Лекція 7 Направлення, госпіталізація та виписка пацієнтів
Госпіталізація у стаціонарні відділення в державної лікарні здійснюється лише у разі наявності в пацієнта медичних показань, що зумовлюють необхідність цілодобового медичного контролю за станом здоров’я пацієнта та/або цілодобового безперервного медичного втручання, які не можуть бути забезпечені поза стаціонаром, або у разі, коли госпіталізація є обов’язковою у зв’язку з вимогами законодавства.
Рішення про госпіталізацію у стаціонарні відділення державної лікарні приймається лікарем, уповноваженим на це керівником, після ознайомлення із станом здоров’я особи та отримання згоди цієї особи, її законного представника (за винятком випадків, коли згідно з законом така згода для госпіталізації не є потрібною).
Порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я різних рівнів надання медичної допомоги визначено в відповідних Методичних рекомендаціях, виданих спільно МОЗ України та Українським інститутом стратегічних досліджень.
Умови направлення пацієнтів лікарем загальної практики / сімейної медицини на другий рівень надання медичної допомоги в планову порядку
За необхідності проведення певних діагностичних обстежень (функціональні, інструментальні, лабораторні) лікар загальної практики / сімейної медицини видає пацієнтові направлення до відповідної діагностичної служби лікарні (консультативно-діагностичного центру) з метою відповідного обстеження. Результати обстеження направляються установленим в даному закладі порядком до лікаря загальної практики / сімейної медицини.
За необхідності отримання консультації профільного лікаря-спеціаліста в плановому порядку лікар загальної практики / сімейної медицини видає пацієнтові направлення на консультацію до відповідного лікаря. В направленні вказує попередній діагноз, результати проведеного обстеження та лікування, мету консультації. Медична сестра закладу первинної медико-санітарної допомоги узгоджує дату та час можливої консультації, які вказуються у направленні. Таким чином, пацієнт звертатиметься до лікаря-спеціаліста у визначений час і не витрачатиме часу на черги. Після консультації лікар-спеціаліст видає медичний висновок за результатами консультації, яке скеровує до лікаря загальної практики / сімейної медицини, що направив даного пацієнта.
За необхідності проведення планового стаціонарного лікування лікар загальної практики / сімейної медицини заповнює бланк направлення до стаціонару, вказуючи діагноз, результати проведеного обстеження та лікування, а також мету стаціонарного лікування. Медична сестра закладу первинної медико-санітарної допомоги узгоджує дату і час можливої госпіталізації, які вказуються в направленні. Після стаціонарного лікування пацієнту видається виписний епікриз, який включає обсяги та результати проведеного стаціонарного лікування і рекомендації з нагляду за пацієнтом лікарю загальної практики / сімейної медицини. Виписний епікриз передається лікарю загальної практики / сімейної медицини, який скерував пацієнта до стаціонару.
Умови скерування пацієнтів на другий рівень надання медичної допомоги за екстреними показаннями
За екстреними показаннями прийом пацієнта проводять за умов гострого або раптового погіршення стану його здоров’я: висока температура тіла (38 градусів і вище), гострий раптовий біль будь-якої локалізації, порушення серцевого ритму, кровотеча, ускладнення вагітності та післяпологового періоду, інші гострі стани, захворювання, отруєння і травми, що вимагають екстреної допомоги і консультації лікаря.
Прийом за екстреними показами здійснюють без попереднього запису, поза загальною чергою всіх, які звернулися, незалежно від місця проживання пацієнта.
Відсутність особистих документів не є причиною відмови в наданні екстреної медичної допомоги.
Лікар загальної практики / сімейної медицини в екстрених випадках надає швидку та невідкладну медичну допомогу до:
– стабілізації стану пацієнта, після чого, у разі необхідності, скеровує пацієнта в плановому порядку на другий рівень надання медичної допомоги для отримання консультації профільного лікаря-спеціаліста;
– приїзду швидкої медичної допомоги, яка транспортує пацієнта до лікувально-профілактичного закладу другого рівня надання медичної допомоги, подаючи невідкладну медичну допомогу на етапі транспортування;
– транспортування пацієнта санітарним транспортом закладу первинної медико-санітарної допомоги до лікувально-профілактичного закладу другого рівня надання медичної допомоги, при цьому сам супроводжує пацієнта і надає йому невідкладну медичну допомогу на етапі транспортування. При передачі пацієнта до лікувально-профілактичного закладу лікар загальної практики / сімейної медицини заповнює направлення, в якому вказує попередній діагноз, час захворювання, звертання та обсяги наданої медичної допомоги.
З метою максимального використання можливостей лікувально-профілактичних закладів вторинного рівня надання медичної допомоги, скорочення рівня необгрунтованих направлень пацієнтів на третинний рівень надання медичної допомоги встановлюють такі умови скерування пацієнтів до обласних лікарень та обласних спеціалізованих центрів:
В плановому порядку:
– пацієнт проходить обстеження відповідно до клінічного протоколу, затвердженого МОЗ України;
– пацієнт проходить лікування відповідно до клінічного протоколу, затвердженого МОЗ України;
– пацієнта консультують провідні спеціалісти на рівні району/міста за участю головного профільного спеціаліста, а у разі необхідності проводиться консиліум, що приймає рішення про скерування пацієнта до обласного закладу охорони здоров’я, який надає медичну допомогу третинного рівня.
В ургентному порядку:
– за відсутності у місті/районі дитячого хірургічного відділення в ургентному порядку для проведення хірургічного втручання скеровують дітей до обласної дитячої лікарні;
– в лікувально-профілактичному закладі другого рівня надання медичної допомоги при тяжкому стані пацієнта і неможливості надання необхідної допомоги за рішенням консиліуму:
а) викликають консультантів із закладу охорони здоров’я третинного рівня медичної допомоги (санітарної авіації), які приймають рішення з тактики ведення пацієнта;
б) санітарним транспортом закладу, погоджуючи з лікарями закладу охорони здоров’я третинного рівня, в присутності лікаря пацієнта транспортують на вищий рівень надання медичної допомоги.
При самозверненнях пацієнтів до обласних лікарень та спеціалізованих обласних центрів, коли за станом здоров’я вони можуть отримати медичну допомогу на рівні лікувально-профілактичних закладів, які надають медичну допомогу вторинного рівня, пацієнтів скеровують до відповідного закладу за місцем проживання.
За цих умов, за бажанням пацієнта, медичну допомогу надають на платній основі.
