За Максом Вебером історія політичних партій поділяється на:1) партії як об’єднання аристократів, 2) партії як політичні клуби, 3) масові сучасні партії.
За Є.Вятром, партії поділяються 1) за класовим характером; 2) за типом організаційної структури; 3) за місцем в системі влади; 4) за характером ідеології. Окремо від цієї класифікації стоять партії нової хвилі (універсальні партії).
Партійні системи поділяються на 1) альтернативні; 2) неальтернативні; 3) обмежені та 4) однопартійні.
К.Шмідт вважає, що замість відкритих парламентських дискусій долю країни визначають партійні коаліції, або навіть вузькі партійні комітети, які фактично доводять участь суспільства у врядуванні до порожньої формальності.
Сьогодні, незважаючи на ряд реформ, політична система далеко ще не закінчила своє формування. Вона продовжує містити в собі як елементи радянської тоталітарної, так і окремі структури європейської демократичної системи.
Характерні риси політичної системи сучасної України:
· Наявність вільних виборів, шляхом яких формуються як вищі органи представницької влади, так і владні структури обласного і місцевого рівнів. Існує багатопартійна система, реалізований принцип розподілу влади;
· До кінця не відшліфований механізм поділу влади на законодавчу і виконавчу галузі. Контроль за діяльністю виконавчої влади з боку законодавчої ще все таки утруднений. Значно утруднене поле діяльності представницьких органів влади;
· Політичні партії не в повній мірі здійснюють вплив на життя країни, їхня питома вага в країні є не надто високою. Вони мають обмежений доступ до прийняття політичних рішень;
· Нові інститути не завжди знаходять підтримку в суспільстві, тому що в ньому ще панують старі політичні норми і цінності, стандарти політичної поведінки;
· Продовжує ще існувати соціальний паразитизм номенклатури.
Політичний рух – це суспільне об’єднання, яке бажає змінити існуючий status quo, або його закріпити шляхом впливу на уряд чи боротьби за владу. Політичний рух є частиною або формою суспільного руху і відрізняється передусім тим, що використовує політичні засоби.
Політичні рухи поділяються на:
1) рухи, які мають класовий характер;
2) рухи, що мають міжкласовий характер;
3) рухи, які мають позакласовий характер.
Політичні рухи відрізняються відношенням до існуючоі політичної влади. В цьому сенсі їх поділяють на узгоджувальні, реформаторські, революційні та реакційні (контрреволюційні). Також політичні рухи відрізняються мірою та формою організації: позбавлені організації (і тому короткочасні), організовані швидко, з не завжди чіткими цілями (і тому теж короткочасні) та рухи з високою мірою організації (довготривалі).
