Результати дослідження та їх обговорення. Для рішення поставлених у роботі завдань в роботі ми розробили програму фізичної реабілітації для хворих на ревматоїдний артрит

Для рішення поставлених у роботі завдань в роботі ми розробили програму фізичної реабілітації для хворих на ревматоїдний артрит. При розробці реабілітаційної програми для хворих, ми враховували матеріальну базу лікувального закладу, інтереси пацієнтів, рівень їх фізичної підготовленості та вікові особливості. Навантаження були підібрані згідно толерантності хворих до фізичного навантаження.

З метою підбору програми занять для пацієнтів з ревматоїдними захворюваннями суглобів ми повинні оцінювали такі показники:

– вік пацієнта;

– стадія захворювання;

– чи є лікування місцевим або системним;

– дотримання пацієнтом терапії [43].

Процес фізичної реабілітації будувався за трьома руховими режимами (за методикою Т. В. Дорошенка):

У I періоді занять (постільний режим) проводили індивідуально. Використовували дихальні вправи, активні гімнастичні вправи для м'язів тулуба і неушкоджених суглобів, а також спеціальні вправи в розслабленні для уражених суглобів у вихідних положеннях, що виключали хворобливі відчуття. Як спеціальні рекомендували також активні і пасивні рухи в уражених суглобах, виконувані по всіх осях. У заняттях доцільно застосовували слизькі поверхні, що котяться платформи. Перед виконанням спеціальних вправ рекомендували масаж для пошкоджених суглобів. Тривалість занять в I періоді становила 10-15 хв.

У II періоді (напівліжковий режим), спочатку проводили масаж уражених суглобів, застосовували загально-розвиваючі вправи, в різних вихідних положеннях і вправи зі снарядами, потім призначали спеціальні вправи для уражених суглобів з подальшим включенням махових рухів. Рекомендували також співдружності вправи для симетричних уражених і здорових суглобів. Тривалість занять збільшується до 30-35 хв. У даному періоді застосовували дієтотерапію, медикаментозне лікування, лікувальний масаж, ультразвук, лікувальну гімнастику.

При поліпшенні загального стану хворого переводили на палатному режимі (III періоді занять). В цьому періоді використовували загально-розвиваючі вправи для всіх м'язових груп, що виконуються у всіх вихідних положеннях. Однак основну увагу приділяли спеціальним вправам для уражених суглобів: з предметами, на снарядах, в розслабленні, махові, прикладні. Активно включали ходьбу. У даному періоді використовували лікувальний масаж, фізіотерапію, лікувальну гімнастику, спеціальні вправи для ураженої кінцівки [4].

Дана програма фізичної реабілітації розроблена з метою поліпшити загальний стан пацієнтів, підтримати м’язову функцію та відновити амплітуду рухів в ураженому суглобі.

Під впливом фізичних вправ поліпшився обмін речовин, кровообіг, дихання, покращилась трофіка тканин, кровообіг у м'язах, нормалізувалась робота шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і дихальної систем, що особливо важливо при зниженні рухової активності пацієнта, лікувальна гімнастика укріпила м'язи і надала тонізуючий вплив на психіку хворого. Лікувальна фізична культура сприяла затуханню запальних змін, розсмоктуванню набрякової рідини у суглобі і навколо суглобових тканинах та прискорила нормалізацію функцій ураженого суглоба [25].

Рух не повинен викликати істотної болю. Вправи виконувались в межах доступного обсягу рухів, а більш складні рухи пропускалися під час загострення. Збільшували інтенсивність навантаження дуже повільно, зменшувались обов`язково в періоди загострень хвороби. Комплекс вправ при полегшенні стану пацієнта може розширювався тільки за контролем лікаря. Після виконання гімнастики відчувалась легка втома, що є нормою у людини. Гімнастику при ревматоїдному артриті використовували неінтенсивну. Різниця пульсу до і після занять спостерігали не більше 16-20 ударів в хвилину і відновлювався протягом 10-15 хвилин.

При ураженні колінного суглобу напівпостільному режимі (для основної групи) підібрано комплекс ЛГ(за методикою Є.Ф Древінга)