АНАТОМІЯ
Організм людини як біологічна система
І рівень
Наука, що вивчає будову організму, його органів та систем – це:
– фізіологія;
– психологія;
– анатомія.
Наука про будову та функції клітин – це:
– цитологія;
– ембріологія;
– валеологія.
Наука про спадковість – це:
– генетика;
– валеологія;
– ембріологія.
Групи клітин і неклітинної речовини, що мають подібну будову та походження і виконують спільні функції, – це:
– орган;
– система органів;
– тканина.
Діафрагма відділяє:
– грудну порожнину від черевної;
– порожнину таза від черевної порожнини;
– черевну порожнину від порожнини таза.
Серце – орган, що є основним для системи:
– видільної;
– кровоносної;
– дихальної.
Ферменти – це:
– вуглеводи;
– біокаталізатори.
У грудній порожнині розташовані:
– шлунок;
– нирки;
– стравохід.
Легені – органи, що є частиною системи:
– дихальної;
– кровоносної;
– травної.
Шлунок – це орган:
– парний;
– непарний.
Наука про хімічні процеси в живих організмах – це:
– біофізика;
– біохімія;
– генетика.
Наука, що вивчає функції цілісного організму, окремих клітин, органів та їхніх систем, – це:
– фізіологія;
– анатомія;
– гігієна.
Клітина є функціональною одиницею живого організму:
– так;
– ні
Лізосоми беруть участь у процесі поділу клітин:
– так;
– ні.
Рибосоми беруть участь у синтезі білків:
– так;
– ні.
Ферменти є біологічними каталізаторами клітини:
– так;
– ні.
Епітеліальна тканина містить міжклітинну речовину:
– так;
– ні.
Кров належить до епітеліальної тканини:
– так;
– ні.
Структурною одиницею нейрона є аксон:
– так;
– ні.
М’язовій тканині властива здатність до скорочення:
– так;
– ні.
Грудна порожнина відокремлена від черевної порожнини:
– так;
– ні.
Нервова система належить до фізіологічних систем:
– так;
– ні.
В організмі людини до парних органів належать:
– серце:
– шлунок;
– легені.
ІІ рівень
Антропогенез – це:
– наука про людину;
– розвиток зародка людини;
– процес виникнення і формування людини;
– процес виживання людини.
Білки побудовані із залишків:
– нуклеїнових кислот;
– амінокислот;
– моносахаридів;
– нуклеотидів.
Подібність тваринної клітини з рослинною полягає у наявності:
– хлоропластів;
– вакуолей;
– ядра і цитоплазми.
Органели в клітині містяться:
– лише в ядрі;
– лише у цитоплазмі;
– у ядрі та цитоплазмі;
– в оболонці.
Органели клітин розташовані в:
– ядрі;
– мембрані;
– цитоплазмі;
– міжклітинній речовині.
До неорганічних речовин клітини належать:
– глюкоза і глікоген;
– жири і білки;
– амінокислоти;
– вода і мінеральні солі.
Біосинтез – це:
– процес утворення необхідних організму органічних речовин який здійснюється в його клітинах під дією ферментів;
– рух органічних речовин;
– хімічне перетворення складних органічних речовин;
– процес розчинення речовин у рідинах.
Органічні речовини клітин – це:
– вода;
– білки;
– мінеральні солі;
– вуглекислий газ.
Нервова тканина має такі властивості:
– тільки провідність;
– збудливість і провідність;
– збудливість, провідність і скоротливість;
– тільки скоротливість.
Рибосоми – органели, які виконують у клітині функцію:
– енергетичну;
– біосинтезу білків;
– утворення ниток веретена поділу;
– біосинтезу жирів.
Значну частину клітини становить вода, яка виконує в основному функцію:
– енергетичну;
– інформаційну;
– розчинника;
– теплоізоляційну.
За своєю хімічною природою ферменти – це:
– білки;
– жири;
– вуглеводи;
– нуклеїнові кислоти.
Структурною одиницею нервової тканини є:
– лімфоцит;
– міоцит;
– нейрон;
– еритроцит.
Чітко виражена міжклітинна речовина властива тканині:
– нервовій;
– сполучні;
– епітеліальній;
– м’язовій.
У грудній порожнині людини розташовані:
– шлунок;
– нирки;
– стравохід.
АТФ синтезується в:
– лізосомах;
– рибосомах;
– мітохондріях.
Клітинний центр бере участь:
– в біосинтезі;
– в утворенні АТФ;
– в процесі поділу клітин;
– в процесі утворення ДНК.
Каталізаторами біохімічних реакцій є:
– ферменти;
– амінокислоти;
– нуклеїнові кислоти;
– лізосоми.
Мономерами білка є:
– амінокислоти;
– нуклеотиди;
– гормони;
– вуглеводи.
Кров насичується киснем:
– у легенях;
– у м’язах;
– у печінці;
– у серці.
Залози внутрішньої секреції виділяють речовини, які називають:
– фітонцидами;
– гормонами;
– амінокислотами;
– жирами.
Будову організму людини вивчає наука:
– фізіологія;
– анатомія;
– систематика;
– ботаніка.
Збереження і передачу спадкової інформації здійснюють:
– РНК;
– АТФ;
– АДФ;
– ДНК.
Діяльність усього організму регулюють такі системи органів:
– опорно-рухова і травна;
– кровоносна і дихальна;
– нервова і гуморальна;
– видільна і покривна.
Переважно епітеліальною тканиною утворений орган:
– серце;
– шлунок;
– язик;
– слинна залоза.
До травної системи не належить:
– печінка;
– селезінка;
– глотка;
– підшлункова залоза.
Основна функція кровоносної системи:
– транспортна;
– видільна;
– дихальна;
– опорно-рухова.
Виберіть неорганічну речовину, що входить до складу клітин:
– білки;
– вода;
– жири;
– вуглеводи.
Виберіть органічну речовину, що є необхідною для побудови організму:
– жири;
– вуглеводи;
– білки;
– нуклеїнові кислоти.
Виберіть органічну речовину, що відкладається в організмі людини про запас:
– жири;
– білки;
– нуклеїнові кислоти;
– амінокислоти.
Виберіть речовину, що забезпечує передачу спадкової інформації від батьків до дітей:
– ДНК;
– РНК;
– жири;
– білки.
Цитоплазматична мембрана пропускає:
– воду;
– білки;
– вуглеводи;
– жири.
Ендоплазматична сітка має вигляд системи:
– мембран;
– квадратів;
– кубів;
– шестигранників.
Ендоплазматичну сітку, на мембранах якої розташовані рибосоми називають:
– гранулярна;
– агранулярна;
– незерниста;
– кільчаста.
У комплексі Гольджі формуються такі органели:
– лізосоми;
– ядро;
– пластиди;
– мітохондрії.
Комплекс Гольджі в клітині розташований переважно поблизу:
– ядра;
– вакуолі;
– пластиди;
– мітохондрії.
Наука, що вивчає будову і функції тканин називається:
– анатомія;
– гістологія;
– цитологія;
– фізіологія.
Жирова тканина належить до:
– сполучної;
– м’язової;
– опорно-рухової;
– епітеліальної.
Спільним для клітин рослин і тварин є:
– наявність хлоропластів;
– 46 хромосом;
– хімічний склад;
– однакова будова.
З перелічених продуктів обміну речовин продуктами виділення є:
– білки;
– вуглеводи;
– жири;
– вуглекислий газ і вода.
Основна функція мембрани клітини полягає:
– в об’єднанні всіх органел;
– у здійсненні обміну речовин між клітинами і міжкітинною речовиною;
– бере участь у процесі поділу клітини;
– в утворенні речовини, багатої на енергію.
Клітина для життєдіяльності одержує енергію:
– з навколишнього середовища;
– у результаті хімічного розпаду складних органічних речовин клітин;
– під час виділення з клітини вуглекислого газу і води;
– під час поглинання кисню.
Тканину, в якій клітини щільно прилягають одна до одної, називають:
– м’язовою;
– сполучною;
– епітеліальною;
– нервовою.
Тканину, що виконує функцію узгодженої регуляції життєдіяльності організму, називають:
– сполучною;
– м’язовою;
– нервовою;
– епітеліальною.
Збільшення розмірів і маси клітини – це:
– ріст;
– розвиток;
– диференціація;
– розмноження.
ІІІ рівень
Клітини людини і ссавців:
– не відрізняються за будовою і функціями;
– відрізняються кількістю хромосом;
– відрізняються за багатьма ознаками;
– подібні за кількістю хромосом.
Найбільше мітохондрій міститься у:
– клітинах шкірного епітелію;
– посмугованих м’язових волокнах;
– клітинах міжхребцевих дисків;
– кісткових дисків.
Одним і тим самим типом тканин, що й залишки хорди, утворено:
– кров і лімфу;
– серцевий м’яз;
– шкірний епітелій;
– нейрони.
Діяльність усього організму регулюють такі системи органів:
– опорно-рухова;
– травна;
– кровоносна;
– нервова;
– дихальна;
– гуморальна.
Зазначте послідовність понять, що відображає організм як єдину систему:
– орган – тканина – організм – клітина – молекули – системи органів;
– молекули – тканини – клітини – органи – системи органів – організм;
– молекули – клітини – тканини – орган – системи органів – організм;
– системи органів – тканини – організм – клітини – молекули.
Виберіть які функції виконують структури і органели клітин:
– клітинна мембрана – місце синтезу АТФ;
– ядро – зберігання і передача спадкової інформації;
– цитоплазма – транспорт речовин між клітиною і зовнішнім середовищем;
– мітохондрії – участь в утворенні веретена поділу;
– рибосома – місце синтезу білків;
– клітинний центр – контроль за клітинним поділом.
Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів
І рівень
Нейрони, які несуть інформацію про стан або зміни внутрішнього і зовнішнього середовища до спинного і головного мозку, називають:
– руховими;
– чутливими;
– вставними.
Відцентрові нейрони інакше називають:
– чутливими;
– руховими;
– вставними.
Будь яку зміну в діяльності організму людини, яка виникла з участю нервової системи у відповідь на подразнення, називають:
– синапсом;
– рефлексом;
– функцією.
До центральної нервової системи належить:
– спинномозкові нерви;
– спинний мозок;
– черепно – мозкові нерви.
Черепно – мозкові нерви належать до нервової системи:
– центральної;
– периферичної;
– автономної.
Спинний мозок продовжується у:
– проміжний мозок;
– довгастий мозок;
– великий мозок.
Кору великого мозку утворює:
– сіра речовина;
– біла речовина.
Гіпофіз з’єднується з:
– довгастим мозком;
– проміжним мозком;
– середнім мозком.
Нестача гормону росту в дитячому віці спричинює:
– гігантизм;
– карликовість.
Підшлункова залоза належить до залоз:
– внутрішньої секреції;
– змішаної секреції;
– зовнішньої секреції.
В основі будь-якого рефлексу знаходиться рефлекторна дуга:
– так;
– ні.
До периферичної нервової системи належить головний мозок:
– так;
– ні.
До центральної нервової системи належить спинний мозок:
– так;
– ні.
До центральної нервової системи належать черепно-мозкові нерви:
– так;
– ні.
Продовженням спинного мозку є стовбур головного мозку:
– так;
– ні.
Сіра речовина спинного мозку складається переважно з тіл вставних нейронів:
– так;
– ні.
У регулюванні рівноваги тіла важливу роль відіграє мозочок:
– так;
– ні.
Частиною довгастого мозку є гіпоталамус:
– так;
– ні.
Симпатичний відділ вегетативної нервової системи прискорює скорочення серця:
– так;
– ні.
До біологічно активних речовин належать гормони:
– так;
– ні.
При гіперфункції гіпофізі розвивається карликовість:
– так;
– ні.
Цукровий діабет є захворюванням підшлункової залози:
– так;
– ні.
У синтезі жіночих статевих гормонів беруть участь жіночі статеві залози (яєчники):
– так;
– ні.
До залоз внутрішньої секреції належать слинні залози:
– так;
– ні.
У головному мозку виділяють:
– п’ять відділів;
– три відділи;
– чотири відділи.
Спинний мозок – це частина:
– периферичної нервової системи;
– вегетативної нервової системи;
– центральної нервової системи.
Головний мозок входить до складу нервової системи:
– периферичної;
– вегетативної;
– центральної;
– соматичної.
Нервова регуляція здійснюється за допомогою:
– нервових імпульсів;
– лімфи і крові;
– міжклітинної речовини;
– гормонів.
Секрет залоз внутрішньої секреції безпосередньо виділяється у:
– порожнину тіла;
– кровоносні судини;
– органи-мішені;
– сполучну тканину.
До залоз внутрішньої секреції належать:
– слинні залози;
– статеві залози;
– щитоподібна залоза.
Секрет залоз зовнішньої секреції безпосередньо виділяється у:
– порожнину тіла;
– кровоносні судини;
– органи-мішені;
– сполучну тканину.
Нервова регуляція заміняє гуморальну:
– так;
– ні.
Рефлекс – це:
– нервова регуляція;
– гуморальна регуляція.
Як називають сталість внутрішнього середовища:
– рефлекс;
– гомеостаз;
– гемостаз.
Біла речовина мозку складається з:
– нейронів;
– нервових волокон;
– нейронів і нервових волокон;
Довгастий мозок відповідає за регуляцію серця і дихання:
– так;
– ні.
Середній мозок входить до складу:
– проміжного мозку;
– стовбура мозку.
За мислення, мову, свідомість відповідає:
– стовбур мозку;
– великий мозок;
– спинний мозок.
Соматична нервова система регулює:
– діяльність внутрішніх органів;
– роботу скелетних м’язів.
Автономна нервова система регулює:
– регулює діяльність внутрішніх органів;
– роботу скелетних м’язів.
Симпатична і парасимпатична нервова система відносяться до:
– автономної нервової системи;
– соматичної нервової системи;
– центральної нервової системи.
Наднирники належать до залоз:
– внутрішньої секреції;
– зовнішньої секреції;
– змішаної секреції.
Статеві залози належать до залоз:
– внутрішньої секреції;
– зовнішньої секреції;
– змішаної секреції.
Зміни зовнішнього і внутрішнього середовища організму сприймаються:
– рефлексами;
– нервами;
– рецепторами.
ІІ рівень
Задні корінці спинного мозку – це:
– аксони рухових нейронів;
– аксони чутливих нейронів;
– дендрити рухових нейронів;
– аксони рухових і чутливих нейронів.
Борозни і звивини утворюються у:
– проміжному мозку;
– середньому мозку;
– великих півкулях;
– мозочку;
– довгастому мозку.
Поверхня півкуль головного мозку людини утворена:
– білою речовиною;
– скупченням сірої речовини у вигляді ядер у товщі білої;
– сірою речовиною;
– тілами нейронів.
Сіра речовина в спинному мозку розташована:
– у центральній частині;
– по краях (навколо білої);
– в одних людей у центрі, а в інших по краях;
– і в центрі, і по краях.
Блукаючий нерв за функцією є:
– змішаним;
– руховим;
– чутливим;
– нечутливим.
Симпатична нервова система роботу серця:
– послаблює;
– не впливає;
– посилює;
– посилює і послаблює.
Гігантизм спричиняється порушенням функції:
– гіпофіза;
– надниркових залоз;
– підшлункової залози;
– статевих залоз.
Норадреналін – це гормон:
– щитоподібної залози;
– гіпофіза;
– надниркових залоз;
– підшлункової залози.
Від спинного мозку відходять пар нервів:
– 31;
– 25;
– 34;
– 40.
Передні корінці спинного мозку це:
– аксони рухових нейронів;
– аксони чутливих нейронів;.
– дендрити чутливих нейронів;
– дендрити рухових нейронів.
Симпатична нервова система:
– послаблює хвилеподібні рухи кишечника;
– посилює хвилеподібні рухи кишечника;
– не впливає на кишечник;
– зупиняє рухи кишечника.
Парасимпатична нервова система соковидільну діяльність шлунка:
– не змінює;
– послаблює;
– посилює;
– послаблює і посилює.
Гіпоталамус – це ділянка:
– великих півкуль головного мозку;
– проміжного мозку;
– мозочка;
– довгастого мозку.
Слухова зона кори великих півкуль розташована у частці:
– тім’яній;
– скроневій;
– потиличній
– лобовій.
Якщо в результаті травми хребта у людини нижні кінцівки рухомі але не відчувають болю, то пошкоджені:
– спинний мозок;
– чутливі та рухові нейрони, передній, задній корінці спинного мозку;
– рухові нейрони і передні корінці спинного мозку;
– чутливі нейрони і задні корінці спинного мозку.
Якщо в результаті травми хребта у людини, нижні кінцівки не рухомі, а чутливість збережена, то в неї пошкоджені:
– спинний мозок;
– чутливі та рухові нейрони, передній, задній корінці спинного мозку;
– рухові нейрони і передні корінці спинного мозку;
– чутливі нейрони і задні корінці спинного мозку.
Адреналін це гормон:
– гіпофіза;
– підшлункової залози;
– надниркових залоз;
– щитоподібної залози.
Цукровий діабет це захворювання спричинене недостатньою діяльністю:
– щитоподібної залози;
– підшлункової залози;
– надниркових залоз;
– статевих залоз.
Гіпоталамус активно впливає на залози внутрішньої секреції через:
– епіфіз;
– щитовидну залозу;
– гіпофіз;
– надниркові залози.
Якщо дитина відстає в рості, то в неї можуть бути порушені функції:
– підшлункової залози;
– статевих залоз;
– гіпофіза;
– наднирників.
Відділ мозку, що бере участь у координації рухів, підтриманні пози, рівноваги тіла, називають:
– мозочком;
– проміжним мозком;
– довгастим мозком;
– великими півкулями головного мозку.
До залоз внутрішньої секреції відносяться:
– надниркові залози;
– сальні залози;
– слинні залози;
– молочні залози.
За регуляцію координації рухів людини відповідає:
– проміжний мозок;
– мозочок;
– середній мозок;
– довгастий мозок.
Гормон росту виробляє залоза внутрішньої секреції, яка називається:
– епіфіз;
– гіпофіз;
– підшлункова залоза;
– наднирники.
Нервова тканина складається з:
– рефлексів;
– рефлекторних дуг;
– нейронів і нервових волокон;
– нейронів і нейроглії.
Рефлекс це:
– відповідь на подразнення;
– зміна внутрішнього середовища;
– відповідь на подразнення за допомогою всіх систем організму;
– відповідь на подразнення за допомогою нервової системи.
Збільшення кількості вуглекислого газу в крові це порушення:
– відновлення;
– гемостазу;
– окиснення;
– гомеостазу.
Оболонка, що вкриває речовину мозку і містить судини, називається:
– тверда;
– павутинна;
– м’яка.
Передня борозна і задня щілина ділять на праву і ліву половини мозок:
– проміжний;
– спинний;
– довгастий.
Сіра речовина якого мозку утворює роги:
– середнього;
– проміжного;
– спинного;
– довгастого.
В якому мозку є канатики:
– задньому;
– великому;
– довгастому;
– спинному.
Спинний мозок закінчується на рівні:
– крижової кістки;
– куприка;
– на рівні другого поперекового хребця;
– на рівні 12 грудного хребця.
Які відділи мозку не відносять до стовбура мозку:
– довгастий;
– кінцевий;
– середній;
– проміжний.
Який відділ мозку регулює секреторну діяльність травних залоз:
– довгастий;
– міст;
– середній;
– проміжний.
Дихальні центри локалізовані у:
– спинному мозку;
– довгастому мозку;
– середньому мозку;
– проміжному мозку.
Чотиригорбкове тіло знаходиться у:
– довгастому мозку;
– мосту;
– середньому мозку;
– проміжному мозку.
Первинні зорові і слухові центри знаходяться у:
– спинному мозку;
– довгастому мозку;
– середньому мозку;
– проміжному мозку.
Чорна субстанція знаходиться у:
– довгастому мозку;
– середньому мозку;
– проміжному мозку;
– кінцевому мозку.
Дві півкулі і черв’як знаходяться у:
– довгастому мозку;
– середньому мозку;
– мозочку;
– кінцевому мозку.
Чорна субстанція відповідає за:
– функцію вегетативної нервової системи;
– регуляцію дихання та серцево – судинної системи;
– регуляцію рухів;
– секрецію травних залоз.
Зоровий горб це ділянка:
– середнього мозку;
– проміжного мозку;
– кінцевого мозку;
– заднього мозку.
Центр больової чутливості знаходиться у:
– спинному мозку;
– кінцевому мозку;
– гіпоталамусі;
– зоровому горбі.
Вегетативними реакціями організму керує:
– кінцевий мозок;
– гіпоталамус;
– таламус (зоровий горб);
– середній мозок.
За регуляцію залоз внутрішніх органів відповідає:
– кінцевий мозок;
– середній мозок;
– таламус (зоровий горб);
– гіпоталамус.
Смугасте тіло – це ділянка:
– кінцевого мозку;
– середнього мозку;
– проміжного мозку;
– спинного мозку.
Рухова зона кори великих півкуль розташована у частці:
– лобовій;
– потиличній;
– скроневій;
– тім’яній.
Бліда куля знаходиться у:
– проміжному мозку;
– середньому мозку;
– задньому мозку;
– кінцевому мозку.
Зорова зона кори великих півкуль розташована у частці:
– лобовій;
– потиличній;
– скроневій;
– тім’яній.
Чутлива зона кори великих півкуль розташована у частці:
– лобовій;
– потиличній;
– скроневій;
– тім’яній.
Центри пам’яті знаходяться у:
– ретикулярній формації мозку;
– гіпоталамусі;
– лобовій частці кори великих півкуль;
– лімбічній системі.
Центри симпатичної нервової системи знаходяться у:
– спинному мозку;
– кінцевому мозку;
– стовбурі мозку;
– симпатичних вузлах.
Центри парасимпатичної нервової системи знаходяться у:
– спинному мозку;
– кінцевому мозку;
– зоровому горбі;
– парасимпатичних вузлах.
Тропні гормони знаходяться у:
– епіфізі;
– гіпофізі;
– надниркових залозах;
– щитоподібній залозі.
Вміст кальцію і фосфору регулює:
– гіпофіз;
– щитовидна залоза;
– прищитовидна залоза;
– наднирники.
Кортикостероїди секретує:
– гіпофіз;
– наднирники;
– щитовидна залоза;
– епіфіз.
Тироксин секретує:
– гіпофіз;
– наднирники;
– щитовидна залоза;
– епіфіз;
Знижує рівень цукру в крові:
– глюкагон;
– тироксин;
– інсулін;
– адреналін.
Тестостерон виробляється у:
– гіпофізі;
– яєчках;
– яєчниках;
– прищитовидній залозі.
Естрогени – це гормони:
– гіпофіза;
– щитовидної залози;
– яєчок;
– яєчника.
Рецептори внутрішніх органів називають:
– інтерорецептори;
– ексцерорецептори;
– вісцерорецептори;
ІІІ рівень
Сигнал від ока в зорову зону кори великих півкуль проходить шлях:
– фоторецептор;
– доцентровий нейрон;
– відцентровий нейрон;
– таламус.
Вкажіть хвороби, які виникають внаслідок порушення функції залоз:
– щитоподібна залоза – базедова хвороба;
– наднирники – адисонова хвороба;
– надниркова залоза – цукровий діабет
– гіпофіз – мікседема;
– підшлункова залоза – цукровий діабет.
Зазначте правильну послідовність нервових утворів, по яких проходить збудження при опіку руки:
– рецептор – руховий нейрон – чутливий нейрон;
– рецептор – вставний нейрон – руховий нейрон;
– рецептор – чутливий нейрон – руховий нейрон;
– рецептор – руховий нейрон – чутливий нейрон.
Зазначте правильну послідовність процесів, за яких здійснюється колінний рефлекс:
– удар неврологічного молоточка по сухожилку чотириголового розгинача стегна – подразнення рецепторів сухожилка – проходження нервового імпульсу по чутливому нейрону – проходження нервового імпульсу по руховому нейрону;
– подразнення рецепторів сухожилка – удар неврологічного молоточка по сухожилку чотириголового розгинача стегна – проходження нервового імпульсу по руховому нейрону – проходження нервового імпульсу по чутливому нейрону;
– подразнення рецепторів сухожилка – проходження нервового імпульсу по чутливому нейрону – проходження нервового імпульсу по руховому нейрону – удар неврологічного молоточка по сухожилку чотириголового розгинача стегна;
– подразнення рецепторів сухожилка – проходження нервового імпульсу по чутливому нейрону – проходження нервового імпульсу по руховому нейрону – удар неврологічного молоточка по сухожилку чотириголового розгинача стегна
До стовбура мозку належать:
– мозочок;
– довгастий мозок;
– міст;
– великий мозок;
– середній мозок;
– проміжний мозок;
– частина спинного мозку.
– пропріорецептори.
Виберіть процеси характерні для гуморальної регуляції:
– гуморальна регуляція впливає на нервову;
– нервова регуляція впливає на гуморальну;
– діє через рідини: кров, лімфу, тканинну рідину;
– діє швидко;
– діє повільно;
– діє через рефлекторну дугу.
Виберіть процеси характерні для нервової регуляції:
– гуморальна регуляція впливає на нервову;
– нервова регуляція впливає на гуморальну;
– діє через рідини: кров, лімфу, тканинну рідину;
– діє швидко;
– діє повільно;
– діє через рефлекторну дугу.
Виберіть клітини характерні для нервової тканини:
– нейроглія;
– нейрони;
– нервові вузли;
– нерви;
– нервові волокна;
– аксони;
– дендрити.
Виберіть структури характерні для нервової клітини:
– джгутик;
– міофібрила;
– аксон;
– дендрит;
– нейрофібрили;
– нейроглія;
– рефлекторна дуга.
Виберіть структури характерні для трьохнейронної рефлекторної дуги:
– чутливий нейрон;;
– руховий нейрон;
– нервовий вузол;
– вставний нейрон;
– кінцевий нейрон.
Виберіть правильні структури рефлекторної дуги:
– рецептор, руховий нейрон, синапс, чутливий нейрон, ефектор;
– рецептор, чутливий нейрон, синапс, вставний нейрон, синапс, руховий нейрон, ефектор;
– рецептор, синапс, чутливий нейрон, вставний нейрон, синапс, руховий нейрон, ефектор;
– рецептор, чутливий нейрон, руховий нейрон, синапс, ефектор;
