Лекции.Орг
 

Категории:


Поездка - Медвежьегорск - Воттовара - Янгозеро: По изначальному плану мы должны были стартовать с Янгозера...


Классификация электровозов: Свердловский учебный центр профессиональных квалификаций...


Теория отведений Эйнтховена: Сердце человека – это мощная мышца. При синхронном возбуждении волокон сердечной мышцы...

Класифікація об’єктів за їх пожежо вибухонебезпекою.



Показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин і мате-ріалів.Показники пожежно- і вибухонебезпеки речовин і мА-теріалів визначаються з метою отримання початкових даних для визначення категорії виробництва і розробки систем забез-печення пожежної безпеки.

Пожежо- і вибухонебезпека речовин і матеріалів визнача-ється показниками, вибір яких залежить від агрегатного стану речовини і умов його застосування.

Одним з основних показників пожежонебезпеки, вживаних при класифікації речовин і матеріалів по здатності їх до горін-ня, є група горючості. По горючість і речовини і матеріали під-розділяються на три групи:

Перша група - негорючі (що не згорають) - речовини і мате-ріали, не здібні до горіння в повітрі.

Друга група - важкозаймисті (важкоспалимі) - речовини і матеріали, здатні займатися в повітрі від джерела запалення, але не здатні самостійно горіти після його видалення.

Третя група - пальні (що згорають) - речовини і матеріали, здатні самовозгоратися, а також займатися від джерела запа-лення і самостійно горіти після його видалення.

З групи горючих речовин і матеріалів виділяють легкозай-мисте речовини і матеріали.

Легкозаймисті називають горючі речовини і матеріали, здатні запалати від короткочасної дії джерела запалення з ни-зькою енергією (полум'я сірника, іскра, тліюча сигарета і т.п.).

Легкозаймистими називаються рідини з температурою спа-лаху не більше 61 0С у закритому тиглі або 66 0С у відкритому тиглі.

Група горючості застосовується при:

А) Підрозділі матеріалів по горючості.

Б) При визначенні категорії приміщень, будівель по вибухо-во- і пожежнонебезпечні

В) При визначенні класів вибухонебезпечних зон.

Г) При розробці заходів щодо забезпечення пожежної безпе-ки.

Температура спалаху - найнижча температура горючої ре-човини, при якій в умовах спеціальних випробувань над його поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахувати від джерела запалення, але швидкість їх освіти ще не достатня для стійкого горіння.

Температура займання - найменша температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань речовину виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке полум'яне горіння.

Температура самозаймання - найнижча температура речо-вини, при якій в умовах спеціальних випробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що закін-чуються полум'яним горінням.

Нижня (верхній) концентраційна межа розповсюдження полум'я - мінімальний (максимальне) вміст пального в суміші «горюча речовина - окислювальне середовище», при якому можливо розповсюдження полум'я по суміші на будь-яку від-стань від джерела запалення.

Температурні межі розповсюдження полум'я (займання) - такі температури речовини, при яких його насичені пари утво-рюють в конкретному окислювальному середовищі концентра-ції, рівні відповідно нижній (нижня температурна межа) і вер-хній (верхня температурна межа) концентраційним межам роз-повсюдження полум'я.

Температурою самонагрівання - називається найнижча температура речовини, при якій мимовільний процес його наг-рівання не приводить до тління або полум'яного горіння.

Температура тління - температура речовини, при якій від-бувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій окислення, що закінчуються виникненням тління.

Швидкість вигорання - кількість пального, часу, що згорає в одиницю, з одиниці площі.

Теплопровідність - молекулярне перенесення тепла в суціль-ному середовищі, зумовлене наявністю градієнту температури.

Теплоємність - фізична величина, рівна відношенню кіль-кості теплоти, що поглинається системою при нескінченно ма-лій зміні її температури, до цієї зміни.

Пористість - ступінь насиченості матеріалу повітряними включеннями у виді пір.

Теплове розширення - збільшення геометричних розмірів зразка, викликане зміною його температури при постійному тиску.

Жаростійкість - спроможність матеріалу в умовах тривалого впливу температур у межах від 2000С до 20000С зберігати або незначно змінювати свої фізичні або механічні властивості; визначається температурою, при якій матеріали в умовах три-валого нагрівання і наступного охолодження починають руйну-ватися або переходити в пластичний стан.

Вогнетривкість - властивість матеріалу протистояти, не пла-витися, впливу високих температур.

Вогнестійкість - спроможність матеріалу зберігати фізико-хімічні властивості під дією вогню; характеризується триваліс-тю опору впливу вогню до втрати міцності.

Термостійкість - спроможність матеріалу витримувати різні коливання температур, не руйнуючись, визначається числом поперемінних нагрівань і охолоджень у проточній воді.

Міцність - спроможність матеріалу чинити опір руйнуванню від дії напруг, що виникають у ньому під впливом прикладено-го навантаження.

Твердість - властивість матеріалу чинити опір деформуван-ню або руйнуванню при місцевому силовому впливі; характер-ризується проникненням у нього іншого, більш твердого мате-ріалу.

Пружність - властивість матеріалу змінювати під дією на-вантаження свою форму та об’єм без ознаки руйнування та відновлювати їх після припинення дії сил, що деформують.

Пластичність - властивість матеріалу змінювати без руйна-ції форму і розміри під впливом навантаження або внутрішніх напруг, стійко зберігаючи утворену форму та розміри, під дією навантаження або внутрішніх напруг, стійко зберігаючи утво-рену форму і розміри після припинення цього впливу.

Істинна густина - маса одиниці об'єму матеріалу в абсолют-но щільному стані. Густина більшості будівельних матеріалів бі-льше одиниці. Винятком є деревина, пластики.

Середня густина - маса одиниці об'єму матеріалу, включаю-чи пори і порожнини.

Термін служби - період часу від початку експлуатації виробу до моменту виникнення граничного стану, зазначеного в тех-нічній документації.

Старіння - зміна фізико-хімічних, механічних властивостей та структури матеріалів при експлуатації або тривалому збере-женні, що відбувається в матеріалах із підвищеним рівнем внутрішньої енергії.

Деформованість - властивість твердих матеріалів змінювати форму або об’єм під дією механічного навантаження.

Електричний опір - властивість матеріалу перешкоджати проходженню електричного струму.

Електропровідність - властивість матеріалу проводити електричний струм під впливом незмінного в часі електричного поля.

Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта здійснюється за ре-зультатами відповідного аналізу пожежонебезпеки будівель, приміщень, інших споруд, характеру технологічних процесів і пожежонебезпечних властивостей речовин, що в них застосо-вуються, з метою виявлення можливих обставин і причин ви-никнення вибухів і пожеж та їх наслідків.

Таким чином, методика аналізу вибухопожежонебезпеки зводиться до виявлення і оцінки потенційних та наявних дже-рел запалювання, умов формування горючого середовища, умов виникнення контакту джерел запалювання та горючого середовища, умов та причин поширення вогню в разі виник-нення пожежі або вибуху, наявності та масштабів імовірної пожежі, загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому сере-довищу, матеріальним цінностям.

Необхідність матеріальної оцінки вибухопожежонебезпеки потребує чітких критеріїв її визначення. Відомі два підходи до питань нормування в галузі вибухопожежонебезпеки: імовір-нісний та детермінований.

Імовірнісний підхід - ґрунтується на концепції допустимого ризику, передбачає недопущення впливу на людей і матеріаль-ні цінності небезпечних факторів пожежі з імовірністю, яка пе-ревищує нормативну.

Детермінований підхід - базується на розподілі об'єктів за ступенем вибухопожежонебезпеки на категорії і класи з позна-ченням їх конкретних кількісних меж залежно від параметра, що характеризує можливі наслідки пожежі та вибуху.

Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою здійснюється з урахуванням допустимого рівня їх пожежної небезпеки, а розрахунки критеріїв і показників її оцінки, в тому числі ймовірності пожежі (вибуху) - з урахуван-ням маси горючих і важкогорючих речовин та матеріалів, що знаходяться на об'єкті, вибухопожежонебезпечних зон, які ут-ворюються при нормальних режимах ведення технологічних процесів і в аварійних ситуаціях, можливої шкоди для людей та матеріальних збитків.

Основою для встановлення нормативних вимог щодо конст-руктивних та планувальних рішень на промислових об'єктах, а також інших питань забезпечення їхньої вибухопожежобезпе-ки є визначення категорій приміщень та будівель виробничого, складського та невиробничого призначення за вибухопожеж-ною та пожежною небезпекою.

Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, спору-ди) - це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (оберта-ються) в них з урахуванням особливостей технологічних проце-сів, розміщених в них виробництв.

В залежностi вiд речовин, якi застосовуються в технологiч-ному процесi, а також вiд складностi технологiчного процесу всi промисловi будiвлi i примiщення дiляться на категорiї: А, Б, В, Г, Д.

Серед вищеперечислених категорiй:

категорiї А, Б –вибухопожежонебезпечнi;

категорiї - В, Г, Д - пожежонебезпечнi.

 

Т а б л и ц я № 1

Категорiя споруд за вибухопожежною i пожежною небезпекою.

 

Категорія будинкiв. Категорiя п р и м i щ е н ь.
А Сумарна площа примiщень категорiї А перевищує 5 % площi всiх примiщень чи 200 м2; при наявностi установок автоматичного пожежогасiння сумарна площа примiщень категорiї А в будiвлi перевищує 25 % площi всiх примiщень чи складає бiльше 1000 м2 .
Б Сумарна площа примiщень категорiї А i Б перевищує 5 % площi всiх примiщень або 200 м2 i будiвля не вiдноситься до категорiї А; при наявностi установок автома-тичного пожежогасiння сумарна площа примiщень категорiй А i Б перевищує 25 % площi всiх примiщень чи складає бiльше 1000 м2.
В Сумарна площа примiщень категорiй А, Б i В перевищує 5 % (10 % якщо в будiвлi вiдсутнi примiщення категорiй А i Б) площi всiх примiщень, i будiвлi не вiдносять-ся до категорiй А i Б; при наявностi установок автоматичного пожежогасiння су-марна площа примiщень категорiй А, Б i В, перевищуює 25 % площi всiх примi-щень або складає бiльше 3500 м2.
Г Сумарна площа примiщень категорiй А, Б, В i Г перевищує 5 % площi всiх примi-щень, i будiвля не вiдноситься до категорiй А, Б i В; при наявностi установок авто-матичного пожежогасiння в примiщеннях категорiй А, Б, В i Г перевищує 25 % су-марної площi всiх примiщень або складає бiльше 5000 м2.
Д Будiвлi вiдносяться до категорiї Д, якщо вони не вiдносяться до категорiй А, Б, В чи Г.

 





Дата добавления: 2016-12-18; просмотров: 837 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

  1. L Класифікація бізнес-функцій
  2. Біологічна класифікація хімічних елементів
  3. Види відчуттів, їх класифікація, характеристика окремих видів відчуттів.
  4. Визначення і класифікація нематеріальних активів
  5. Визначення просторових об’єктів, розміщених на декількох різних відстанях від шляху урагану
  6. Визначення просторових об’єктів, розміщених на певній відстані від руху урагана
  7. ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ЯК ПРЕВЕНТИВНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА ТЕРИТОРІЯХ ВІЙСЬКОВИХ ОБ’ЄКТІВ
  8. Вірусні вакцини, класифікація, принципи одержання, вимогидо них, контроль, оцінка
  9. Генеалогічна класифікація мов
  10. Джерела електромагнітних полів радіочастот, класифікація електромагнітних випромінювань за частотним спектром
  11. ДОКАЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ, ЇХ ОЗНАКИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
  12. Другий етап - класифікація надзвичайних ситуацій за походженням.


Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.004 с.