Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів 3 страница

– гормон надниркових залоз

– гормон щитоподібної залози.

За хімічної природою антитіла – це:

– білки;

– вуглеводи;

– жири;

– амінокислоти.

Алергія – це:

– стан підвищеної чутливості;

– відсутність імунітету;

– вироблення антитіл;

– вироблення імунітету.

Людина, що одержує частину крові, інших тканин або орган – це:

– донор;

– реципієнт;

– пацієнт;

– донор і пацієнт.

Людям, які мають ІІ групу крові, можна переливати кров групи:

– І;

– ІІІ;

– ІV;

– ІІ.

Людям, які мають ІV групу крові, можна переливати кров групи:

– І;

– ІV;

– усіх чотирьох груп;

– ІІІ

Зменшення кількості лейкоцитів у крові нижче норми називають:

– лейкоцитозом;

– гемофілією;

– лейкопенією;

– лейкозом.

Зовнішній шар стінки серця утворений:

– епікардом;

– ендокардом;

– міокардом

– мезокард.

На межі легеневої артерії та правого шлуночка розташований клапан:

– двостулковий;

– тристулковий;

– півмісяцевий.

– чотирьохстулковий

Обмін речовин між кров’ю і клітинами відбувається в:

– капілярах;

– венах;

– артеріях;

– серці.

У ліве передсердя впадають легеневі вени:

– три;

– чотири;

– дві;

– одна.

У дорослої людини у нормі артеріальний тиск становить:

– 120/80 мм рт.ст

– 150/100 мм рт.ст;

– 90/50 мм рт.ст;

– 180/200 мм рт.ст.

Артерії – це судини, якими рухається кров:

– лише артеріальна;

– лише венозна;

– венозна і артеріальна;

– змішана.

Найповільніше кров тече в:

– артеріях;

– венах;

– капілярах;

– аорті.

Мале коло кровообігу починається з:

– лівого передсердя;

– лівого шлуночка;

– правого шлуночка;

– аорти.

Велике коло кровообігу закінчується у:

– лівому передсерді;

– лівому шлуночку;

– правому передсерді;

– легеневій артерії.

Діастола передсердь і шлуночків у серцевому циклі в стані спокою становить:

– 0,4 с;

– 0,5 с;

– 0,8 с;

– 1 с.

У праве передсердя впадають судини:

– легеневі вени;

– верхня і нижня порожниста вени;

– легеневі артерії;

– аорта.

Найважливішою функцією лімфатичної системи є:

– імунний захист;

– транспорт кисню і вуглекислого газу;

– транспорт поживних речовин у кров;

– транспорт азоту.

Середній шар стінки серця утворений:

– ендокардом;

– міокардом;

– епікардом;

– гіпокампом.

На межі аорти та лівого шлуночка розташований:

– тристулковий клапан;

– двостулковий клапан;

– півмісяцевий клапан;

– клапан відсутній.

До правого передсердя впадають порожнисті вени:

– чотири;

– дві;

– три;

– чотири.

Вени – це судини, якими рухається кров:

– лише артеріальна;

– лише венозна;

– венозна й артеріальна;

– змішана.

Стінка капіляра складається з клітин, розташованих у:

– два шари;

– один шар;

– три шари;

– чотири шари.

Нервові центри, що регулюють серцеву діяльність, розташовані в мозку:

– спинному;

– середньому і проміжному;

– спинному і довгастому;

– великих півкулях.

Велике коло кровообігу починається з:

– лівого передсердя;

– лівого шлуночка;

– правого передсердя;

– легеневої вени.

Мале коло кровообігу закінчується у:

– лівому передсерді;

– лівому шлуночку;

– правому передсерді;

– аорті.

На систолу шлуночків у серцевому циклі в стані спокою припадає:

– 0,2 с;

– 0,4 с;

– 0,3 с;

– 6 с.

Адреналін та іони калію:

– прискорюють діяльність серця;

– послаблюють діяльність серця;

– не впливають на серце;

– зупиняють серце.

Варикозне розширення вен ніг найчастіше трапляється у:

– людей, що стоять біля верстака;

– плавців;

– бігунів;

– космонавтів.

Газообмін в малому колі кровообігу відбувається в:

– клітинах тіла;

– клітинах шкіри;

– легенях;

– бронхах.

Основна функція кровообігу:

– транспорт кисню і вуглекислого газу;

– перенесення поживних речовин;

– виведення продуктів розпаду;

– утворення тканинної рідини;

– захист від мікроорганізмів;

– перенесення гормонів.

Які формені елементи крові порушуються при СНІДі:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– тромбоцити;

– всі клітини крові.

У дорослої людини кількість еритроцитів в 1 л крові становить:

– від 3 · 10¹² до 5 · 10¹²;

– від 4 · 10⁹ до 9 · 10⁹;

– від 4 · 10¹² до 9 · 10¹²;

– від 4 · 10¹² до 5 · 10¹².

Функція еритроцитів крові:

– участь у зсіданні крові;

– транспорт поживних речовин;

– транспорт кисню і вуглекислого газу;

– імунний захист.

Отруєння чадним газом відбувається за рахунок:

– з’єднання гемоглобіну з СО ₂;

– стійкого з’єднання гемоглобіну з О ₂;

– стійкого з’єднання гемоглобіну з СО;

– накопичення в крові великої кількості СО ₂.

У дорослої людини кількість тромбоцитів в 1 л крові становить:

– від 120 · 10⁹ до 380 · 10⁹;

– від 160 · 10⁹ до 320 · 10⁹;

– від 180 · 10⁹ до 320 · 10⁹;

– від 150 · 10⁹ до 350 · 10⁹.

Функція тромбоцитів:

– транспорт газів;

– імунний захист;

– участь у зсіданні крові;

– транспорт газів.

Запобігає зсіданню крові:

– фібрин;

– фібриноген;

– гепарин;

– тромбоцити.

Резус-конфлікт виникає у випадку, коли:

– мати є резус-позитивна, дитина резус-позитивна;

– мати є резус-негативна, дитина резус-позитивна;

– мати є резус-позитивна, дитина резус-негативна;

– мати є резус-негативна, дитина резус-негативна.

У здорової людини кількість лейкоцитів в 1 л крові становить:

– від 3 · 10⁹ до 5 · 10⁹;

– від 6 · 10⁹ до 8 · 10⁹;

– від 4 · 10⁹ до 9 · 10⁹;

– від 5 · 10⁹ до 8 · 10⁹.

Т-лімфоцити забезпечують імунітет:

– вроджений;

– клітинний;

– гуморальний;

– набутий.

Антитіла забезпечують імунітет:

– вроджений;

– клітинний;

– гуморальний;

– набутий.

Тромб розчиняється під впливом:

– фібрину;

– фібриногену;

– фібринолізину;

– гепарину.

Легко мігрують із кров’яного русла:

– еритроцити;

– тромбоцити;

– лейкоцити;

– всі клітини.

Розчинення мікроорганізмів внаслідок дії ферментів називають:

– фібринолізисом;

– фагоцитозом;

– лізисом;

– фібриногеном.

Частота серцевих скорочень збільшується за рахунок зменшення тривалості:

– систоли передсердя;

– систоли шлуночка;

– діастоли шлуночка;

– загальної діастоли.

Найбільше крові міститься у:

– серці;

– артеріях;

– капілярах;

– венах.

Найменша лінійна швидкість крові у:

– серці;

– артеріях;

– капілярах;

– венах.

Найменший тиск крові у:

– серці;

– артеріях;

– капілярах;

– венах.

Лімфа утворюється у:

– лімфатичних капілярах;

– лімфатичних судинах;

– лімфатичних вузлах;

– клітинах.

ІІІ рівень

Імунітет буває:

– клітинний;

– набутий;

– природжений;

– штучний активний;

– гуморальний;

– позаорганізмовим.

В організмі людини венозна кров перетворюється на артеріальну в:

– правому передсерді;

– ниркових канальцях;

– клітинах печінки;

– в капілярах легенів.

Півмісяцеві клапани розташовані:

– між правим передсердям і правим шлуночком;

– біля виходу аорти зі шлуночка;

– між лівим передсердям і лівим шлуночком;

– біля виходу легеневих артерій зі шлуночка.

Діяльність серцевого м’яза регулюється:

– свідомістю;

– гормонами;

– вегетативною нервовою системою;

– рефлекторно.

До внутрішнього середовища організму входить:

– вода;

– кров;

– лімфа;

– клітини;

– міжклітинна рідина;

– розчини солей;

– спинномозкова рідина;

– еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.

Гомеостаз забезпечується роботою органів:

– опори, руху;

– дихання;

– кровообігу;

– травлення;

– виділення;

– статевої системи;

– чуттів.

Із крові до тканинної рідини надходить:

– вода;

– поживні речовини;

– кисень;

– вуглекислий газ;

– аміак.

Із тканинної рідини у кров надходить:

– вода;

– поживні речовини;

– кисень;

– вуглекислий газ;

– аміак.

Кров:

– транспортує кисень та вуглекислий газ;

– транспортує гормони;

– транспортує поживні речовини;

– виконує захисну функцію;

– транспортує продукти розпаду;

– виконує синтетичну функцію;

– виділяє енергію;

– утворює енергію.

До складу плазми входить:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– неорганічні речовини;

– органічні речовини;

– вода;

– тромбоцити.

Форменні елементи крові це:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– неорганічні речовини;

– органічні речовини;

– вода;

– тромбоцити.

Зрілі еритроцити:

– здатні до фагоцитозу;

– мають ядро;

– не мають ядра;

– живуть 3 – 4 місяці;

– мають форму двоввігнутих дисків;

– здатні до амебоїдного руху;

– містять гемоглобін;

– здатні виділяти антитіла;

– транспортують кисень, вуглекислий газ.

Лейкоцити:

– здатні до фагоцитозу;

– мають ядро;

– не мають ядра;

– живуть 3 – 4 місяці;

– мають форму двоввігнутих дисків;

– здатні до амебоїдного руху;

– містять гемоглобін;

– здатні виділяти антитіла;

– транспортують кисень, вуглекислий газ.

Для гемоглобіну характерно:

– стійка сполука з киснем HbО ₂ – оксигемоглобін;

– нестійка сполука з киснем HbО ₂ – оксигемоглобін;

– стійка сполука з вуглекислим газом HbСО ₂;

– нестійка сполука з вуглекислим газом HbСО₂;

– стійка сполука з чадним газом HbСО;

– нестійка сполука з чадним газом HbСО;

– червоне забарвлення;

– відсутність забарвлення.

Для першої групи крові характерні:

– аглютіноген в еритроцитах А;

– аглютінін в плазмі крові α;

– аглютіноген в еритроцитах В;

– аглютінін в плазмі крові β;

– аглютініногена немає;

– аглютініна немає.

Для другої групи крові характерні:

– аглютіноген в еритроцитах А;

– аглютінін в плазмі крові α;

– аглютіноген в еритроцитах В;

– аглютінін в плазмі крові β;

– аглютініногена немає;

– аглютініна немає.

Для трерьої групи крові характерно:

– аглютіноген в еритроцитах А;

– аглютінін в плазмі крові α;

– аглютіноген в еритроцитах В;

– аглютінін в плазмі крові β;

– аглютініногена немає;

– аглютініна немає.

Для четвертої групи крові характерно:

– аглютіноген в еритроцитах А;

– аглютінін в плазмі крові α;

– аглютіноген в еритроцитах В;

– аглютінін в плазмі крові β;

– аглютініногена немає;

– аглютініну немає.

Тромбоцити:

– здатні до фагоцитозу;

– мають ядро;

– мають червоне забарвлення;

– не мають забарвлення;

– легко руйнуються;

– здатні виділяти антитіла;

– не мають ядра;

– приймають участь у зсіданні крові;

– здатні до амебоїдного руху.

Сумісність крові залежить від:

– груп крові;

– кількості еритроцитів;

– кількості лейкоцитів;

– резус-фактора;

– гомеостазу.

Які фактори приймають участь у зсіданні крові:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– тромбоцити;

– гепарин;

– резус-фактор;

– аглютіногени;

– солі кальцію;

– аглютініни;

– фібриноген;

– фібринолізин.

Запобігають зсіданню крові:

– еритроцити;

– лейкоцити;

– тромбоцити;

– гепарин;

– резус-фактор;

– аглютіногени;

– солі кальцію;

– аглютініни;

– фібриноген;

– фібринолізин.

Імунітет:

– захищає організм від алергенів;

– захищає організм від інфекційних хвороб;

– звільняє організм від токсинів;

– захищає організм від ушкоджень;

– звільняє організм від загиблих власних клітин;

– звільняє організм від перероджених власних клітин;

– виводить із організму гормони.

Клітинний імунітет забезпечується:

– еритроцитами;

– фагоцитами;

– лімфоцитами;

– Т-лімфоцитами;

– антитілами;

– інтерфероном.

Гуморальний імунітет забезпечується:

– еритроцитами;

– фагоцитами;

– лімфоцитами;

– Т-лімфоцитами;

– антитілами;

– інтерфероном.

Для клітинного імунітету характерно:

– знешкодження токсинів;

– пожирання чужорідних клітин;

– Т-лімфоцити;

– інтерферон;

– фагоцитоз;

– знищення мікроорганізмів;

– виділення антитіл.

Для гуморального імунітету характерно:

– знешкодження токсинів;

– пожирання чужорідних клітин;

– Т-лімфоцити;

– інтерферон;

– фагоцитоз;

– знищення мікроорганізмів;

– виділення антитіл.

Для алергії характерно:

– фагоцитоз;

– вироблення антитіл;

– підвищення чутливості імунної системи;

– підвищений імунітет;

– набутий імунітет;

– негативні реакції;

– сильні реакції.

Для активного штучного імунітету характерно:

– підвищена чутливость імунної системи;

– введення антитіл;

– вироблення антитіл;

– діє тривалий час;

– дія короткочасна;

– введення сироватки;

– введення вакцини.

Для пасивного штучного імунітету характерно:

– підвищена чутливость імунної системи;

– введення антитіл;

– вироблення антитіл;

– діє тривалий час;

– дія короткочасна;

– введення сироватки;

– введення вакцини.

Для інфекційних хвороб характерно:

– поширеність;

– порушення імунітету;

– викликаються збудником;

– викликаються багатьма збудниками

– підвищення температури;

– запалення;

– обов’язковий вироблений імунітет;

– підвищена чутливість.

Для СНІДу характерно:

– порушення еритроцитів;

– порушення лейкоцитів;

– викликається вірусом СНІД;

– викликається вірусом ВІЛ;

– порушення імунітету;

– підвищення чутливості;

– проникнення вірусу в організм через органи травлення;

– проникає в організм через кров;

– проявляєть дуже швидко після зараження;

– проявляється через досить тривалий період після зараження.

На імунну систему негативно впливає:

– інфекційні хвороби;

– радіація;

– зміна клімату;

– забруднення повітря;

– ультрафіолетове випромінювання;

– забруднення отрутохімікатами.

Виберіть реакції імунної системи:

– утворення антитіл;

– фагоцитоз;

– алергія;

– інфекційна хвороба;

– запалення;

– підвищення температури;

– імунна толерантність;

– СНІД;

– реакція відторгнення пересаджених органів.

До органів імунної системи відносяться:

– еритроцити;

– червоний кістковий мозок;

– гіпофіз;

– тімус;

– печінка;

– селезінка;

– лімфатичні вузли.

Стінки серця:

– внутрішня – міокард;

– середня ендокард;

– зовнішня – епікард;

– зовнішня – міокард;

– внутрішня – ендокард;

– середня – міокард;

– середня – епікард;

– внутріння – епікард.

Клапани серця розміщені:

– двостулковий – між правим передсердям і правим шлуночком;

– тристулковий – біля виходу легеневих артерій із шлуночка;

– тристулковий – між правим передсердям і правим шлуночком;

– двостулковий – між лівим передсердям і лівим шлуночком;

– півмісяцеві – між лівим передсердям і лівим шлуночком.

Властивостями серцевого м’яза є:

– скоротливість;

– збудливість;

– автоматія;

– провідність;

– систола;

– діастола;

– пауза.

Виберіть послідовність серцевого циклу:

– систола передсердь, діастола шлуночків, загальна діастола, систола шлуночків;

– систола шлуночків, систола передсердь, загальна діастола;

– систола передсердь, систола шлуночків, загальна діастола;

– діастола шлуночків, систола передсердь, систола шлуночків;

– систола шлуночків, загальна діастола, систола передсердь.

Робота серця в середньому складає:

– систолічний об’єм – 100 мл;

– діастолічний об’єм – 70 мл;

– хвилинний об’єм – 7000 мл;

– систолічний об’єм – 70 мл;

– діастолічний об’єм – 100 мл;

– хвилинний об’єм – 5000 мл.

Посилюють роботу серця:

– симпатична нервова система;

– парасимпатична нервова система;

– іони Калію;

– іони Кальцію;

– адреналін;

– ацетилхолін.

Послаблюють роботу серця:

– симпатична нервова система;

– парасимпатична нервова система;

– іони Калію;

– іони Кальцію;

– адреналін;

– ацетилхолін.

При фізичному навантаженні відбувається:

– збудження симпатичної нервової системи;

– збудження парасимпатичної нервової системи;

– вихід ацетилхоліну в кров;

– вихід адреналіну в кров;

– розширення судин в м’язах;

– звуження судин в м’язах;

– зменшення роботи серця;

– збільшення роботи серця.

Виберіть функції судин:

– по артеріях тече артеріальна кров;

– по артеріях тече кров до серця;

– крізь стінки артерій відбувається обмін газів та речовин;

– по венах тече кров до серця;

– по венах тече кров від серця;

– по венах тече венозна кров;

– крізь стінки вен відбувається обмін газів та речовин;

– по артеріях тече кров від серця;

– крізь стінки капілярів відбувається обмін газів та речовин.

Для артерій характерно:

– тонкі стінки;

– рух артеріальної крові;

– товсті стінки;

– кров рухається до серця;

– кров рухається від серця;

– витримують великий тикс;

– вміщують значний об’єм крові;

– мають клапани.

Для вен характерно:

– тонкі стінки;

– рух венозної крові;

– товсті стінки;

– кров рухається до серця;

– кров рухається від серця;

– витримують великий тикс;

– вміщують значний об’єм крові;

– мають клапани.

Для капілярів характерно:

– тонкі стінки;

– рух артеріальної крові;

– обмін речовин;

– товсті стінки;

– обмін газів;

– кров рухається до серця;

– кров рухається від серця;

– мають клапани.

Для великого кола кровообігу характерно:

– починається з правого шлуночка;

– починається з лівого шлуночка;

– починається з правого передсердя;

– починається з лівого передсердя;

– закінчується правим шлуночком;

– закінчується лівим шлуночком;

– закінчується правим передсердям;

– закінчується лівим передсердям.

Для малого кола кровообігу характерно:

– починається з правого шлуночка;

– починається з лівого шлуночка;

– починається з правого передсердя;

– починається з лівого передсердя;

– закінчується правим шлуночком;

– закінчується лівим шлуночком;

– закінчується правим передсердям;

– закінчується лівим передсердям.

Для великого кола кровообігу характерно:

– по артеріях тече артеріальна кров;

– по венах тече венозна кров;

– по артеріях тече венозна кров;

– по венах тече артеріальна кров;

– по артеріях тече кров насичена киснем;

– по венах тече кров насичена вуглекислим газом;

– по венах тече кров насичена киснем;

– по артеріях тече кров насичена вуглекислим газом.

Для малого кола кровообігу характерно:

– по артеріях тече артеріальна кров;

– по венах тече венозна кров;

– по артеріях тече венозна кров;

– по венах тече артеріальна кров;

– по артеріях тече кров насичена киснем;

– по венах тече кров насичена вуглекислим газом;

– по венах тече кров насичена киснем;

– по артеріях тече кров насичена вуглекислим газом

Для великого кола кровообігу характерно:

– по артеріях тече кров насичена продуктами обміну;

– по венах тече кров насичена поживними речовинами;

– по артеріях тече кров насичена поживними речовинами;

– по венах тече кров насичена продуктами обміну;

– із капілярів виходить кисень;

– із капілярів виходить вуглекислий газ;

– із капілярів виходять поживні речовини;

– до капілярів приходить вуглекислий газ;

– до капіляр надходить кисень.

Рух крові по судинам забезпечується:

– роботою серця;

– м’язами артерій;

– скелетними м’язами;

– еластичнісю аорти;

– тиском в аорті 3 – 8 мм.рт.ст.;

– тиском в венах 120 – 130 мм.рт.ст.;

– тиском в венах 3 – 8 мм.рт.ст.;

– тиском в аорті 120 – 130 мм.рт.ст.

Для гіпертонії характерно:

– збільшення артеріального тиску понад 120 мм.рт.ст.;

– зниження артеріального тиску під час систоли за межу 120 мм.рт.ст.;

– збільшення атреріального тиску під час систоли понад 130 мм.рт.ст.;

– погіршення кровопостачання органів;

– перевантаження серця;

– розширення артерій;

– звуження артерій.

Для гіпотонії характерно:

– збільшення артеріального тиску понад 120 мм.рт.ст.;

– зниження артеріального тиску під час систоли за межу 110 мм.рт.ст.;

– збільшення атреріального тиску під час систоли понад 130 мм.рт.ст.;

– погіршення кровопостачання органів;

– перевантаження серця;

– розширення артерій;

– звуження артерій.

Виберіть нормальні показники серцево – судинної системи;

– артеріальний тиск під час систоли 70 ± 10 мм.рт.ст.;

– артеріальний тиск під час діастоли 120 ± 10 мм.рт.ст.;

– артеріальний тиск під час систоли 120 ± 10 мм.рт.ст.;

– артеріальний тиск під час діастоли 70 ± 10 мм.рт.ст.;

– частота пульсу 70 – 80 ударів на хвилину;

– частота пульсу 60 – 75 ударів на хвилину;

– частота пульсу 70 – 90 ударів на хвилину.

В лімфатичних вузлах:

– утворюється лімфа;

– утворюються лімфоцити;

– лімфа очищається від мікроорганізмів та чужорідних тіл;

– лімфа очищається від жирових клітин;

– утворюються клітини крові;

– лімфа переходить у вени.

Лімфатична система складається з:

– лімфатичних капілярів;

– лімфатичних артерій;

– лімфатичних вен;

– лімфатичних судин;

– лімфатичних вузлів;

– лімфатичних вузликів;

– лімфатичних цистерн.

 

Дихання

І рівень

Дихальна система складається з органів у такій послідовності:

– носова порожнина – гортань – трахея – бронхи – легені;

– носова порожнина – трахея – гортань – бронхи – легені.

У носовій порожнині відбувається:

– зігрівання повітря;

– дихання.

Грип – це інфекція::

– крапельна;

– пилова;

– крапельно-пилова.

Туберкульоз – це захворювання:

– серця;

– органів дихання.

Легені – це:

– парний орган;

– непарний орган.

Гортань – це орган:

– утворення голосу, звукової мови;

– слуху.

Вхід до гортані під час ковтання їжі закривається:

– щитоподібним хрящем;

– надгортанним хрящем.

У людини кількість головних бронхів:

– один;

– два;

– три.

Дихальні рухи – це:

– вдих;

– видих;

– вдих і видих.

Марлеву пов’язку використовують для захисту органів:

– кровоносної системи;

– дихання.

Дихання може зупинитися:

– при отруєнні чадним газом;

– при кровотечі.

Штучне дихання допомагає:

– врятувати життя людині;

– захистити органи дихання.

Без дихання людина може прожити годину:

– так;

– ні.

Бронхи мають будову подібну до трахей:

– так;

– ні.

Плевральна рідина під час дихання збільшує тертя легень об стінки грудної порожнини:

– так;

– ні.

В утворенні звуків бере участь гортань:

– так;

– ні.

Висота голосу людини залежить від довжини голосових зв’язок:

– так;

– ні.

Напрямок і швидкість дифузії визначаються парціальним тиском:

– так;

– ні.

За своїм складом повітря, що надходить до легенів, відрізняється від повітря в альвеолах:

– так;

– ні.

Об’єм грудної порожнини зменшується під час видиху:

– так;

– ні.

Об’єм грудної порожнини змінюється під час вдиху:

– так;

– ні.

Кашель належить до захисного рефлексу:

– так;

– ні.

До захворювань органів дихання належить грип:

– так;

– ні.

Астма бронхіальна належить до алергічних захворювань:

– так;

– ні.

Перша допомога при зупинці дихання:

– доправити до лікарні;

– штучне дихання;

– викликати лікаря.

Найефективніший спосіб штучного дихання:

– з рота в рот;

– з рота в ніс.

До алергічних захворювань належать:

– рак легень;

– бронхіальна астма.

Запалення легень називають:

– плеврит;

– пневмонія.

Життєву ємність легень визначають:

– пневмотахіметром;

– спірометром.

Центр дихання збуджує:

– підвищення концентрації вуглекислого газу в крові;

– зменшення концентрації вуглекислого газу в крові.

При подразненні пилом слизової оболонки носа виникає:

– кашель;

– чхання.

При скороченні діафрагма:

– піднімається;

– опускається.

Голосова щілина розміщена в:

– ротовій порожнині;

– гортані.

Найменші бронхи називають:

– капіляри;

– бронхіоли;

– альвеоли.

Загальна площа легень становить понад:

– 20 м²;

– 90 м²;

– 50 м².

В плевральній порожнині тиск повітря:

– нижчий за атмосферний;

– вищий за атмосферний.

Повітря після носової порожнини потрапляє в:

– гортань;

– глотку;

– трахею.

ІІ рівень

Дихання – це:

– процес окиснення органічних речовин з виділенням хімічної енергії;

– газообмін у тканинах;

– газообмін у легенях;

– вдих і видих.

Стінки бронхів мають:

– хрящові кільця;

– волокна щільної сполучної тканини;

– епітеліальну тканину;

– все вище перераховане.

У носовій порожнині не відбувається:

– осушення повітря;

– зігрівання повітря;

– знезаражування повітря;

– всього перерахованого.

Функція дихальної системи полягає:

– у здійсненні вдиху і видиху;

– в окисленні органічних речовин;

– у постачанні до крові достатньої кількості кисню та видаленні з неї вуглекислого газу;

– у постачанні до крові вуглекислого газу та води.

Транспорт газів через легеневий пухирець у капіляр відбувається завдяки:

– дифузії;

– осмосу;

– активному транспорту речовин;

– плазмолізу.

У малому колі кровообігу газообмін відбувається у капілярах:

– шкіри;

– тіла;

– легенів;