Верховна Рада України є однопалатним парламентом, що складається з 450 народних депутатів. Згідно зі ст. 82 Конституції України вона є повноважною за умови обрання не менш як 2/3 від її конституційного складу.
Основними структурними елементами Українського парламенту є:
1. Керівництво Верховної Ради України (Голова Верховної Ради України, його Перший заступник і заступник) — посадові особи, що організовують роботу парламенту, координують роботу його структурних підрозділів, здійснюють представницькі функції.
2. Депутатські об’єднання — фракції, що формуються на партійній основі із числа народних депутатів, обраних за виборчими списками політичних партій та народних депутатів, які були висунуті політичною партією в одномандатних округах. При формуванні депутатської фракції до її складу також за умови додержання засад діяльності такої фракції можуть увійти народні депутати, обрані в одномандатних округах, які реєструвалися кандидатами у народні депутати шляхом самовисування, або народні депутати, які були висунуті політичною партією, що за результатами виборів не взяла участь у розподілі депутатських мандатів.
Політична партія має право формувати у Верховній Раді лише одну депутатську фракцію.
Позафракційні народні депутати можуть об’єднуватися у депутатську групу народних депутатів. Народний депутат може входити до складу лише однієї депутатської групи чи фракції. Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України не входять до складу депутатської групи.
3. Міжфракційне депутатське об'єднання - добровільне об'єднання народних депутатів. Про створення міжфракційного депутатського об'єднання оголошує головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України за письмовим повідомленням керівника такого об'єднання.
Такі об'єднання утворюються без реєстрації, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення їх діяльності Апаратом Верховної Ради України.
Міжфракційне депутатське об'єднання не має прав депутатської фракції (депутатської групи).
Міжфракційні депутатські об’єднання, що дають можливість співпрацювати в будь-якому напрямку представникам різних депутатських фракцій та груп, щось на зразок «клубів за інтересами» - за територіальною, тендерною, виробничої ознаками тощо. Вони об’єднують між собою парламентарів з різними, іноді навіть діаметрально протилежними політичними поглядами.
Жодного обмеження щодо чисельності, спрямованості і засад діяльності таких об’єднань Регламент не накладає, крім того, що вони мають функціонувати лише в рамках українського законодавства.
До числа членів міжфракційного депутатського об’єднання можуть належати Голова та заступники Голови Верховної Ради України, тобто у цьому випадку будь-якого обмеження на їхнє членство у таких депутатських формуваннях не існує.
4. Погоджувальна рада депутатських фракцій (депутатських груп) — консультативно-дорадчий орган парламенту, що створюється для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради України.
До складу Погоджувальної ради входять Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України, голови депутатських фракцій (голови депутатських груп) з правом ухвального голосу та голови комітетів з правом дорадчого голосу.
Погоджувальна рада:
1) узгоджує проект плану законопроектної роботи та рекомендує його Верховній Раді для затвердження;
2) розглядає та ухвалює пропозиції щодо проектів календарного плану роботи сесії, порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань;
3) погоджує кандидатів на посади голови комітету, першого заступника, заступника голови та секретаря комітету;
4) вносить Голові Верховної Ради України пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради та дати його проведення на вимогу трьох депутатських фракцій (депутатських груп) чи п'яти комітетів;
5) розглядає питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;
6) вносить пропозиції щодо проведення парламентських слухань;
7) розглядає інші пропозиції з організації роботи Верховної Ради відповідно до цього Регламенту.
5. Комітети Верховної Ради України — виборні, колегіальні, постійно діючі органи парламенту, які утворюються з числа народних депутатів для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень парламенту, виконання контрольних функцій.
Перелік комітетів затверджується у разі необхідності на першій сесії Верховної Ради нового скликання більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу.
6. Тимчасові (спеціальні та слідчі) комісії Верховної Ради України — допоміжні органи парламенту, що складаються з народних депутатів і створюються «ad hoc», з конкретного питання, на визначений строк. При цьому тимчасові спеціальні комісії можуть утворюватися як для підготовки і попереднього розгляду відповідних питань, так і для підготовки й доопрацювання проектів актів Верховної Ради України. Тимчасові слідчі комісії формуються для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
Строк повноважень тимчасової спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня її утворення.
7. Апарат Верховної Ради України — орган, що складається з державних службовців (посадових і службових осіб) та технічного персоналу і здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, соціально-побутове, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності парламенту, народних депутатів України.
Крім того, до парламенту функціонально примикає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Інститут законодавства і Пар- ламентське видавництво взаємодіють з Верховною Радою на госпроз- рахункових засадах.
