Специфіка і взаємозв’язок наукової, практичної та побутової психології.

Спеціальність – «Практична психологія», «Психологія»

Курс – 3,4

Група (и) – ПП-31, ПП-32, ПУ-31, ПУ-32.

Тема 1/1: „Практична психологія як галузь професійної діяльності”

Питання:

1.Психологічна практика як особливий вид діяльності психолога.

2. Визначення практичної психології: специфіка і взаємозв’язок наукової, практичної та побутової психології.

3. Взаємозв’язок психоконсультування, психотерапії і психокорекції.

Час – 2 год.

Основна література:

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – М.: Международная педагогическая академия, 1994. – 237с.

2. Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник /Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. – Львів: В-во „Край”, 2005.

3. Кісарчук З.Г. Теоретико-методологічні проблеми діяльності практичного психолога // Практична психологія: теорія, методи, технології. – К., 1997. – С.18-27

4. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. – Навч. Посібн.Модульно-рейтинговий курс. – 2-ге вид., випр.і доп. – К.:ВД ”Професіонал”, 2007. – 544с.

Додаткова література:

1. Базисное руководство по психотерапии /Под ред.Хайгл-Эверса – СПб.: “Восточно – Европейский Інститут Психоанализа”, 2002.

2. Панок В.Г. Українська практична психологія: визначення, структура та завдання // Практична психологія та соціальна робота. – 1997. – Жовтень. – С.8-10

3. Яценко Т.С. Теоретичны передумови психологічної практики // Вісник АПН Украъни. – 1994. - №1. – С.66-74.

Навчальна мета:

- Ознайомити студентів з основними завданнями курсу;

- Висвітлити особливості практичної психології як галузі психологічної практики;

- Простежити закономірності, подібності та відмінності наукової, практичної та побутової психології; психологічного консультування, психотерапії та психокорекції.

Виховна мета:

- Мотивувати студентів в необхідності отримання необхідних знань в сфері психологічної практики;

- Спонукати студентів до самостійного опрацювання матеріалу та сприяти формуванню їх професійної мотивації;

Місце проведення: навчальна аудиторія за розкладом

Інформаційно-технічне забезпечення: дошка, роздатковий матеріал, мультімедійний проектор (при необхідності)

На відміну від західної психології, що формувалася власне на основі практичних запитів, вітчизняна (як складова колишньої радянської) розвивалася в основному як теоретично-експериментальна наука. У нас отримували дипломи психолога-дослідника або психолога-викладача. Нині з’ясувалося, що наша система підготовки спеціалістів не готова до задоволення кадрових потреб національної системи соціально-психологічної служби. Відчувається брак спеціалістів власне у практичній психології.

Постає проблема програмно-методичного забезпечення процесу підготовки практикуючих психологів і соціальних працівників.

Донедавна поняття “практична психологія” ще не існувало, хоча і зараз присутні дискусії щодо змісту і специфіки його (“практична”, “прикладна” й “академічна” психологія).

“Практична” розглядається як психологічна практика, як професійна діяльність із консультування, діагностики, терапії... “Прикладна” – як науково-методичне забезпечення діяльності практикуючих спеціалістів, як вид науково-методичної праці з трансляції досягнень науки у практичні технології роботи з людьми.

Коли говоримо про практикуючого психолога, то маємо на увазі спеціаліста, що працює і як дослідник і як практик (поряд із науково-дослідницькою чи викладацькою роботою, ще й практикує). Говорячи про “практичного психолога”, “психолога-практика” – підкреслюємо його працю виключно у сфері практики. Хоча інші автори (В.Панок) зупиняється на терміні “ практикуючого психолога” як професіонала у галузі практичної психології (консультант, терапевт, соціальний працівник).

Наукова психологія – це галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування і розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності.

Практична психологія – це галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої ситуації та індивідуальності людини або групи, внесення позитивних змін у процесі взаємодії між ними і профілактику небажаних форм поведінки.

Якщо структура наукової психології складалась у зв’язку із основними факторами, що зумовлюють розвиток психіки (Ж.Годфруа, Г.Костюк, А.Петровський, С.Рубін штейн) – фактори онтогенезу і філогенезу та фактори взаємодії людей у різних суспільних системах, то прикладна психологія формувалася на основі запитів різних сфер професійної діяльності людини, в ході розв’язання конкретних практичних проблем.

Практична психологія на відміну від наукової ще не має сталої структури.

1. Практична психологія – це особливий вид людської діяльності, який не збігається з психологією науковою, має специфічну методологію та підходи до предмета. Специфіка практичної психології зумовлює й відповідні форми, методи та зміст підготовки практикуючих психологів, які відмінні від змісту, форм та методів підготовки психологів-викладачів або психологів-дослідників.
2. Для підготовки практичного психолога необхідним є формування професійно важливих рис спеціаліста (психологічний світогляд як певний тип життєвої філософії.
3. Зміст підготовки практичних психологів має складатися з трьох умовних блоків: вивчення традиційних психологічних дисциплін; опанування теоретичних засад практичної психології під час семінарів та воркшопів; оволодіння психологічними технологіями, практичними навичками, що формуються у практичній роботі та під-час участі у семінарах-практикумах.
4. Практикуючі психологи мають спеціалізуватися у конкретному виді практичної психології, певна спеціалізація у конкретному виді (техніці) роботи.
5. Центральним методом організації та викладу навчального матеріалу має бути випадковий (ситуаційний) підхід. У практичній роботі психолог має справу з конкретною людиною, яка перебуває у конкретних життєвих обставинах.