи класифікації механізмів логістичного управління
| Ознаки класифікації | Види механізмів |
| За сферою впливу механізму | Механізми, що впливають на логістичну діяльність галузі, регіону, підприємства чи окремого бізнес-процесу |
| За спрямованістю впливу механізму | Механізми зовнішнього впливу (на зовнішнє середо-вище логістики підприємства). Механізми внутрішнього впливу (на внутрішнє середовище логістики підприємства |
| За суб’єктом, на який спрямований вплив механізму | Механізми, що впливають на постачальників, покупців, кінцевих споживачів, субпідрядників, фіскальні органи, персонал логістичного і інших функціональних підрозділів підприємства |
| За об’єктом, на який спрямований вплив механізму | Механізми, що впливають на компоненти ресурсів підприємства (фінансові, матеріальні, інформаційні і т. д.) |
| За основними елементами логістичного менеджменту | Механізми внутрішнього регулювання логістичної стратегії підприємства (окремі аспекти формування й реалізації логістичної стратегії). Глобальний ринковий механізм регулювання логістичної діяльності підприємства (розробка й реалізація логістичної стратегії). Механізми державного регулювання (правове й нормативне регулювання логістичної діяльності підприємства). Механізми інформаційного забезпечення (процеси стратегічного планування й управління логістичною діяльністю). Механізми логістичного управління (процеси розробки та реалізації логістичних стратегій). Сукупність логістичних важелів (забезпеченість реалізації логістичної стратегії) |
| За рівнем використання механізму | Механізми логістичної стратегії, що використовуються на рівні галузі, ланцюга поставок, окремого підприємства чи його структурного елемента |
| За характером цілей, що досягаються з допомогою механізму | Механізми, що спрямовані на вирішення стратегічних цілей логістики підприємства, тактичних чи оперативних цілей |
| За характером впливу на результати логістичної діяльності підприємства | Механізми прямого і непрямого впливу |
| За методом впливу на потокові процеси | Формування структур логістичного управління, прямий чи непрямий вплив на потокові процеси |
Закінчення табл. 4.2
| За технікою використання механізму | Безперервне чи періодичне використання механізму |
| За етапністю виконання логістичного процесу, який охоплюється механізмом | Механізми, які діють у період виконання замовлення, залучення необхідних для логістичної діяльності фінансових, матеріальних, інформаційних, кадрових і інших ресурсів, виробництво і просування у каналах дистрибуції готової продукції та послуг тощо. |
| За кількістю логістичних процесів, що охоплюються механізмом | Один, чи декілька (мережа) процесів |
| За ступенем логістичних ризиків, які пов’язані з використанням механізму | Використання механізмів з високим, середнім чи низьким ступенем ризику отримання очікуваних результатів логістичної діяльності. Механізми, які спрямовані на управління ризиками у стратегічних логістичних рішеннях |
| За ступенем способу актуалізації механізму | Актуалізації на рівні державних органів управління, розпоряджень вищого керівництва підприємства |
Методологія системного аналізу розробляється та використовується у тих випадках, коли у менеджерів з логістики на початкових етапах формування стратегії логістичного управління недостатньо даних щодо існуючих на підприємстві проблемних ситуацій. За таких умов менеджер складає уявлення про логістичні об’єкти як про певні системи, а організа-цію процесу прийняття відповідних управлінських рішень виконує з використанням різних методів моделювання.
У загальному підході системний аналіз передбачає:
дослідження і аналіз ситуації на ринку логістичних послуг та тенденцій його розвитку;
дослідження принципів формування і розвитку системи логістичного управління;
встановлення найбільш значимих факторів зовнішнього середовища підприємства, що впливають на його систему логістичного управлінняі складають основу функціонування і розвитку такої системи;
визначення основних завдань системи логістичного управлінняпідприємства та способів їх розв’язання;
упорядкування результатів системного аналізу;
встановлення особливостей конкретної системи логістичного управліннята границь її функціонування;
аналіз логістичних процесів, які віднесені до виконання певних замовлень споживачів, взаємодії їх елементів та встановлення закономірностей їх функціонування.
Сучасний стан системного аналізу у логістичному менеджменті визначається таким:
може бути використаний для розв’язання таких проблем, які не можуть бути визначені та вирішені окремими формальними методами;
використовує не тільки формальні методи, але й методи якісного аналізу, що спрямовані на активізацію використання інтуїції та досвіду менеджерів;
об’єднує різні методи аналізу з допомогою єдиної методики.
Методика системного аналізу системи логістичного управління – цепослідовність виділених певним чином і упорядкованих етапів уявлення її об’єктів з рекомендованими методами чи прийомами їх виконання.
Така методика розробляється для того, щоб організувати процес прийняття рішення у складних проблемних ситуаціях логістичного характеру. Вона орієнтується на необхідність обґрунтування повноти аналізу та формування моделі прийняття управлінського рішення, адекватно відображати досліджуваний логістичний об’єкт.
Основною особливістю методики системного аналізу є поєднання формальних методів (добудова формальних моделей логістичного об’єкта) та неформального (експертного) знання. У такому випадку експертне знання допомагає знайти нові шляхи розв’язання проблеми, яка міститься у формальній моделі. У результаті забезпечується безперервне покращення прийнятої моделі та процесу прийняття управлінського рішення.
б) Відпрацювання політики обліку логістичної діяльності підприємства як системи методів та прийомів планування, моніторингу та контролю. Розробка варіантів положень такої політики на основі аналізу стану окремих підсистем системи логістичного управління підприємства і системи у цілому дозволяє найбільш ефективно використати оптимізаційні властивості логістики у процесах доцільного у часових і просторових параметрах середовища формування і реалізації внутрішніх і зовнішніх відносин на всіх етапах її життєвого циклу.
Зовнішні механізми і інструменти формування стратегії логістичного управління розглядаються як особливі регулятори сукупних відносин учасників всіх видів діяльності, що пов’язані з плануванням, управлінням та контролем потокових процесів, що протікають як у виробничо-логісти-чних ланцюгах підприємства чи у зовнішньому ланцюгу поставок. Такі механізми складають собою зміни, виключення, доповнення та системні обмеження до правил взаємодії на мікро- чи макроекономічних рівнях. При цьому питання взаємодії між постачальниками, виробниками, логістичними посередниками та кінцевими споживачами розглядаються у контексті ініціювання головним підприємством таких правил і коригувань, що складають інструменти логістичного управління.
Зовнішні механізми формування стратегії логістичного управління сьогодні розглядаються як механізми стратегічної кооперації підприємств на основі формування інтегрованих систем логістичного управління та ланцюгів поставок. При цьому масштаби такої інтеграції вирішують завдання найбільш ефективного розподілу ресурсів на мікро-, мезо- і марорівнях. Вихідною умовою при цьому є те, що ресурсні можливості підприємства та його стратегія на конкурентному ринку визначають кінцевий результат логістичної діяльності.
ВИСНОВКИ
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Розділ 5
МЕНЕДЖМЕНТ
ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК
|
СТРУКТУРА РОЗДІЛУ
5.1. Сутність та зміст менеджменту ланцюгу поставок
5.2. Менеджмент виробничо-логістичних ланцюгів
5.3. Практика використання концепції SCM
5.4. Інформаційні технології підтримки SCM -систем
5.5. Планування логістичних потужностей ланок ланцюгів поставок
Висновки, ключові терміни, контрольні питання
