Природні небезпеки та характер їх негативного впливу на людину та навколишнє середовище.

За Ковжогою С.О. природні небезпеки поділяються на: літосферні, атмосферні, гідросферні [33].

1.1.1 Літосферні небезпеки. До літосферних небезпек, які можуть відбуватись в Україні, відносяться землетруси, селі, зсуви.

Землетрус - це сильнi коливання земної кори, викликанi тектонiчними причинами, якi призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Для визначення сили землетрусу використовується 12-бальна шкала Ріхтера. Нульова позначка – це абсолютний спокій ґрунту. Кожний наступний бал означає поштовх у 10 разів сильніший за попередній.

Ознаки близького землетрусу:

- запах газу, де раніше цього не відзначалось;- тривога птахів та домашніх тварин;- іскри між близько розташованими електричними дротами;- блакитне освітлення внутрішньої поверхні будинків. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу: - зберігати спокій, уникати предметів, які падають;- перебуваючи у приміщенні, негайно зайняти безпечне місце: отвори капітальних внутрішніх стін, місця під балконами каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом;- не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозною небезпекою; безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав;

- не поспішайте до ліфтів чи сходів багатоповерхового будинку, сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу;

- після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце;

- перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати і спинитись подалі від високих будинків, мостів чи естакад та залишатись в машині до припинення поштовхів;

- Опинившись в завалі, слід спокійно оцінити становище, надати першу допомогу собі та тим, хто її потребує, подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком); пам’ятайте, що людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Зсуви - це ковзкi змiщення мас гiрських порiд вниз по схилу, якi виникають через порушення рiвноваги.

Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року.

За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

- повільні - швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік;

- середні - швидкість становить декілька метрів за годину або добу;

- швидкі - швидкість становить десятки кілометрів за годину.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, викликають пошкод­ження комунікацій, водогосподарських споруд тощо.

Зсуви виникають через ос­лаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими­вання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини.

Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних час­тин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку), що раптово виникають у руслах гірських річок.

Селі виникають унаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів. За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

- грязьові (суміш води з ґрунтом при незначній концентрації каміння, об’ємна вага складає 1,5 – 2 т/м³⁾;

- грязекам’яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об’ємна вага складає 2,1 – 2,5 т/м³);

- водокам’яні (суміш води з переважно великим камінням, об’ємна вага складає 1,1 – 1,5 т/м³).

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях:

- у випадку попередження про селевий потік або зсув слід негайно залишити приміщення і знайти безпечне місце;

- надаючи допомогу людям, які потрапили у селевий потік, використовувати дошки, палки, мотузки та інші засоби, при цьому виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

- почувши шум потоку, що наближається, негайно підніматись з дна лощини вгору по стоку не менш ніж на 50-100м; тим, кого зненацька, несподівано застав селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається;

- пам’ятайте, що під час руху селевого потоку каміння великої маси розкочується на значні відстані.

 

1.1.2. Гідросферні небезпеки. До гідросферних небезпек, які можуть виникати у природних умовах України, відносяться повені, снігові лавини.

Повені - це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.

Відповідно до статистики найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці – тропічні циклони (20%), на третьому та четвертому – землетруси та посухи (по 15%).

Наслідки повеней:

- затоплення шаром води значної площі землі;

- пошкодження та руйнування будівель та споруд;

- пошкодження автомобільних шляхів та залізниць;

- руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

- загибель тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

- вимивання родючого шару ґрунту;

- псування та знищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;

- загроза інфекційних захворювань (епідемії);

- погіршення якості питної води;

- загибель людей.

Повені деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачати момент її початку.

Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшеннi максимальних витрат води в рiчцi завдяки перерозподілу стоку в часi (насадження лiсозахисних смуг, оранка ґрунту поперек схилу тощо). Для середнiх та великих рiчок досить дiєвим способом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ, влаштування дамб, руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені:

- отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти в безпечне місце - на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);

- якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в безпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи, горища, дахи будівель, запастися продуктами харчування, питною водою, теплими речами;

- для залишення місця затоплення можна користуватися будь-якими плавальними засобами (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

- опинившись у воді, необхідно скинути важкий одяг, взуття та, користуючись всіма можливими підручними засобами, чекати допомогу; по можливості, подавати сигнал про допомогу.

Снігова лавина – це швидкий раптовий рух снігу та (або) льоду вниз стрімкими схилами гір.

Великi лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу пiсля значного випадiння снiгу внаслiдок формування в нижнiх частинах снiгової товщi горизонту розрихлення.

Причини сходження лавин:

- перенапруження снігового покриву;

- різкий порив вітру;

- звукова хвиля;

- різка зміна метеорологічних умов.

На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат і Криму.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при снігових лавинах:

- почувши шум снігової лавини, що наближається, негайно заховайтесь за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть голову, притисніть коліна до живота і дихайте через одяг;

- при захопленні снігової лавини необхідно зробити все, щоб опинитись на її поверхні; якщо не вдається, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку;

- вирушаючи до лавинонебезпечних місць, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору, які, у разі потреби, слід спромогтися викинути на поверхню, щоб позначити своє місце.

 

1.1.3. Атмосферні небезпеки. До атмосферних небезпек відносяться урагани, пожежі.

Вітер – один із найважливіших компонентів життя людини. Він забезпечує обмін забрудненим повітрям міст і чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним і холодним повітрям полярних областей.