Чинним законодавством, зокрема п. 2 Положення НБУ «Про кредитування», визначено, що суб’єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту:
—банківський;
—комерційний;
—лізинговий;
—іпотечний;
—бланковий;
—консорціумний;
—споживчий;
—ломбардний.
Банківський кредит надається банками у грошовій формі на умовах платності, строковості та повернення.
Комерційний кредит — це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не укладаються.
Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:
—сплати боржником за векселем;
—передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
—переоформлення комерційного кредиту на банківський.
У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.
Лізинговий кредит — це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об’єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, системи телекомунікацій тощо) майно. Суб’єктами лізингу можуть бути:
—лізингодатель, тобто суб’єкт господарювання, що є власником об’єкта лізингу і здає його в оренду;
—користувач — суб’єкт, що домовляється з лізингодателем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об’єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах;
—виробник — підприємство, організація та інші суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей.
Іпотечний кредит надається під заставу нерухомого майна. За цією формою кредиту кредиторами виступають іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки, позичальниками — юридичні та фізичні особи, які мають у власності об’єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об’єкти іпотеки на користь позичальника.
Предметом іпотеки при наданні даного кредиту можуть бути житлові та виробничі будинки, квартири, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника, але не є об’єктом застави за іншою угодою.
Бланковий (незабезпечений) кредит комерційний банк може надавати тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення — тільки під зобов’язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки. Цей кредит надається лише надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.
Консорціумний кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом шляхом:
—акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб’єктам господарської діяльності;
—гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється в залежності від потреби в кредиті;
—зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.
Споживчий кредит — кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об’єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою, та сумою її поточних доходів, за винятком обов’язкових платежів, протягом десяти років. Строк кредиту встановлюється в залежності від цілей об’єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати десяти років з дня його надання. Фізичні особи погашають кредит шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.
З метою стимулювання розвитку ринку цінній паперів, підтримки необхідної ліквідності комерційних банків Національний банк може надавати комерційним банкам кредит під забезпечення державних цінних паперів, тобто ломбардний кредит.
(Ломбардний кредит надається під забезпечення державних цінних паперів, випущених Міністерством фінансів України, список яких затверджується Правлінням НБУ і доводиться до відома комерційних банків, на строк, що не перевищує тридцяти днів. Він надається за ломбардною відсотковою ставкою, яку встановлює Правління Національного банку України в залежності від ситуації на. грошово-кредитному ринку.