– серця.
Після тривалого бігу частота дихання людини відновлюється не відразу:
– через збудження нервової системи;
– внаслідок високого вмісту в крові адреналіну;
– через газовий склад крові;
– внаслідок низького вмісту в крові адреналіну.
Продукти паління спричинюють:
– стійкі сполуки частини гемоглобіну з чадним газом;
– зниження рівня адреналіну в крові;
– підвищення еластичності голосових зв’язок;
– покращення вентиляції легень.
Легеневий газообмін відбувається в:
– легеневих артеріях;
– легеневих венах;
– легеневих капілярах;
– легеневих артеріях і венах.
Вуглекислий газ переходить із тканин у кров:
– лише у вигляді газу;
– лише у вигляді нестійких, розчинених у плазмі сполук;
– у вигляді газу і нестійких сполук;
– у вигляді вуглецю і кисню.
До головних профілактичних заходів, що запобігають розвитку туберкульозу належать:
– щеплення;
– фарбування приміщень;
– встановлення шумовловлювачів;
– сухе прибирання приміщень.
У людини повітроносні шляхи складаються з органів, які розташовані у такій послідовності:
– носова порожнина – гортань – трахея – бронхи;
– носова порожнина – трахея – гортань – бронхи;
– носова порожнина – гортань – бронхи – трахея;
– трахея – бронхи – гортань – носова порожнина.
Ззовні легені вкриті:
– одношаровим епітелієм;
– двошаровим епітелієм;
– щільною сполучною тканиною;
– паренхімою.
Трахея щодо стравоходу розташовується у грудній порожнині:
– ззаду;
– зліва;
– спереду;
– справа.
Глибокий вдих забезпечують:
– внутрішні міжреберні м’язи;
– м’язи черевного пресу;
– зовнішні міжреберні м’язи;
– гортань.
Під час співу, під час розмови голосова щілина:
– збільшується;
– не змінюється;
– зменшується;
– зникає.
У стані спокою у диханні не задіяні:
– діафрагма;
– міжреберні м’язи;
– черевні м’язи.
Дихальний центр у людини розташований у:
– мозочку;
– довгастому мозку;
– проміжному мозку;
– середньому мозку.
Збільшення частоти дихання людини під час фізичних навантажень спричинюється:
– зниженням вмісту кисню у крові;
– активізацією дихального центру імпульсами від працюючих м’язів;
– накопиченням у крові вуглекислого газу;
– підвищенням вмісту кисню у крові.
У великому колі кровообігу газообмін відбувається у капілярах:
– легенів;
– епідермісу;
– тіла;
– артерій.
Туберкульоз – це інфекція:
– крапельна;
– пилова;
– крапельно-пилова;
– харчова.
Продукти паління спричинюють:
– розширення капілярів;
– звуження кровоносних судин;
– збільшення життєвої ємності легенів;
– покращують газообмін у легенях.
Причиною зупинки дихання може бути:
– різке підвищення концентрації кисню в крові;
– вплив цих двох факторів на дихальний центр;
– різке підвищення концентрації вуглекислого газу в крові;
– стабільна кількість кисню в атмосфері.
Якщо людина багато палить, то у неї:
– збільшується кількість біологічно активних речовин у легеневих міхурцях;
– легеневі міхурці злипаються через ушкодження плівки з біологічно активних речовин, що вистилає її з середини;
– збільшення здатності гемоглобіну приєднувати кисень;
– легеневі пухирці втрачають еластичність і здатність очищуватися.
Життєва ємність легень у курців, зазвичай:
– не змінюється;
– збільшується;
– зменшується;
– може і збільшуватись і зменшуватись.
Де розміщений центр, який регулює захисний рефлекс – кашель та чхання:
– спинний мозок;
– довгастий мозок;
– проміжний мозок;
– великі півкулі мозку.
Газообмін в органах дихання відбувається у:
– трахеях;
– бронхах;
– легеневих пухирцях – альвеолах;
– бронхіолах.
Середня життєва ємність легенів людини становить переважно:
– 1500 см³;
– 2000 см³;
– 3000 см³;
– 3500 см³.
Газообмін у малому колі кровообігу відбувається у:
– клітинах тіла;
– клітинах шкіри;
– легенях;
– бронхах.
Еволюційно походження дихальної системи пов’язане з системою:
– кровоносною;
– видільною;
– травною;
– опорно-руховою.
Кисень засвоюється у:
– носоглотці;
– легенях;
– еритроцитах крові;
– мітохондріях клітин.
Основним джерелом енергії для організму людини слугує:
– виділення;
– дихання;
– поглинання речовин з навколишнього середовища;
– рух речовин в організмі.
Спірометром вимірюють:
– тиск крові;
– температуру тіла;
– пульс;
– життєву ємність легень.
ІІІ рівень
У дихальних рухах беруть участь м’язи:
– діафрагма;
– міжреберні;
– спинні;
– черевні.
Для організму людини дихання має таке значення, воно сприяє:
– охолодженню організму;
– виділенню вуглекислого газу;
– окисненню речовин;
– вивільненню енергії;
– синтезу АТФ.
Оксигемоглобін від легенів до клітин тіла рухається (вкажіть послідовність):
– по судинах малого кола кровообігу;
– по судинах великого кола кровообігу;
– минаючи серце;
– через серце.
Розв’яжіть задачу. Один грам гемоглобіну зв’язує 1,34 мл. кисню. Оскільки в 1 л крові міститься в середньому 150 г гемоглобіну, визначте, скільки кисню міститься в 1 л крові. Відповідь:
– 0,1 л;
– 0,2 л;
– 0,4 л;
– 0,3 л.
Розв’яжіть задачу. Скільки повітря (л) потрібно для дихання класу з 35 учнів упродовж 45 хв. уроку, якщо людина в середньому робить 16 вдихів за хвилину по 500 мл повітря? Відповідь:
– 12600 л;
– 12000 л;
– 1200 л;
– 0,2 л.
В клітині до звільнення енергії відбувається:
– утворення органічних речовин;
– дифузія речовин через мембрани;
– окиснення органічних речовин;
– розклад оксигемоглобіну.
Під час дихання в клітинах рослин, тварин і людини відбувається:
– утворення органічних речовин з неорганічних;
– рух органічних і неорганічних речовин;
– окислення органічних речовин зі звільненням енергії;
– виділення з організму кисню.
Яка функція війчастого епітелію трахеї:
– транспорт кисню та вуглекислого газу;
– зігріває і зволожує повітря;
– захищає трахею від ушкоджень;
– захищає дихальні шляхи від твердих речовин;
– виділяє слиз.
Зазначте правильну послідовність органів повітроносних шляхів людини:
– носова порожнина – гортань – носоглотка – трахея – бронхи – глотка;
– носова порожнина – глотка – носоглотка – гортань – бронхи – трахея;
– носова порожнина – трахея – глотка – бронхи – гортань – носоглотка;
– носоглотка – носова порожнина – глотка – бронхи – трахея – гортань;
– носова порожнина – носоглотка – глотка – гортань – трахея – бронхи.
Виберіть із зазначеного шлях надходження кисню до тканин:
– з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – перехід з альвеолярного повітря в кров – взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перетворення крові з венозної на артеріальну – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини;
– з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – перехід з альвеолярного повітря в кров – взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перетворення крові з венозної на артеріальну – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини;
– перехід з альвеолярного повітря в кров – з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перетворення крові з венозної на артеріальну – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини;
– взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перехід з альвеолярного повітря в кров – з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – перетворення крові з венозної на артеріальну – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини;
– перетворення крові з венозної на артеріальну – взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перехід з альвеолярного повітря в кров– з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини.
Під час дихання у людини відбувається:
– поглинання кисню;
– виділення кисню;
– виділення енергії;
– поглинання енергії;
– поглинання вуглекислого газу;
– виділення вуглекислого газу;
– окислення органічних речовин;
– утворення органічних речовин.
Для внутрішнього дихання характерно:
– обмін газів між атмосферним повітрям і кров’ю;
– обмін газів між кров’ю і клітинами організму;
– окислення органічних речовин киснем;
– синтез органічних речовин киснем;
– під час окислення органічних речовин киснем утворюється вуглекислий газ;
– поглинання клітиною кисню;
– перехід кисню з альвеол у кров;
– перехід вуглекислого газу з крові до альвеол;
– виділення енергії.
Для зовнішнього дихання характерно:
– обмін газів між атмосферним повітрям і кров’ю;
– обмін газів між кров’ю і клітинами організму;
– окислення органічних речовин киснем;
– синтез органічних речовин киснем;
– під час окислення органічних речовин киснем утворюється вуглекислий газ;
– поглинання клітиною кисню;
– перехід кисню з альвеол у кров;
– перехід вуглекислого газу з крові до альвеол;
– перехід вуглекислого газу з альвеол в атмосферне повітря.
Функції носової порожнини
– повітря проходить до глотки;
– повітря очищається від газу;
– повітря очищається від твердих речовин;
– повітря зігрівається;
– повітря зволожується;
– утворюються звуки;
– утворюється членороздільна мова;
– нюхова;
– проходить обмін газів.
Для носової порожнини характерно:
– хрящові кільця;
– носові ходи;
– рух війок в назовні;
– рух війок в бік глотки;
– смакові рецептори;
– нюхові рецептори;
– виділення слизу;
– скорочення м’язів носа.
Очищення повітря в носовій порожнині відбувається за рахунок:
– фільтрації повітря;
– слизу;
– руху війок у бік глотки;
– руху війок назовні;
– носовими ходами;
– скороченням м’язів.
Для гортані характерно:
– хрящові кільця;
– щитоподібний хрящ;
– гортаноподібний хрящ;
– надгортанний хрящ;
– голосові зв’язки;
– гортанні ходи;
– голосова щілина;
– голосова сумка.
Функції гортані:
– нюхова;
– очищення повітря;
– повітря проходить в глотку;
– повітря проходить в трахею;
– утворення звуків;
– повітря проходить в бронхи.
Для трахеї характерно:
– розміщення позаду стравоходу;
– розміщення попереду стравоходу;
– хрящові кільця;
– хрящові напівкільця;
– хрящові ходи;
– голосові зв’язки;
– хрящі гортані;
– переходить у гортань;
– переходить у бронхи.
Для бронхів характерно:
– хрящові напівкільця;
– хрящові кільця;
– голосові зв’язки;
– розгалуження на дрібні бронхи;
– лівий бронх розгалужено на 3 гілки;
– правий бронх розгалужено на 2 гілки;
– лівий бронх розгалужено на 2 гілки;
– правий бронх розгалужено на 3 гілки;
– рух війок в бік альвеол;
– рух війок в бік трахеї.
Для легень характерно:
– хрящові напівкільця;
– права легеня має дві частки;
– ліва легеня має дві частки;
– права легеня має три частки;
– ліва легеня має три частки;
– альвеолярні ходи;
– повітряні ходи;
– рух війок в бік бронхів;
– альвеоли;
– ворота легень;
– отвір легень.
Для плеври характерно:
– права плевра;
– ліва плевра;
– зовнішня плевра;
– внутрішня плевра;
– захист легень від пошкодження;
– допомагає під час акту вдиху
– тиск у плевральній порожнині нижчий за атмосферний;
– тиск у плевральній порожнині вищий за атмосферний;
– перехід однієї плеври в іншу.
Голос утворюється за рахунок:
– функції глотки;
– функції гортані;
– розширення голосової щілини;
– зменшення голосових зв’язок;
– збільшення голосових зв’язок;
– звуження голосових зв’язок;
– скорочення м’язів.
Функції легень:
– проходить повітря;
– виділення вуглекислого газу;
– надходження кисню;
– очищення повітря;
– зволоження повітря;
– виділення води.
Дифузія газів з альвеол відбувається за рахунок:
– різниці тиску між атмосферним повітрям (760 мм.рт.ст.) і кров’ю (120 мм.рт.ст.);
– різниці парціального тиску кисню між альвеолярним повітрям (40 мм.рт.ст.) і кров’ю (46 мм.рт.ст.);
– різниці парціального тиску кисню між альвеолярним повітрям (100 мм.рт.ст.) і кров’ю (40 мм.рт.ст.);
– різниці парціального тиску вуглекислого газу між альвеолярним повітрям (100 мм.рт.ст.) і кров’ю (46 мм.рт.ст.);
– різниці парціального тиску вуглекислого газу між альвеолярним повітрям (40 мм.рт.ст.) і кров’ю (46 мм.рт.ст.);
– властивості гемоглобіну приєднувати кисень.
Спокійний вдих відбувається за рахунок:
– зменшення кількості вуглекислого газу в крові;
– збільшення кількості вуглекислого газу в крові;
– скорочення діафрагми;
– розслаблення діафрагми;
– скорочення міжреберних м’язів;
– розслаблення міжреберних м’язів;
– збільшення об’єму грудної порожнини;
– зменшення об’єму грудної порожнини;
– скорочення м’язів живота;
– розслаблення м’язів живота.
Спокійний видих відбувається за рахунок:
– зменшення кількості вуглекислого газу в крові;
– збільшення кількості вуглекислого газу в крові;
– скорочення діафрагми;
– розслаблення діафрагми;
– скорочення міжреберних м’язів;
– розслаблення міжреберних м’язів;
– збільшення об’єму грудної порожнини;
– зменшення об’єму грудної порожнини;
– скорочення м’язів живота;
– розслаблення м’язів живота.
Регуляція дихання відбувається за рахунок:
– дихального центру середнього мозку;
– дихального центру довгастого мозку;
– зміни концентрації кисню у крові;
– зміни концентрації вуглекислого газу у крові;
– зміни концентрації кисню в альвеолах;
– зміни концентрації вуглекислого газу в альвеолах;
– скорочення діафрагми;
– розслаблення діафрагми.
Життєва ємність легень становить:
– у чоловіків від 3,5 л до 4,5 л;
– у жінок від 3 л до 3,5 л;
– у чоловіків від 3 л до 5 л;
– у жінок від 3,5 л до 4 л;
– у чоловіків від 3,5 л до 4,5 л;
– у жінок від 2,5 л до 4 л.
Вакцину дають для профілактики:
– пневмонії;
– бронхіальної астми;
– дифтерії;
– туберкульозу;
– бронхіту;
– грипу;
– раку легень;
– плевриту.
При забрудненні повітря виникають:
– пневмонія;
– бронхіальної астма;
– дифтерія;
– туберкульоз;
– бронхіт;
– грип;
– рак легень;
– плеврит.
Паління спричиняє виникнення:
– пневмонії;
– бронхіальної астми;
– дифтерії;
– туберкульозу;
– бронхіту;
– грипу;
– раку легень;
– плевриту.
Паління викликає:
– руйнування гілок дихальних шляхів;
– скорочення м’язів бронхів;
– руйнування хрящів бронхів;
– збільшення концентрації кисню в крові;
– зменшення концентрації вуглекислого газу в крові;
– руйнування плівки альвеол.
Для профілактики забруднення повітря використовують:
– вологе прибирання;
– установку промислових фільтрів;
– підмітання;
– поливання тротуарів та доріг;
– обмеження автомобільного руху;
– висадка зелених насаджень.
Травлення
І рівень
Найпоширеніше захворювання зубів – це:
– гастрит;
– карієс;
– стоматит.
У людини великих слинних залоз:
– одна пара;
– дві пари;
– три пари.
У ротовій порожнині розщеплюються:
– білки;
– вуглеводи.
Вуглеводи розщеплюються:
– гормонами;
– ферментами.
Ємність шлунка у дорослої людини становить приблизно:
– 1 л;
– 2 л;
– 3 л.
Найпоширенішим захворюванням шлунка є:
– пневмонія;
– гастрит.
Печінка виконує функції:
– виділення інсуліну;
– виділення жовчі;
– виділення пепсину.
Апендикс – це:
– залоза;
– червоподібний відросток.
Дизентерія – це:
– харчове отруєння;
– інфекційна хвороба.
Щоб уникнути зараження глистами, потрібно:
– мити руки перед їдою;
– пити сиру воду;
– вживати немиті фрукти.
Процес травлення відбувається за допомогою травних соків:
– так;
– ні.
На процес травлення впливають слинні залози:
– так;
– ні.
До складу зуба входить м’язова тканина:
– так;
– ні.
До складу пульпи, яка заповнює порожнину зуба, входить сполучна тканина:
– так;
– ні.
На стан зубів впливає вживання гарячої їжі:
– так;
– ні.
На процес травлення в ротовій порожнині впливає фермент лізоцим:
– так;
– ні.
До складу шлункового соку входить фермент пепсин:
– так;
– ні.
На процес травлення впливає соляна кислота, яка міститься у складі шлункового соку:
– так;
– ні.
Нефрит належить до шлункових захворювань:
– так;
– ні.
Підшлункова залоза впливає на процес травлення:
– так;
– ні.
Печінка належить до залоз внутрішньої секреції:
– так;
– ні.
Печінка належить до залоз зовнішньої секреції:
– так;
– ні.
У товстому кишечнику відбувається всмоктування води:
– так;
– ні.
До інфекційних хвороб належить дизентерія:
– так;
– ні.
До інфекційних захворювань належать глистяні захворювання:
– так;
– ні.
Пепсин – це фермент:
– залоз шлунка;
– печінки;
– підшлункової залози.
Підшлунковий сік виділяється:
– шлунком;
– залозами дванадцятипалої кишки;
– підшлунковою залозою.
До травних залоз належать:
– підшлункова;
– щитоподібна;
– надниркові.
Ворсинки містяться в:
– шлунку;
– кишечнику.
Ободова кишка відноситься до кишечника:
– товстого;
– товстого.
Лізоцим:
– розщеплює вуглеводи;
– знешкоджує мікроорганізми.
Сік підшлункової залози містить:
– пепсин;
– ферменти, які розщеплюють більшість органічних речовин.
Пілорічний сфінктер міститься в:
– шлунку;
– кишечнику.
Рух хімуса по кишечнику відбувається за рахунок діяльності:
– слизової оболонки;
– м’язової оболонки.
Найтвердіша тванина в організмі людини:
– кісткова;
– емаль;
– дентин.
Нобелівську премію за вивчення механізмів травлення отримав:
– І.І. Мєчніков;
– І.П. Павлов.
В дорослої людини кількість зубів:
– 30;
– 32;
– 20.
Ковтання – це процес проходження їжі з:
– ротової порожнини в стравохід;
– ротової порожнини в шлунок.
Слиз шлунку:
– полегшує ковтання;
– захищає слизову оболонку від перетравлення.
Жири всмоктуються в:
– кров;
– лімфу.
ІІ рівень
У ротовій порожнині внаслідок дії слини розщеплюються:
– білки;
– жири;
– вуглеводи;
– всі поживні речовини.
Фермент шлункового соку пепсин розщеплює:
– жири;
– білки;
– вуглеводи;
– крохмаль.
Поживні речовини в організмі людини всмоктуються переважно в:
– шлунку;
– тонкому кишечнику;
– товстому кишечнику;
– дванадцятипалій кишці.
Підшлункова залоза виконує функції:
– виділення жовчі;
– виділення інсуліну;
– накопичення глікогену;
– виділення солей.
У дорослої людини в нормі загальна кількість різних видів зубів дорівнює:
– 8 різців, 4 ікла, 20 корінних зубів;
– 4 різці, 8 іклів, 20 корінних зубів;
– 10 корінних зубів, 10 різців, 8 іклів;
– 10 різців, 2 ікла, 10 корінних зубів.
Основа язика утворена тканиною:
– м’язовою посмугованою;
– м’язовою непосмугованою;
– сполучною;
– епітеліальною.
У ротовій порожнині не відбувається:
– механічне подріблення їжі;
– знищення мікробів;
– розщеплення крохмалю;
– розщеплення білків.
У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз:
– двох пар;
– трьох пар;
– однієї пари;
– чотирьох пар.
Центр ковтання розташований у мозку:
– довгастому;
– проміжному;
– середньому;
– мозочку;
– великих півкулях.
У шлунку ферменти діють у середовищі:
– кислому;
– лужному;
– нейтральному;
– нейтральному і лужному.
Розщеплення білків у травній системі людини починається у:
– товстому кишечнику;
– тонкому кишечнику;
– шлунку;
– ротовій порожнині.
Із ворсинок тонкого кишечника в лімфу всмоктуються:
– амінокислоти;
– гліцерин;
– глюкоза;
– фруктоза.
Тонкий кишечник утворений:
– дванадцятипалою кишкою, порожнистою і клубовою кишкою;
– дванадцятипалою і тонкою кишкою;
– тонкою, сліпою кишками і апендиксом;
– тонкою, середньою і малою кишками.
Протока підшлункової залози впадає в:
– шлунок;
– жовчний міхур;
– дванадцятипалу кишку;
– печінку.
У разі зниження кількості соляної кислоти в шлунку можуть бути порушені процеси розщеплення:
– білків;
– жирів;
– вуглеводів;
– амінокислот.
Травний тракт складається з органів, розташованих у такій послідовності:
– ротова порожнина – шлунок – стравохід – кишечник;
– ротова порожнина – стравохід – шлунок – кишечник;
– ротова порожнина – кишечник – шлунок – стравохід;
– кишечник – стравохід – шлунок – ротова порожнина.
Фермент слини розщеплює:
– крохмаль до глюкози;
– білки до амінокислот;
– жири до гліцерину та жирних кислот;
– гліцерин до вуглекислого газу і води.
Центр безумовного слиновидільного рефлексу розташований у мозку:
– довгастому;
– проміжному;
– середньому;
– великих півкулях.
Залози шлунка виробляють фермент:
– амілазу;
– мальтазу;
– пепсин;
– полімеразу.
Жирна їжа у шлунку затримується на:
– 10 – 12 год;
– 6 – 8 год;
– 1 – 3 год;
– 15 – 20 хв.
Фермент шлункового соку ліпаза розщеплює:
– білки;
– жири;
– вуглеводи;
– нуклеотиди.
Органічні речовини в організмі людини з травної системи в клітини тіла переносяться:
– гормонами;
– нервовими імпульсами;
– ферментами;
– кров’ю.
Під час розщеплення жирів у кишечнику людини утворюються:
– амінокислоти;
– гліцерин;
– нуклеотиди;
– карбонові кислоти.
Орган, який в організмі людини бере участь в очищенні крові, накопиченні глікогену, виведенні з крові зруйнованих еритроцитів, – це:
– нирки;
– селезінка;
– підшлункова залоза;
– печінка.
Більша частина води всмоктується у відділі травного тракту:
– тонкому кишечнику;
– прямій кишці;
– шлунку;
– товстому кишечнику.
Фермент пепсин активний у середовищі:
– кислому;
– лужному;
– нейтральному;
– лужному і нейтральному;
– активність ферменту не залежить від середовища;
– кислому і лужному.
Вода, що всмоктується у товстій кишці, потрапляє у:
– лімфу;
– тканинну рідину;
– кров’яне русло;
– формені елементи крові.
Не перетравлюються в організмі:
– білки;
– жири;
– мінеральні солі;
– вуглеводи.
Білки розщеплюються до:
– амінокислот;
– глюкози;
– жирних кислот;
– гліцерину.
Жири розщеплюються до:
– амінокислот;
– глюкози;
– жирних кислот і гліцерину;
– жирних кислот і глюкози.
Вуглеводи розщеплюються до:
– амінокислот;
– глюкози;
– жирних кислот;
– гліцерину.
І.П. Павлов розробив метод:
– зондування;
– фістул;
– ендоскопії;
– електрогастрографії.
Емаль вкриває:
– коронку;
– головку;
– шийку;
– корінь.
Дентин розміщений в:
– коронці;
– корені;
– шийці;
– корені, коронці, шийці.
Цемент вкриває:
– коронку;
– шийку;
– корінь;
– шийку, корінь.
Пепсин активується:
– слизом;
– соляною кислотою;
– жовчю;
– білками.
Протоки підшлункових залоз та жовчного міхура відкриваються в:
– шлунок;
– дванадцятипалу кишку;
– порожню кишку;
– клубову кишку.
Вуглеводи розщеплюються в:
– ротовій порожнині, шлунку;
– шлунку, тонкій кишці;
– ротовій порожнині, тонкій кишці;
– ротовій порожнині, шлунку, тонкій кишці.
Білки розщеплюються в:
– ротовій порожнині, шлунку;
– шлунку, тонкій кишці;
– ротовій порожнині, тонкій кишці;
– ротовій порожнині, шлунку, тонкій кишці.
Вітаміни синтезують мікроорганізми, які знаходяться у:
– ротовій порожнині;
– шлунку;
– тонкій кишці;
– товстій кишці.
ІІІ рівень
Основна маса води всмоктується у такому відділі травного тракту:
– шлунок;
– тонкий кишечник;
– товста кишка;
– пряма кишка;
– сліпа кишка;
– червоподібний відросток.
Чому не перетравлюються стінки шлунка і кишечнику під дією травних ферментів, що ними виробляються:
– ферменти неактивні;
– слизова оболонка стійка до дії травних ферментів;
– шар слизу, що вкриває внутрішні стінки шлунка і кишечника захищає;
– ферменти втрачають активність біля слизової оболонки;
– завдяки захисній функції мембран епітеліальних клітин, які вистилають шлунок і кишечник.
Процеси, що відбуваються в ротовій порожнині:
– всмоктування поживних речовин;
– виділення шлункового соку;
– розщеплення білків;
– розщеплення жирів;
– всмоктування води;
– подрібнення та змочування їжі;
– часткове розщеплення вуглеводів.
Процеси, що відбуваються в шлунку:
– всмоктування поживних речовин;
– виділення шлункового соку;
– розщеплення білків;
– розщеплення жирів;
– всмоктування води;
– подрібнення та змочування їжі;
– часткове розщеплення вуглеводів.
Процеси, що відбуваються в товстому та тонкому кишечнику:
– всмоктування поживних речовин;
– виділення шлункового соку;
– розщеплення білків;
– розщеплення жирів;
– всмоктування води;
– подрібнення та змочування їжі;
– часткове розщеплення вуглеводів.
Для органів травлення характерно:
– розщеплення органічних речовин на більш прості;
– засвоєння органічних речовин;
– всмоктування органічних речовин;
– всмоктування простих органічних речовин;
– синтез органічних речовин;
