ПОНЯТТЯ ЛАНЦЮГА ПОСТАВОК
Налагоджуючи ділові відносини з декількома постачальниками різних рівнів зв’язків, виробник отримує безцінний досвід ведення бізнесу у своїй галузі. Звичайним стає переведення окремих видів виробництва за кордон, оскільки ряд країн та регіонів світу, наприклад країни Далекого Сходу (Китай, Південна Корея, Філіппіни і т. д.) досягли значного рівня та досвіду у відношенні створення та розвитку окремих стадій виробничого процесу. На кінець ХХ ст. логістика починає розглядатися як основний структурний елемент глобального управління товарно-матері-альними потоками і віднесеними до них потоками інформації, фінансів та сервісу через мережі постачальників, виробників, дистрибуторів, міжнародних транспортних компаній та роздрібну торгівлю. За таких обставин для опису підприємств, що спільно переробляють сировину й матеріали (висхідний потік) у готову продукцію (низхідний потік), що складає цінність для кінцевого споживача, був прийнятий термін "ланцюг поставок".
Поняття ланцюга поставок (Supply Chain – SC) у багатьох визначеннях подається як певний бізнес-процес, що пов’язує підприємства і організації та описує всі дії, які відносяться до отримання замовлень серед всіх учасників: постачальників, виробників, дистрибуторів та споживачів. Ланцюг поставок охоплює всі організації та види діяльності, які пов’язані з переміщенням та трансформацією товарів, починаючи із стадії сировини й матеріалів та закінчуючи доставкою готової продукції кінцевому споживачеві. Такі ланцюги поставок починаються з джерел сировини й комплектації і закінчуються готовою продукцією з її споживчим використанням, включаючи контроль і регулювання споживачами процесів повернення / утилізації матеріальних елементів ланцюга на кожному його етапі.
Необхідно відзначити, що у вітчизняній фаховій літературі з логістики використовують такі варіанти російськомовного перекладу " Supply Chain (SC)", – " ланцюг поставок " і " логістичний ланцюг ". У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовуються, а у окремих випадках терміни " логістична система ", " логістичний ланцюг " та " ланцюг поставок " використовуються як синоніми. Проведемо порівняльний термінологічний аналіз вище наведених термінів.
а) Ланцюг поставок – це послідовність подій, яка включає перетворення, рух чи розміщення, які додають вартість (джерело: Terminology in Logistics. Terms and Definitions/Glossary of Logistics Terms. – European Logistics Association, 2005. P. 100, переклад В. Сергєєва [14]).
Трактування базується на положеннях процесного підходу як сукупності потокових процесів, що виконуються учасниками ланцюга поставок, додаючи цінність для кінцевого споживача виробленої у ланцюгу продукції (послуг).
б) Ланцюг поставок – це глобальний ланцюг, який використовується для поставки продукції чи послуг від джерел сировини і матеріалів до кінцевого споживача за допомогою потоків інформації, фізичного розподілу там грошових коштів (джерело: APICS Dictionary. The Industry Standard for More than 3500 Terms and Definitions/Eleventh Edition. – The Association for Operation Management, 2005. P. 113, переклад В. Сергєєва [14]).
Трактування зосереджується на об’єктному підході, де ланцюг – це максимальна структура, що характеризує всі ланки матеріальних, фінансових та грошових потоків.
На підставі вище викладеного, ланцюг поставок розглядається як угрупування партнерів, які разом переробляють основну сировину (висхідний потік) у готову продукцію (низхідний потік), яка складає цінність для кінцевих споживачів, і які регулюють реверсивний матеріальний потік на кожному етапі.
Термін "ланцюг поставок" у найбільш загальному підході означає мережу чи систему поставок, яка об’єднує постачальників, підприємства-виробників, роздрібну торгівлю та численні допоміжні компанії, що приймають участь у розробці, постачанні, виробництві, зберіганні, транспортуванні, продажу і обслуговуванні. При цьому потоки предметів праці включають переміщення деталей та складальних одиниць від початку до кінця ланцюга і грошовий потік, що рухається у зворотному напряму. Не менш важливим є і інформаційний потік: споживачі направляють замовлення й вимоги до продукції у початок потоку, а постачальники повідомляють споживачів про рівень наявних запасів та свої дії. Таким чином, інформація рухається у двох напрямах.
У контексті вище викладеного, інтегрований підхід до визначення сутності ланцюга поставок, як об’єкту управління у логістиці, зводимо до такого узагальненого трактування:
ланцюг поставок – це сукупність партнерів виробничо-комер-ційної діяльності (бізнес-партнерів), які спільно формують та управляють висхідним потоком (переробка основних сировинних продуктів), внутрішнім потоком (розробка та виробництво готової продукції) та низхідним потоком (зберігання, доставка та експлуатація готової продукції), зворотним потоковими процесами, результат такої діяльності складає цінність для кінцевого споживача.
Розуміння сутності ланцюга поставок виходить з таких ключових принципів успішної підприємницької діяльності [56].
1. Формування та розвиток ланцюга поставок на основі стратегічного партнерства визначають кошти кінцевого споживача, який приймає рішення щодо придбання продукції і відповідного сервісу. Всі інші учасники процесу поставки продукції та послуг лише перерозподіляють такі кошти між собою.
2. Забезпечення стабільності та ефективності відносин всіх учасників процесу поставки кінцевому споживачеві продукції та послуг (від постачальника вихідної сировини й матеріалів до кінцевого споживача) визначається отриманням кожним елементом ланцюга поставок прибутку від своєї діяльності.
3. Уявлення про ланцюг поставок виходять з безперечного забезпечення умов для створення додаткової цінності. Його формування й розвиток визначається не потребою максимального зниження сукупних витрат (що безперечно є важливим для підприємств), а наповненням кінцевого продукту чи послуги, або ж їх сукупності (так названого сервісного продукту): – якістю; використовуваними технологіями, способами доставки та зберігання, гарантійним й постгарантійним сервісом тощо.
У найбільш широкому підході сутність ланцюга поставок представляється як такої, що у найбільшій мірі відповідає уявленням про організацію інтегрованої логістичної системи і виходить з методології системного аналізу до побудови чи дослідження логістичної системи у її ієрархії: " логістична система – логістична підсистема / логістична мережа – логістичний канал – логістичний ланцюг ". При цьому логічним є розгляд питань аналізу та створення ланцюгу поставок у межах певної функціональної області логістики (постачання, виробництва та дистрибуції).
Ланцюг поставок за визначенням зв’язує (рис. 5.1):
у постачанні: постачальника сировини й матеріалів (від початкової точки) і підприємства / виробника кінцевої готової продукції (до кінцевої точки);
у виробництві: постачальника виробничих запасів (підготовче виробництво, склади виробничих запасів) і основне виробництво (незавершене виробництво, кінцева готова продукція, склади незавершеного виробництва і готової продукції);
у розподілі: виробника / постачальника кінцевої готової продукції (від початкової точки) і споживача такої продукції (до кінцевої точки).
Рис. 5.1. Загальна схема формування ланцюга поставок
Ланцюг поставок у цілому охоплює основні матеріальні запаси, продаж готової продукції кінцевому споживачеві та переробку продукції, яка виведена із споживчого використання. Часові рамки функціонування ланцюга поставок визначають термін переміщення продукції від постачальника до підприємства і далі до кінцевого споживача. Час, це фактор, який показує наскільки оперативно конкретний ланцюг поставок здатен зреагувати на попит кінцевого споживача.
При формуванні ланцюга поставок виділяється центральне підприємство, яке виконує роль інтегруючої ланки, об’єднуючи мережі постачальників (на "Вході") та покупців/споживачів (на "Виході"). Функціонування такої ланки визначає:
а) управління діяльністю постачальників сировини, матеріалів та комплектації (вони знаходяться вище по потоку), а також покупців і кінцевих споживачів готової продукції з відповідним набором сервісного забезпечення (вони знаходяться нижче по потоку);
б) переміщення предметів праці від початку до кінця ланцюга і грошовий потік, який рухається у зворотному напряму. Два такі потоки визначають відношення "постачальник – споживач";
в) визначення значимості формування віднесеного до товаропотоку інформаційного потоку: споживачі надсилають замовлення та вимоги до продукції і відповідного її сервісного забезпечення на "Вхід" ланцюга, а постачальники повідомляють споживачів про рівень існуючих у нього запасів готової продукції (чи необхідності її виготовлення), відповідні дії, пов’язані з доставкою продукції та її використання. У такому випадку інформація рухається у обох напрямках.
Кожний партнер безпосередньо відповідає за процес, який проходить ланцюг поставок і додає вартості продукції. А саме:
планування і контроль всіх процесів, що зв’язують воєдино партнерів у ланцюгу поставок для задоволення запитів кінцевих споживачів;
переробка вхідних елементів ланцюгу у формі сировини, матеріалів і інформації у його вихідні продукти у вигляді готової продукції і відповідного сервісу;
рух сировини, матеріалів і кінцевої продукції в ланцюгу поставок, який викликаний виключно поведінкою споживача у кінці такого ланцюга;
визначення і реалізація завдань координації матеріального і інформаційного потоків всередині ланцюга поставок.
Менеджери із закупок (висхідний потік) відповідають за планування, прогнозування та складання календарних графіків матеріальних потоків між різними рівнями постачальників у ланцюгу. Вони, координуючи роботу фокусного підприємства з діяльністю постачальників, забезпечують тим самим своєчасність доставки сировини, матеріалів й комплектації у необхідній кількості, необхідної якості, у визначений термін та у встановлене місце. У мережі дистрибуції (низхідний потік) знаходяться всі організації, процеси, функції, через які кінцевий готовий продукт переміщується до кінцевого споживача.
Виділяють три рівня складності ланцюгів поставок (рис. 5.2) [11].
Прямий ланцюг поставок складається з центрального підприємства (виробничого чи комерційного спрямування діяльності), постачальників і споживачів першого рівня (таких, що працюють з підприємством на пряму), які приймають участь в управлінні потоковими процесами.
 | |||||
 | |||||
 |
 | |||
 | |||
 | |||
Рис. 5.2. Рівні складності ланцюгів поставок 
Розширений ланцюг поставок доповнюється постачальниками і споживачами другого рівня (таких, що працюють з підприємством відповідно через постачальників і споживачів першого рівня).
Максимальний ланцюг поставок включає центральне підприємство і всіх контрагентів на вихідних і низхідних потоках (аж до постачальників первинних матеріальних ресурсів і кінцевих (індивідуальних) споживачів.
"Реальність" ланцюга поставок визначається шляхом прив’язки мережі процесів до його учасників та їх окремих функціональних підрозділів, де кожна ланка може бути пов’язана з декількома іншими. Мережа бізнес-процесів ланцюга поставок є одним з найбільш важливих понять у розгляді сутності концепції SCM (рис. 5.3).
Мережа бізнес-процесів ланцюга поставок – це сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих бізнес-процесів, що включають всі функції, виконувані у підрозділах учасників такого ланцюга.
При дослідженні функціонування мережі бізнес-процесів ланцюга поставок визначають пріоритетні процеси для підприємства, проводять їх детальне моделювання і аналіз з наступною їх реорганізацією. Тобто, керівництво підприємства будує комплексу картину своїх процесів, що у подальшому забезпечує можливість прийняття адекватних управлінських рішень.
Незалежно від того, скільки на підприємстві існує логістичних бізнес-процесів, вся логістична діяльність такого підприємства має розглядатися як бізнес-процеси, а саме підприємство є учасником такого процесу.
Використання для управління виробничо-господарською діяльністю і відповідними ресурсами підприємства системи взаємопов’язаних логістичних бізнес-процесів може розглядатися як процесний підхід у логістичному менеджменті.
Всередині численних можливих варіантів мережі бізнес-процесів постачальників та споживачів знаходиться підприємство-виробник кінцевої продукції. Кожний учасник логістичного ланцюга відповідає за свій внесок у загальний процес формування споживчої цінності, який визначає:
переробку сировини і матеріалів, віднесеної до цього інформації;
координація формування та проходження матеріального, інформаційного та інших логістичних потоків всередині ланцюга поставок;
   | |||
 | |||
Рис. 5.3. Мережа (система) бізнес-процесів ланцюга поставок
планування, моніторинг та контроль всіх процесів, які об’єднують діяльність всіх учасників логістичного ланцюга з метою безперечного задоволення потреб й вимог споживачів;
рух сировини і матеріалів, незавершеного виробництва та готової продукції у логістичного ланцюга, який визначається виключно необхідністю задоволення реальних потреб споживача.
