Етапи обліку витрат виробництва

Лекція 8 Облік виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних

Предметів

Мета вивчення

Після вивчення лекції 8 студент повинен знати:

– основні етапи обліку витрат виробництва;

– основні методи обліку витрат і калькулювання;

– рахунки, призначені для обліку витрат виробництва;

– податкове законодавство щодо обліку витрат виробництва.

Після вивчення лекції 8 студент повинен вміти:

– класифікувати витрати за рядом ознак;

– визначати собівартість продукції (робіт, послуг) за різними методам калькулювання.

У лекції розглядаються наступні питання:

8.1. Склад витрат виробництва

8.2. Етапи обліку витрат виробництва

8.3. Характеристика основних методів калькулювання

8.4. Відображення операцій з обліку витрат виробництва на рахунках бухгалтерського обліку

 

Загальну схему обліку витрат виробництва наведено на рис. 8.1.

 

Рис. 8.1. Загальна схема обліку витрат виробництва

 

Склад витрат виробництва

 

Характерною особливістю виробничих процесів є виникнення витрат на виробництво продукції. Випуск продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку від цієї реалізації - головна мета виробничої діяльності підприємства.

Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежать від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

Механізм господарювання підприємства визначається ступенем управління витратами. Основні елементи системи управління витратами на виробництво наведено на рис. 8.2.

 

Рис. 8.2. Елементи системи управління витратами та їх взаємозв'язок

 

Вимоги управління визначають окреме вивчення методики визначення витрат виробничої діяльності та необхідність розробки для підприємств системи контролю за собівартістю продукції виробничих підрозділів на основі розширення аналітичності групувань витрат, що застосовують в обліку.

Облік витрат - відображення на рахунках бухгалтерського обліку витрат, понесених на підприємстві протягом певного періоду, пов'язаних з процесами постачання, виробництва та реалізації в розрізах, що формують собівартість готової продукції (робіт, послуг).

Таке відображення забезпечує отримання вичерпної інформації, необхідної для управління витратами підприємства та оцінки його діяльності шляхом визначення фінансових результатів.

Облік витрат на виробництво необхідно розглядати як сукупність взаємопов'язаних, послідовних, організаційних, логічних, розрахункових операцій і процедур формування інформації про витрати. В обліковому процесі здійснюється реєстрація, групування, систематизація даних, а також калькулювання собівартості продукції.

Для контролю й аналізу за витратами поряд з їх обліком за економічними елементами застосовується групування витрат на виробництво за статтями калькуляції, в розрізі яких обчислюється собівартість продукції. Класифікація витрат за калькуляційними статтями розкриває цільове призначення витрат і їх зв'язок з технологічним процесом. Це групування використовується для розрахунку суми витрат за видами виготовленої продукції та місцем виникнення витрат (цехами, відділами тощо) і залежить від багатьох факторів: методу планування витрат, технологічного процесу та продукції, що виготовляється. Встановлення переліку та складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) повинно бути регламентоване Положенням про облікову політику підприємства.

У П(С)БО 16 "Витрати" передбачено єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати.

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" собівартість реалізованої готової продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормативних виробничих витрат. Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів (див. лекцію 6).

За способом включення до собівартості витрати поділяють на прямі та непрямі. Прямими називаються витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

Склад витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, відображено в табл. 8.1.

 

Таблиця 8.1. Склад собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг)

 

 

 

 

 

Скпад витрат у фінансовій звітності згідно з ЩС)БО 3 "Звіт про фінансові результати"	Структура видів витрат згідно з П(С)БО 16 "Витрати"	Склад витрат, які можна віднести до конкретного об'єкту витрат згідно з П(С)БО 16 "Витрати"
Прямі	Прямі матеріальні витрати	Вартість сировини, основних матеріалів, придбаних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів
Прямі витрати на оплату праці	Заробітна плата й інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг)
Інші прямі витрати	Відрахування на соціальні заходи, амортизація, втрати від браку, які складають вартість остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовуються робітниками, які допустили брак; інші прямі виробничі витрати
Непрямі	Загально-виробничі витрати: - змінні - постійні розподілені	Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, ділянками, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування апарату управління цехами, їх відрядження тощо)
Амортизація необоротних активів загально-виробничого (цехового) призначення