ПЛАН
1. Основи акустичного проектування залів для глядачів
2.Акустика відкритих просторів
3.Акустика закритих просторів
ЛІТЕРАТУРА
1. Гусев Н.М. Строительная физика. – с. 134-141
1. Основи акустичного проектування залів для глядачів
У великих приміщеннях якість звучання оцінюється не тільки часом реверберації, але і структурою первісних віддзеркалень (передбачається формою і пластичною обробкою інтер'єра).
Структура первісних віддзеркалень впливає на якість музики і на розбірливість мови. Необхідна структура первісних віддзеркалень у залах забезпечується різного виду звуковідбиваючими екранами і пластикою обробки інтер'єрів, що розташовані на шляху поширення звукових хвиль.
Аналіз первісних віддзеркалень заснований на застосуванні способів геометричної акустики. Сутність: фронт звукової хвилі і метод звукового променя.
Фронт звукової хвилі - фронт, що рухається в просторі хвилі є безперервна поверхня, усі точки якої в даний момент часу мають однакову фазу коливання. Напрямок поширення хвилі перпендикулярен до фронтові хвилі у всіх його точках.
Звукові віддзеркалення спрямовані: звукові промені віддзеркалюються спрямовано - подібно закону віддзеркалення світла від дзеркальної поверхні: кут падіння дорівнює кутові віддзеркалення, який падає, а віддзеркалені промені лежать в одній площині, яка перпендикулярна до поверхні, яка віддзеркалює.
Розсіяні віддзеркалення: виникають, коли розміри архітектурних членувань мало відрізняються від довжин звукових хвиль і при чергуванні в приміщенні звуковбираючих поверхонь.
При короткому імпульсі від джерела звуку - верхні зони стін (вище межі розташування звуку) - є поверхні, від яких до слухача звукова енергія приходить після багаторазових віддзеркалень.
Таким чином, не початкова, а саме завершена частина процесу реверберації визначає ступінь гучності приміщення.
Допустимість застосування променевих віддзеркалень залежить від:
довжини звукової хвилі; розмірів поверхні, яка віддзеркалює, і її розташування стосовно джерела звуку і слухачеві.
Для усунення фокусів - у зоні розташування глядачів у приміщеннях зі склепіними або купольними перекриттями необхідно радіус кривизни перекриттів вибирати в межах від полуторної до подвійної висоти приміщення.
При перевищенні критичного інтервалу часу віддзеркалений звук сприймається вухом як луна - між відчуттям прямого і віддзеркаленого звуку створюється пауза.
У закритих приміщеннях луна створюється при віддзеркаленні звуків від поверхонь стелі і стін, у приміщеннях великих розмірів воно виникає у випадках, коли застосовується обробка з високим коефіцієнтом звукового віддзеркалення (мармур). Різкий сигнал породжує послідовно серію відзвуків, що приходять у точкуку з якої надійшов сигнал через визначений інтервал часу.
Критерієм акустичної якості мови (чутності і розбірливості) є складова артикуляція. Складова артикуляція залежить від рівня голосистості мови, часу реверберації, рівня шуму в навколишньому просторі (шумове тло), форми приміщення. Досвідами встановлена оцінка артикуляції, залежно від кількості правильно зрозумілих голосних.
Розбірливість:
Відмінна -96 % правильно сприйманих складів слухачем; Гарна - 96-85; Задовільна - 85-75; Важкорозбірлива - 76-65; Неприпустима - 65 %, і нижче.
При відсутності реверберації на відкритому повітрі, в умовах тиші, при нормальному рівні звуку мови на відстані 1 м від оратора, у результаті багаторазових іспитів, Кнудсен отримав артикуляцію = 96 %.
Розробив формулу:
А= 0,96«К1«К2«К3«К4, де
К1 - коефіцієнт, що враховує рівень голосистості звуку;
К2 - коефіцієнт, що враховує час реверберації;
К3 - коефіцієнт, що враховує шумове тло в приміщенні;
К4 - коефіцієнт, що враховує форму приміщення (у прямокутних і секторальних приміщеннях при забезпеченні дифузності звукового поля К4 =1; у великих приміщеннях при наявності увігнутих стін і стелі К4 = 0,9, у малих приміщеннях зі звуковідбиваючою обробкою К4 = 1,06).
Важливу роль у використанні перших відображень грають звуковбираючі матеріали і конструкції, що рекомендується розташовувати на поверхнях, від яких до слухачів не попадають перші віддзеркалення з малим запізнюванням у порівнянні з приходом до глядача прямого звуку.
Акустичне проектування залів.
| Поділ залів на групи за акустичними вимогами | Сприйняття звуків глядачем | Засоби, що визначають якості звучання | |
| Зали з природним (натуральним) звучанням музики, співу, мови. камерні оперні театри, музично-драматичні, філармонії, органні зали, культові споруд. | Безпосередньо йдуть від виконавців або інструментів | За архітектурно-будівельними і акустичними вирішеннями залу | |
| Зали, у яких музику, спів, мову глядач сприймає за допомогою звуковідтворюючої електроакустичної апаратури. кінотеатри, конференц-зали | Велика увага приділяється якості відтворення, природності і виразності звучання | Архітектурне рішення залів і умови роботи акустичної апаратури. кінотеатри, конференц-зали | |
| Зали універсального призначення. а) Зали музичного призначення: концертні зали, оперні театри, естрадні театри, музично- драматичні; б) театральні зали для представлень різного жанру; в) зали мовні, для проведення з'їздів, конгресів. | Зали, у яких поряд із природним звучанням передбачаються електроакустичні прилади для збагачення, а також для відтворення всякого роду звукових ефектів | Найбільша складність акустики залів з великою місткістю: повнота і ясність звучання, гарна артикуляція, виразність тембру, рівноважне звучання всіх музичних інструментів у різних зонах залу для глядачів. |
