Підприємство як економічний суб'єкт досліджується науковцями з різних вихідних положень:
1) як джерело доходу для власників бізнесу;
2) як джерело для задоволення економічних інтересів усіх учасників бізнесу;
3) як об'єкт, що виготовляє товари та послуги для задоволення суспільних
(ринкових) потреб, тощо.
В економічній теорії сформувалися кілька концепцій підприємств, що характеризують філософію його виникнення, діяльності та ліквідації. Не акцентуючи увагу на управлінському аспекті функціонування підприємств (визначення різних типів організацій з позицій менеджменту), можна виділити такі теорії підприємств:
1. Класична теорія підприємства (фірми) розвивалась у межах технологічної парадигми існування виробничої організації. Відповідно до теорії А. Сміта наявність великого і малого виробництва обумовлюється поділом праці та спеціалізацією згідно з масштабами попиту. Він вважав, що виникнення фірми пов'язане з розвитком торгівлі, яка стимулює поділ праці та зростання обсягів виробництва. Збільшення розміру ринку сприяє розвитку підприємства, але
водночас і обмежує його експансію. На думку А. Сміта, в економіці діють фірми двох типів: конкурентні та монопольні. Існування монопольного виробництва обумовлюється наявністю в підприємства особливих умов або підтримкою держави. Фірма розуміється Смітом як конкурентна організація, яка сама визначає рівень ціни та її складових. Крім того, розвиток конкуренції знищує монополізацію ринку.
Продовжуючи традиції класичної теорії, А. Маршалл увів поняття «організація виробництва». Порівнюючи існуючі форми організації виробництва, А. Маршалл намагався виявити управлінську структуру різних форм бізнесу. Це дало йому змогу виділити як фактор виробництва підприємницькі здібності — пошук штих альтернатив виробництва, схильність до ризику. Продовження та розвиток класична теорія отримала у працях Дж. Хікса. Для нього теорія фірми — це теорія капіталу, його формування та розподілу.
2. Неокласична теорія розглядає підприємство як цілісний об'єкт, який здійснює перетворення вхідних економічних ресурсів у продукцію на основі власного чи залученого капіталу. Модуль підприємства визначається його виробничою функцією, що характеризує залежність кількості продукції від обсягів витрачених ресурсів. Основою ринкової поведінки підприємства та його розвитку є вибір обсягів, пропорцій, якості економічних ресурсів, що
залучаються до господарського обороту. Параметри виробничої функції підприємства визначаються Конкретними технічними засобами, технологічними рішеннями, кваліфікацією працівників та іншими ресурсами й факторами виробництва.
Отже, підприємство є «чорною скринькою», в якій відбувається перетворення ресурсів у продукцію на основі виробничої функції та за існуючих умов господарювання.
Основне завдання підприємства на ринку ресурсів і товарів згідно з цією теорією полягає у визначенні обсягів та структури економічних ресурсів, які дали б змогу виготовити оптимальний обсяг різних видів продукції і максимізувати його прибуток (тобто граничні витрати мають дорівнювати ринковій ціні — умова максимізації). Основним критерієм ефективності підприємства визнається прибуток (фінансовий результат), який також є осно- вним мірилом рівня його конкурентоспроможності.
3. Інституційна теорія підприємства з'явилася в результаті усвідомлення багатогранних теоретичних і прикладних проблем функціонування підприємств. Основна ідея, висловлена Рональдом Коузом, полягає в тому, що функціонування на ринку та використання ринкового механізму ціноутворення пов'язане з певними (трансакційними) витратами, а підприємство, яке має ефективний внутрішній механізм прийняття управлінських рішень, позбавлене цих витрат. Згідно з інституційною теорією, підприємство є організацією, яка створюється людьми для ефективного використання їхніх можливостей.
Трансакційні витрати, пов'язані з придбанням ресурсів і виробництвом продукції, менші у разі створення підприємства, ніж тоді, коли виготовлення продукції відбувається без створення організації. Поведінка підприємства базується на ефективному укладенні та виконанні контрактів із зовнішніми організаціями і робітниками.
4. Еволюційна теорія підприємства, що сформувалася на початку 80-х років минулого століття, зосереджує увагу на дослідженні Проблематики функціонування організацій, на встановленні подібності та відмінностей з іншими суб'єктами господарювання на певному ринку. Усі суб'єкти господарювання, що діють на визначеному ринку чи в конкретній сфері,
вивчаються як біологічна популяція. Поведінка підприємства, згідно з цією теорією, визначається діловими стосунками між усіма операторами певної сфери бізнесу, а також внутрішніми характеристиками самого підприємства.
5. Підприємницька теорія спирається на дослідження підприємства як сфери реалізації підприємницьких талантів та інноваційних ініціатив на основі доступних для підприємця економічних ресурсів. У центрі уваги дослідників, за цією теорією, містяться взаємовідносини підприємця та його бізнесу (підпри-ємства як функціонуючої організації).
Рушійною силою розвитку підприємств вважається особа підприємця —незалежна, активна, ризикована, успішна, гнучка, комунікабельна людина. При цьому не має значення, на якій посаді чи взагалі де працює підприємець у національній економічній системі, основна увага приділяється дослідженню впливу цих «підприємницьких двигунів» на діяльність
економічних систем різних рівнів. Виходячи з цього виділяють три рівні підприємців: макро-, мезо та мікрорівня.
6. Інтеграційна теорія розглядає підприємство як відносно стійку, цілісну й організаційно відокремлену від зовнішнього середовища соціально-економічну систему. Основною метою створення і функціонування підприємства відповідно до цієї теорії є інтеграція у часі і просторі процесів виробництва продукції та відшкодування витрат економічних ресурсів. Ключовим елемен- том при цьому визнається потенціал підприємства, що являє собою у найбільш простому вигляді сукупність ресурсів і можливостей підприємства, які визначають очікувані результати функціонування та розвитку підприємства за нинішніх та перспективних умов діяльності.
Отже, підприємство розглядається у багатьох аспектах, основними з яких є «підприємство — середовище господарювання», «підприємство — партнерські зв'язки». При цьому вважається, що підприємство недоцільно ототожнювати з власником бізнесу, з його менеджментом чи партнерами.
