Показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин і мате-ріалів. Показники пожежно- і вибухонебезпеки речовин і мА-теріалів визначаються з метою отримання початкових даних для визначення категорії виробництва і розробки систем забез-печення пожежної безпеки.
Пожежо- і вибухонебезпека речовин і матеріалів визнача-ється показниками, вибір яких залежить від агрегатного стану речовини і умов його застосування.
Одним з основних показників пожежонебезпеки, вживаних при класифікації речовин і матеріалів по здатності їх до горін-ня, є група горючості. По горючість і речовини і матеріали під-розділяються на три групи:
Перша група - негорючі (що не згорають) - речовини і мате-ріали, не здібні до горіння в повітрі.
Друга група - важкозаймисті (важкоспалимі) - речовини і матеріали, здатні займатися в повітрі від джерела запалення, але не здатні самостійно горіти після його видалення.
Третя група - пальні (що згорають) - речовини і матеріали, здатні самовозгоратися, а також займатися від джерела запа-лення і самостійно горіти після його видалення.
З групи горючих речовин і матеріалів виділяють легкозай-мисте речовини і матеріали.
Легкозаймисті називають горючі речовини і матеріали, здатні запалати від короткочасної дії джерела запалення з ни-зькою енергією (полум'я сірника, іскра, тліюча сигарета і т.п.).
Легкозаймистими називаються рідини з температурою спа-лаху не більше 61 0С у закритому тиглі або 66 0С у відкритому тиглі.
Група горючості застосовується при:
А) Підрозділі матеріалів по горючості.
Б) При визначенні категорії приміщень, будівель по вибухо-во- і пожежнонебезпечні
В) При визначенні класів вибухонебезпечних зон.
Г) При розробці заходів щодо забезпечення пожежної безпе-ки.
Температура спалаху - найнижча температура горючої ре-човини, при якій в умовах спеціальних випробувань над його поверхнею утворюються пари або гази, здатні спалахувати від джерела запалення, але швидкість їх освіти ще не достатня для стійкого горіння.
Температура займання - найменша температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань речовину виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке полум'яне горіння.
Температура самозаймання - найнижча температура речо-вини, при якій в умовах спеціальних випробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що закін-чуються полум'яним горінням.
Нижня (верхній) концентраційна межа розповсюдження полум'я - мінімальний (максимальне) вміст пального в суміші «горюча речовина - окислювальне середовище», при якому можливо розповсюдження полум'я по суміші на будь-яку від-стань від джерела запалення.
Температурні межі розповсюдження полум'я (займання) - такі температури речовини, при яких його насичені пари утво-рюють в конкретному окислювальному середовищі концентра-ції, рівні відповідно нижній (нижня температурна межа) і вер-хній (верхня температурна межа) концентраційним межам роз-повсюдження полум'я.
Температурою самонагрівання - називається найнижча температура речовини, при якій мимовільний процес його наг-рівання не приводить до тління або полум'яного горіння.
Температура тління - температура речовини, при якій від-бувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій окислення, що закінчуються виникненням тління.
Швидкість вигорання - кількість пального, часу, що згорає в одиницю, з одиниці площі.
Теплопровідність - молекулярне перенесення тепла в суціль-ному середовищі, зумовлене наявністю градієнту температури.
Теплоємність - фізична величина, рівна відношенню кіль-кості теплоти, що поглинається системою при нескінченно ма-лій зміні її температури, до цієї зміни.
Пористість - ступінь насиченості матеріалу повітряними включеннями у виді пір.
Теплове розширення - збільшення геометричних розмірів зразка, викликане зміною його температури при постійному тиску.
Жаростійкість - спроможність матеріалу в умовах тривалого впливу температур у межах від 2000С до 20000С зберігати або незначно змінювати свої фізичні або механічні властивості; визначається температурою, при якій матеріали в умовах три-валого нагрівання і наступного охолодження починають руйну-ватися або переходити в пластичний стан.
Вогнетривкість - властивість матеріалу протистояти, не пла-витися, впливу високих температур.
Вогнестійкість - спроможність матеріалу зберігати фізико-хімічні властивості під дією вогню; характеризується триваліс-тю опору впливу вогню до втрати міцності.
Термостійкість - спроможність матеріалу витримувати різні коливання температур, не руйнуючись, визначається числом поперемінних нагрівань і охолоджень у проточній воді.
Міцність - спроможність матеріалу чинити опір руйнуванню від дії напруг, що виникають у ньому під впливом прикладено-го навантаження.
Твердість - властивість матеріалу чинити опір деформуван-ню або руйнуванню при місцевому силовому впливі; характер-ризується проникненням у нього іншого, більш твердого мате-ріалу.
Пружність - властивість матеріалу змінювати під дією на-вантаження свою форму та об’єм без ознаки руйнування та відновлювати їх після припинення дії сил, що деформують.
Пластичність - властивість матеріалу змінювати без руйна-ції форму і розміри під впливом навантаження або внутрішніх напруг, стійко зберігаючи утворену форму та розміри, під дією навантаження або внутрішніх напруг, стійко зберігаючи утво-рену форму і розміри після припинення цього впливу.
Істинна густина - маса одиниці об'єму матеріалу в абсолют-но щільному стані. Густина більшості будівельних матеріалів бі-льше одиниці. Винятком є деревина, пластики.
Середня густина - маса одиниці об'єму матеріалу, включаю-чи пори і порожнини.
Термін служби - період часу від початку експлуатації виробу до моменту виникнення граничного стану, зазначеного в тех-нічній документації.
Старіння - зміна фізико-хімічних, механічних властивостей та структури матеріалів при експлуатації або тривалому збере-женні, що відбувається в матеріалах із підвищеним рівнем внутрішньої енергії.
Деформованість - властивість твердих матеріалів змінювати форму або об’єм під дією механічного навантаження.
Електричний опір - властивість матеріалу перешкоджати проходженню електричного струму.
Електропровідність - властивість матеріалу проводити електричний струм під впливом незмінного в часі електричного поля.
Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта здійснюється за ре-зультатами відповідного аналізу пожежонебезпеки будівель, приміщень, інших споруд, характеру технологічних процесів і пожежонебезпечних властивостей речовин, що в них застосо-вуються, з метою виявлення можливих обставин і причин ви-никнення вибухів і пожеж та їх наслідків.
Таким чином, методика аналізу вибухопожежонебезпеки зводиться до виявлення і оцінки потенційних та наявних дже-рел запалювання, умов формування горючого середовища, умов виникнення контакту джерел запалювання та горючого середовища, умов та причин поширення вогню в разі виник-нення пожежі або вибуху, наявності та масштабів імовірної пожежі, загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому сере-довищу, матеріальним цінностям.
Необхідність матеріальної оцінки вибухопожежонебезпеки потребує чітких критеріїв її визначення. Відомі два підходи до питань нормування в галузі вибухопожежонебезпеки: імовір-нісний та детермінований.
Імовірнісний підхід - ґрунтується на концепції допустимого ризику, передбачає недопущення впливу на людей і матеріаль-ні цінності небезпечних факторів пожежі з імовірністю, яка пе-ревищує нормативну.
Детермінований підхід - базується на розподілі об'єктів за ступенем вибухопожежонебезпеки на категорії і класи з позна-ченням їх конкретних кількісних меж залежно від параметра, що характеризує можливі наслідки пожежі та вибуху.
Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою здійснюється з урахуванням допустимого рівня їх пожежної небезпеки, а розрахунки критеріїв і показників її оцінки, в тому числі ймовірності пожежі (вибуху) - з урахуван-ням маси горючих і важкогорючих речовин та матеріалів, що знаходяться на об'єкті, вибухопожежонебезпечних зон, які ут-ворюються при нормальних режимах ведення технологічних процесів і в аварійних ситуаціях, можливої шкоди для людей та матеріальних збитків.
Основою для встановлення нормативних вимог щодо конст-руктивних та планувальних рішень на промислових об'єктах, а також інших питань забезпечення їхньої вибухопожежобезпе-ки є визначення категорій приміщень та будівель виробничого, складського та невиробничого призначення за вибухопожеж-ною та пожежною небезпекою.
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, спору-ди) - це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (оберта-ються) в них з урахуванням особливостей технологічних проце-сів, розміщених в них виробництв.
В залежностi вiд речовин, якi застосовуються в технологiч-ному процесi, а також вiд складностi технологiчного процесу всi промисловi будiвлi i примiщення дiляться на категорiї: А, Б, В, Г, Д.
Серед вищеперечислених категорiй:
категорiї А, Б –вибухопожежонебезпечнi;
категорiї - В, Г, Д - пожежонебезпечнi.
Т а б л и ц я № 1
Категорiя споруд за вибухопожежною i пожежною небезпекою.
| Категорія будинкiв. | Категорiя п р и м i щ е н ь. |
| А | Сумарна площа примiщень категорiї А перевищує 5 % площi всiх примiщень чи 200 м2; при наявностi установок автоматичного пожежогасiння сумарна площа примiщень категорiї А в будiвлi перевищує 25 % площi всiх примiщень чи складає бiльше 1000 м2. |
| Б | Сумарна площа примiщень категорiї А i Б перевищує 5 % площi всiх примiщень або 200 м2 i будiвля не вiдноситься до категорiї А; при наявностi установок автома-тичного пожежогасiння сумарна площа примiщень категорiй А i Б перевищує 25 % площi всiх примiщень чи складає бiльше 1000 м2. |
| В | Сумарна площа примiщень категорiй А, Б i В перевищує 5 % (10 % якщо в будiвлi вiдсутнi примiщення категорiй А i Б) площi всiх примiщень, i будiвлi не вiдносять-ся до категорiй А i Б; при наявностi установок автоматичного пожежогасiння су-марна площа примiщень категорiй А, Б i В, перевищуює 25 % площi всiх примi-щень або складає бiльше 3500 м2. |
| Г | Сумарна площа примiщень категорiй А, Б, В i Г перевищує 5 % площi всiх примi-щень, i будiвля не вiдноситься до категорiй А, Б i В; при наявностi установок авто-матичного пожежогасiння в примiщеннях категорiй А, Б, В i Г перевищує 25 % су-марної площi всiх примiщень або складає бiльше 5000 м2. |
| Д | Будiвлi вiдносяться до категорiї Д, якщо вони не вiдносяться до категорiй А, Б, В чи Г. |
