Сутність та різновиди чуток
Чутка — специфічний вид неформальної міжособистісної комунікації, в процесі якої інформація, що до певної міри відображає деякі реальні чи вигадані події, стає надбанням широкої аудиторії. Іншими словами, чутка — це повідомлення, яке виходить від однієї або більше осіб, про деякі події, що не мають офіційного підтвердження, усно передається в масі людей від однієї людини до іншої. Чутки стосуються важливих для певної соціальної групи явищ.
Чутки є важливим чинником формування громадської думки, іміджу особистості, організації. На тлі чуток може породжуватися паніка, вони найчастіше серйозно компрометують органи державного управління, сприяють політичній дестабілізації суспільства.
Різновиди чуток:
За інформаційною основою чутки бувають достовірні і недостовірні. Останні поділяються на:
абсолютно недостовірні,
недостовірні з елементами правдоподібності,
правдоподібні,
достовірні з елементами неправдоподібності.
За походженням чутки можуть бути спонтанні (що виникають стихійно) та навмисне сфабриковані (що поширюються цілеспрямовано).
В залежності від рівня простору, на якому вони циркулюють чутки поділяють на:
локальні — актуальні для невеликої соціальної групи (населення села або містечка, колектив підприємства або навчального закладу тощо).
регіональні — чутки, які зачіпають інтереси населення області або групи областей, географічного регіону; розповсюдження регіональних чуток може локалізовуватися за принципом релігійності, етнічного розселення, заняття певними промислами, зоною потенційної небезпеки стихійного лиха.
національні — чутки, які циркулюють у зв'язку з цінностями і цілями населення певної держави.
міжнаціональні — чутки, які отримали поширення в певних групах держав; до міжнаціональних чуток відносять також чутки, «запущені» в країну з-за її кордону, хоча вони й продовжують циркулювати в національних рамках, втративши будь-які міжнаціональні риси.
За експресивною характеристикою, яка відображає емоційний тип сюжету чутки і тип домінуючої емоційної реакції на неї розрізняють три типи чуток:
Чутка-бажання, яка відображає і задовольняє надії, прагнення людей, розчарування з приводу нездійсненого бажання і деморалізує їх. Найчастіше є спробою видати бажане за дійсне, причому в умовах, коли реальність приходить в суперечність з тим, що людям необхідно.
Чутка-лякало призводить до тривоги, невпевненості і страху серед членів певної соціальної групи. Зазвичай виражає боязке передбачення будь-яких неприємних подій і стає можливою завдяки поширеній звичці людей песимістично очікувати гіршого. Найбільш частий приклад - неминуче підвищення цін на продукти харчування. У цій ситуації люди починають негайно скуповувати, або зовсім не потрібні речі, або купувати товар у немислимих кількостях.
Агресивна чутка викликає неприязнь, ненависть до конкретних осіб або соціальних груп, вносить розлад, підозрілість, взаємне недовір'я у взаємини людей. Як правило ґрунтується на забобонах і висловлює собою різко негативне ставлення певної групи людей до об'єкта, що фігурує в сюжеті чутки. Елемент агресивності часто присутній в лякаючих чутках. Агресивні чутки так само як і чутки-лякала, частіше виникають в період соціальних напружень, але переважно таких, які пов'язані з міжгруповими конфліктами.
За результатами впливу на свідомість і поведінку людей виділяють чутки:
які розбурхують громадську думку, але не виходять за рамки явно вираженої асоціальної поведінки;
які викликають антигромадську поведінку певної частини населення;
які руйнують соціальні зв'язки між людьми і виливаються в масові заворушення.
Джерела та умови виникнення чуток
Чутки - це замінник новин, або, точніше, - це новини, яким не знайшлося місця в офіційних засобах інформації. Незадоволене вимога новин, дисонанс між інформацією, яка необхідна для розуміння ситуації в умовах істотної зміни навколишнього світу, і тим, що повідомляється в ЗМІ, створюють основу для появи та циркуляції чуток. Зазвичай чутки виникають тоді і там, де бракує інформації, або коли інформація, що поширюється ЗМІ, не є такою, як очікується.
Слід визнати можливість виникнення чуток і через низький рівень комунікативної компетентності, коли артикульована адресантом адресату інформація спотворюється в сприйнятті.
Однією з підстав виникнення й поширення чуток може бути така особливість людської психіки, як психологічний захист. У формі проекції він пов’язаний з несвідомим перенесенням неприйнятних особистих почуттів, бажань і прагнень на інших. В результаті роботи цього механізму людина несвідомо змінює інформацію про особистий негідний вчинок, небажані якості так, що змінює їх приналежність: вона вже відносить їх не до себе, а до іншої особистості чи об’єкта.
Безумовно, свою роль у виникненні та циркуляції чуток відіграють й інші механізми психологічного захисту – наприклад, витискування, регресія, заміщення, раціоналізація, сублімація тощо.
Поширення чуток перебуває в кількісній залежності від двох основних факторів – значимості і невизначеності. Формула, що дозволяє встановити інтенсивність поширення чуток, може бути виражена таким чином:
Ін. ~ Зн. · Не
де: Ін – інтенсивність поширення чутки; Зн. – значимість інформації, яка передана у чутках; Не. – невизначеність цієї інформації.
Ця формула означає таке: інтенсивність поширення чуток змінюється залежно від ступеня значущості предмета чуток для конкретних слухачів, помноженої на невизначеність фактичних даних, що містяться в чутках. Відношення між значущістю і невизначеністю не адитивна, а мультиплікативна, якщо один з цих факторів дорівнює нулю, то чутки не існує. Чутка не може існувати за наявності тільки фактора невизначеності або тільки фактора значущості.
