Семінар 5: Поняття і елементи позову. Форма і зміст позовної заяви

Позов у господарському процесі є процесуальним засобом захисту порушеного права. Щоб він виконував цю фун­кцію, його необхідно подати до господарського суду для розгля­ду в передбаченому законодавством порядку, оскільки господарсь­ке судочинство ці питання вирішує тільки в порядку позовного провадження, за винятком справ про банкрутство.

Під правом на позов розуміється не саме порушене суб'єктивне право, а можливість отримання захисту у визначеному процесу­альному порядку, у визначеній процесуальній формі і разом із тим у примусовій його реалізації. Право на судовий захист у господарському процесі реалізується через право на позов. Пе­релік осіб, які мають право звертатися за захистом своїх пору­шених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інте­ресів, надано в ст. ст. 1, 2 ГПК України.

Позов - це спрямована через суд вимога позивача до відпо­відача, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Інші автори під по­зовом у господарському процесі розуміють вимогу до господарсь­кого суду заінтересованої особи про здійснення правосуддя в господарській справі на захист прав та інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою. Позов втілює в собі право заінтересованої особи на порушення справи в господарському суді і су­дову діяльність на захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу суб'єктів права звернення.

Матеріально-правова сторона позову (вимога позивача до відповідача) хоча і виникає ще до порушення провадження у справі, але тільки з порушенням провадження у справі в госпо­дарському суді набуває господарсько-процесуального характеру як складова частина позову.

Процесуально-правова сторона позову - це вміщена в ньому вимога до господарського суду про захист права зі спірних пра­вовідносин.

Позов складається з трьох частин (елементів):

1. Предмет позову. Це матеріально-правова вимога позивача до відпо­відача, відносно якої суд повинен винести рішення

Така вимога повинна мати правовий характер, а також бути підвідомчою суду. Правильне визначення предмету позову має важливе практичне значення, а саме: визначає суть вимоги, на яку суд повинен дати відповідь у своєму рішенні, підвідомчість цієї справи, проводить класифікацію на окремі категорії справ.

2. Підстава позову. Це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підстава позову складається з та­ких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних взає­мовідносин, належність сторін до цієї справи та привід до позову. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказу­вання, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

3. Зміст позову. Це вид судового захисту, якого потребує позивач від суду. Згідно ст. 6 ЦК України позивач може просити суд винести рішення: про визнання права, про відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; про присудження до виконання обов'язку в натурі; про відшкодування моральної шкоди; про припинення або зміну правовідношення; про стягнення з особи, яка порушила право, запод­іяних збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки, штрафу, пені чи іншими засобами, передбаченими за­конодавством.

- зміст позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подаєть­ся до господарського суду в письмовій формі і підписується по­вноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Частина 2 статті 54 ГПК України встановлює, що позовна заява має містити:

• найменування господарського суду, до якого подається заява;

• найменування сторін; їх поштові адреси, найменування й номери рахунків сторін у банківських установах. ГПК України передба­чає обов'язкову вимогу про повне найменування сторін, оскільки в п. 2 ч. 1 ст. 63 Кодексу передбачено, що суддя повертає позовну заяву, якщо в ній не зазначене повне найменування сторін. Якщо позов подається до кількох відповідачів, слід вказувати повне най­менування та поштову адресу кожного з них;

• документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

• зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суму договору (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розір­ванні господарських договорів);

• зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів,

- зміст позовних вимог щодо кожного з них;

• виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,

- це юридичні факти, що призвели до виникнення спірних право­відносин (наприклад, невиконання умов договору). В позовній заяві перераховуються докази, які підтверджують ці юридичні факти з викладенням їх суті. Розрахунок стягуваної або оспорюваної суми надається із зазначенням застосованих методів, платіжних і то­варно-розпорядчих документів із розрахунком за періодами і підпи­сується посадовими особами, які його склали. Законодавство, на підставі якого подається позов, вказується у вигляді посилання на конкретні положення відповідних нормативних актів;

• відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України;

• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви