Проведення наукового дослідження започатковується розробленням програми. Програма визначає проблему, мету, завдання дослідження, методи їх вирішення, а також основні шляхи і форми впровадження в практику очікуваних результатів.
Створення програми розпочинається з розроблення концепції дослідження, що визначає його загальний задум, основну ідею. Концептуальні положення фіксують у методологічному розділі програми.
Методологічний розділ включає:
– вибір теми дослідження;
– проблемну ситуацію, яка зумовлює необхідність проведення дослідження (чому проводиться);
– визначення об’єкта і предмета дослідження;
– структурний (логічний) аналіз об’єкта;
– визначення мети і основних завдань дослідження;
– обґрунтування робочих гіпотез (гіпотези не є обов’язковим елементом програми);
Наступний, методико-процедурний, розділ включає розроблення методології, методики і техніки дослідження як взаємозв’язаних компонентів.
Рівень достовірності основних результатів наукового дослідження значно підвищується, якщо вони базуються на експериментальних даних. Тому програма повинна включати розділ експериментальних досліджень. Наукова значущість експериментальних досліджень залежить від їхньої спрямованості, змісту, рівня використання різного роду характерних ознак і отримання конкретних результатів. Характерними ознаками можна вважати: спосіб формування умов (природні, штучні); мету експериментального дослідження (перетворювальна, констатуюча, контролююча, пошукова); форму проведення (лабораторна, польова); структуру об’єктів і явищ, що вивчаються (проста, складна); кількість варіантних факторів (однофакторні і багатофакторні).
Завершується експеримент переходом від емпіричного вивчення до обробки отриманих даних, логічних узагальнень, аналізу і теоретичної інтерпретації отриманого фактичного матеріалу.
Результати наукового дослідження подаються у вигляді підсумкового документа: інформації, інформаційної записки, аналітичної записки чи звіту про науково-дослідну роботу.
Конкретний склад етапів програми, характер виконуваних у їх рамках робіт визначаються специфікою наукового дослідження.
Етап - логічно обґрунтований розділ наукового дослідження, що має самостійне значення і що є об’єктом планування і фінансування.
Рекомендуються такі основні етапи науково-дослідної роботи (НДР):
1) розроблення технічного завдання на НДР;
2) вибір напряму дослідження;
3) проведення теоретичних і експериментальних досліджень;
4) узагальнення і оцінка результатів досліджень
Основні вимоги до НДР, що проводяться, встановлюються в технічному завданні, в якому зазначаються: мета і завдання дослідження; основні етапи НДР; терміни початку і закінчення НДР; кінцевий результат дослідження; порядок приймання роботи; техніко-економічне обґрунтування доцільності виконання НДР.
Науково-дослідна робота студентів є однією з найважливіших форм навчального процесу. Наукові лабораторії і гуртки, студентські наукові товариства і конференції - усе це дозволяє студентові розпочати повноцінну наукову діяльність, знайти однодумців з якими можна порадитися і поділитися результатами своїх досліджень. Так чи інакше, дослідною роботою займаються всі студенти вузів. Написання рефератів, курсових, дипломних робіт неможливе без проведення якихось, нехай найпростіших досліджень. Але більш глибока наукова праця, займатися якою студента не зобов'язує навчальний план, охоплює лише деяких з них. Студент, що займається науковою працею, відповідає тільки за себе; тільки від нього самого залежать тема досліджень, терміни виконання роботи, а так само і те, чи буде виконана робота взагалі. Затрачаючи свій особистий час, студент розвиває такі важливі для майбутнього дослідника якості, як творче мислення, відповідальність і уміння відстоювати свою точку зору. З боку викладача необхідні добра увага і підтримка, без яких студент, особливо на молодших курсах, не захоче (та й просто не зможе) займатися «нудною наукою», якою здається майже будь-яка дисципліна на початкових стадіях її освоєння. Часто працю викладача порівнюють із працею садівника. Отож, якщо підготовку студентів порівняти з вирощуванням картоплі, де є напрацьовані технології і добрива, то підготовку майбутніх науковців у гуртках і лабораторіях вузів можна порівняти з вирощуванням рідкісної на наших полях рослини. Один невірний крок, одна невірна порада - і вся довга праця може виявитися марною і рідкісна рослина загине, не принісши плодів.
Студентські наукові об'єднання часто стають кузнею молодих кадрів для вузів, у стінах яких вони вчаться і працюють. Сьогодні, коли Україна і її наука переживають не найкращі часи, необхідна пильна увага до наукової діяльності студентів. Погане фінансування освітніх установ породило початок процесу старіння викладацького складу. З одного боку, відбувається процес фільтрації, коли у вузах залишаються люди, що дійсно люблять свою професію і не здатні проміняти її на яку-небудь іншу. Але з іншого, цей процес здатний привести до такої ситуації, що через десять-двадцять років нестача кадрів приведе до зниження «планки» при доборі викладачів і найвищий рівень освіти, яким славилася радянська і славиться зокрема українська система вищої освіти, піде в історію.
Метою даного заняття є розглянути відомі види і форми науково-дослідної роботи студентів, зробити рекомендації по застосуванню деяких з них до досліджень в області вивчення креслення.
