Сутність та прогнозування можливого банкрутства підприємства

Фахівці з ситуаційного менеджменту зазначають, що банкрутство — це відмова юридичної чи фізичної особи платити за своїми борговими зобов’язаннями через відсутність коштів. У юридичній практиці під банкрутством розуміється засвідчена судом повна неплатоспроможність боржника, що є підставою для припинення його економічної діяльності як юридичної особи з метою погашення боргів. Отже, на нашу думку, банкрутство — це наслідок глибокої фінансової кризи, система заходів щодо управління якою не дала позитивних результатів.

Банкрутство підприємства є одним із можливих результатів його економічної неспроможності, коли вичерпані інші можливі шляхи поліпшення фінансового становища.

Головна причина неспроможності і банкрутства підприємства в умовах ринкової економіки полягає в неплатоспроможності, обумовленій відсутністю оборотних коштів, інфляцією і фінансовою недостатністю. Більш глибокі причини слід шукати в неспроможності працівників апарату управління передбачати кон’юнктуру ринку і дії конкурентів в окремій перспективі внаслідок їхньої низької компетентності. Навіть незначні прорахунки у вивченні потреб клієнтів, політики уряду, калькуляції витрат на виготовлення продукції, а також проникнення на ринок нових товарів, нових фірм з іншої галузі, зміна цін на матеріали, напівфабрикати, сировину, енергоносії і багато чого іншого може призвести до втрати конкурентоспроможності та банкрутства.

Фактори, що зумовлюють виникнення кризової ситуації, в загальному вигляді поділяються на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів, на які фірма не може вплинути, відносяться:

• розмір і структура потреб населення;

• рівень доходів і накопичень населення (його купівельна спроможність);

• рівень цін і можливість одержання споживчого кредиту, що істотно впливає на підприємницьку активність;

• політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики держави;

• розвиток науки і техніки, що визначає всі складові процеси виробництва товару і його конкурентоспроможність;

• рівень культури, тобто звички і норми споживання, переваги одних товарів і негативне відношення до інших;

• міжнародна конкуренція, при якій іноземні фірми в одних випадках виграють за рахунок дешевої сировини, а в інших — за рахунок створених технологій;

• наслідки економічного спаду, інфляції;

• різке зменшення державного замовлення тощо.

До внутрішніх факторів, що залежать від організації роботи самої фірми, відносяться:

• напрям і принципи її діяльності;

• ресурси і їх використання;

• якість і рівень використання маркетингу;

• виникнення збитків підприємства у зв´язку з незадовільною організацією роботи з ринком, неконкурентоспроможністю товарів, несвоєчасним в оновленням асортименту товарної продукції;

• різке підвищення рівня витрат виробництва і скорочення обсягів збуту товарів у зв´язку з нераціональною структурою управління, численністю штату управління, застосуванням дорогих технологій, засобів і предметів праці і т.д.:

• зниження рівня культури виробництва і культури підприємства в цілому, включаючи кваліфікації персоналу, технічний рівень виробництва, взаємини в колективі, його впевненість в ефективній роботі;

• відсутність стимулів у праці персоналу підприємства та ін.

Ранніми ознаками банкрутства є:

• затримки в наданні звітності, що свідчить про незадовільну роботу фінансових служб підприємства;

• зміни в статтях бухгалтерського балансу з боку пасивів і активів та порушення певної їх пропорційності;

• збільшення чи зменшення матеріальних запасів, що може свідчити або про зацікавленість, або про можливу неспровожність підприємства виконувати свої зобов´язання з постачання;

• збільшення заборгованості постачальникам і кредиторам;

• зменшення доходів і зниження прибутковості, знецінювання акцій підприємства, встановлення нереальних (високих чи низьких) цін на свою продукцію;

• конфлікти на підприємстві, звільнення будь-кого з керівництва, різке збільшення кількості прийнятих рішень тощо.

Різкі зміни в структурі балансу і звіту про фінансові результати викликають:

• різке зменшення коштів на рахунках (збільшення також може свідчити про неможливість подальших капіталовкладень);

• збільшення дебіторської заборгованості (різке її зниження також свідчить про ускладнення зі збутом, якщо супроводжується зростанням запасів готової продукції);

• старіння дебіторських рахунків;

• порушення балансу дебіторської і кредиторської заборгованості; збільшення кредиторської заборгованості (різке її зниження при наявності грошей на рахунках також свідчить про зниження обсягів діяльності);

• зниження обсягів продажів (несприятливим може виявитися і різке збільшення обсягів продажів, бо в цьому випадку банкрутство може наступити в результаті наступного порушення балансу боргів, якщо йде непродумане збільшення закупівель, капітальних витрат. Крім того, ріст обсягів продажів у натуральному вимірі може свідчити про скидання продукції перед ліквідацією підприємства).