Організація та методи дослідження

Організація дослідження

Дослідження проводилося на базі Рівненської центральної міської лікарні, яке тривало з 11 січня по 7 лютого 2016 року.

Усі хворі перебували на денному стаціонарному етапі лікування в Рівненській центральній міській лікарні протягом 10-20 днів. У досліджені приймали участь 20 пацієнтів (10 чоловіків та 10 жінок) у віці від 35 до 45 років. З них було обстежено 10 хворих на ревматоїдний артрит колінного суглобу основної групи і 10 хворих на ревматоїдний артрит колінного суглобу, які склали контрольну групу.

У загальному під спостереженням знаходились особи з класичним ревматоїдним артритом: повільне прогресуюче протікання артриту та швидкісно-прогресуюче, з приєднанням остеопорозу та звуженням суглобової щілини. Більшість досліджувальних хворих мають проблеми з опорно-руховим апаратом та ураженням шкірних покривів.

Пацієнти були охарактеризовані по критеріям класифікації ревматоїдного артриту (за результатами опитування): за стадією захворювання, клінічною симптоматикою, загальним станом та рентгенологічними даними (І – навколо суглобовий остеопороз, II – остеопороз + звуження суглобової щілини, за стадією захворювання – основна група (І стадія – 4 осіб та ІІ стадія 6 осіб), контрольна група (І стадія – 5 осіб та ІІ стадія 5 осіб); за ступенем сективності процесу (мінімальний – 7 осіб, середній – 6 осіб), по протіканню хвороби (швидко прогресуюче – 3 осіб і повільно прогресуюче – 4 осіб), за тривалістю хвороби (від 4 років до 6), за віком (35-45років).

На основі проведених результатів аналізу літературних даних, вивченні історій хвороб, опитування пацієнтів, було розроблено програму фізичної реабілітації.

Контрольна група, яка знаходилась на денному стаціонарному етапі в Рівненській центральній міській лікарні проходила медикаментозне лікування та засоби фізичної реабілітації: масаж, фізіотерапію, та психотерапію, а основна група крім медикаментозного лікування проходила курс лікувальної фізичної культури, масаж, дієтотерапію та психотерапію.

Методи дослідження

У роботі були використані наступні методи дослідження:

• аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури з проблеми фізичної реабілітації хворих на ревматоїдний артрит;

В ході дослідження було проаналізовано стан проблеми в науково-методичній літературі, узагальнено досвід і практику з питання відновного лікування хворих на ревмотоїдний артрит;

• медико-біологічні методи: гоніометрія, шкала оцінки болю, вимірювання артеріального тиску і температури.

Вимірювання амплітуди рухів у суглобах проводилося методом гоніометрії. Гоніометрія – це визначення амплітуди рухів суглобів. Дослідження суглобів дозволяє оцінити їх функціональну здатність та ступінь їх порушення.

Артеріальний тиск вимірювався дворазово на обох руках. Вважається, що нормальний артеріальний тиск повинен знаходитися в діапазоні від 110/70 до 130/85 мм рт.ст. [37].

Контроль за температурою здійснював двічі в день: ранком (в 7 годин) і ввечері (в 18 годин). Результати температури тіла заповнювався в температурному листку. Тривалість термометрії не менш 10-12 хвилин [46].

 

 

• методи педагогічного дослідження спостереження, опитування.

Спостереження велося за проведенням фізичної реабілітації хворих на ревматоїдний артрит колінного суглоба. Протягом спостереження були виявлені деякі зміни стану хворого суглобу у результаті використання зазначених заходів.

На першому етапі дослідження проводилося опитування хворих для визначення основних факторів виникнення ревмотоїдного артриту та загального стану здоров’я.

При опитуванні хворих варто включати такі питання:

– збір скарг і анамнезу розвитку захворювання;

– історія розвитку захворювання і проблем, які виникли у зв'язку з ним;

– ступінь обмеження рухової активності;

– можливість виконання побутових операцій;

– здійснення побутових робіт;

– громадська активність;

– обмеження у спілкуванні з оточуючими;

– потреба в допоміжних засобах;

– проблеми психологічного і сексуального плану;

– ситуація в сім'ї (ступінь допомоги з боку родичів або знайомих, фінансова забезпеченість).

Основною скаргою пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату є біль у суглобах – артралгія [23].

Інтенсивність болю оцінюють за 4–бальною шкалою:

0 балів – відсутність больового синдрому;

1 бал – мінімальний біль, який не потребує лікування, не викликає зниження працездатності, не перешкоджає сну;

2 бали – помірний біль, який знижує працездатність, обмежує самообслуговування, добре піддається лікуванню знеболювальними препаратами (анальгетиками);

3 бали – сильний, майже постійний біль, який погано знімається анальгетиками, різко знижує професійну і побутову працездатність, перешкоджає сну;

4 бали – це біль надзвичайної інтенсивності, наприклад, «простирадловий біль», при якому внаслідок ймовірного посилення больових відчуттів хворий боїться навіть дотику простирадла. Цей біль повністю знерухомлює пацієнта, порушує його сон [49].

• функціональні методи дослідження (функціональні дихальні проби Штанге, Генче та Руф'є).

Проба Штанге — функціональна проба з затримкою дихання під час вдиху для оцінки дихальної функції та стану внутрішніх органів [22].

Проба Генчі – функціональна проба з затримкою дихання під час видиху. Застосовується для аналізу системи зовнішнього дихання [47].

Проба Руф’є призначається для оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні [29].

• метод математичної статистики: узагальнення математичних даних та

порівняння.

 

РОЗДІЛ 3